0de55a писав:
Насправді, таке дуже часто спрацьовує, до того часу поки не запитаєш - поясніть, а в чому саме полягає ця проблема? Які вона створю перепони, на що впливає? Чого можна досягти вирішивши цю проблему? Який буде коефіцієнт корисної дії? Чи вартує та проблема того, щоб витрачати на неї гроші та час?
Отже коли будуть відповіді на ці запитання, тоді можна й продовжити обговорення.
Причина, з якої затвердили зміни - початкова їх присутність в українській мові.
Одним із завданнь зміни правопису -повернення до автентичної української мови.
коефіцієнт корисної дії -збільшення відстані від "брацького російського народу",який досі щиро думає що українська мова- то спотворена російська
українську мову заборонялм 134 рази
Не взмозі її знищити -змінювали.
Згадаємо:
3 травня 1933 р. — Колегія НКО прийняла і затвердила ухвалу комісії НКО для перегляду роботи на мовному фронті «Про зміну окремих пунктів офіційного Українського правопису»
До правопису внесено 126 поправок, а розділ про чужі слова переписано цілком; написання їх майже цілковито виправлено за російським взірцем.
друга половина 1933 р. — у Харкові видано книжку А. Хвилі «Знищити коріння українського націоналізму» з вимогами провести чистку серед мовознавців і в мовознавчих установах, вилучити з ужитку всі праці буржуазних мовознавців у ділянці термінологіі, лексикографії й синтаксису; переглянути правопис; підготувати нові словники, загальні й термінологічні. Головну хибу попередньої роботи А. Хвиля вбачає в тім, що «особливо велику шкідницьку роботу провели українські націоналісти на мовному фронті, намагаючись відірвати розвиток української мови від мови російської».
червень 1933 р. — наприкінці місяця Політбюро ЦК КП(б)У затвердило постанову «Про зміну в українській науковій термінології, граматиці та правопису», подану комісією у складі М. Попова, С. Косіора, П. Постишева, В. Затонського та А. Хвилі. Постанову не оприлюднено, текст зберігся лише в архіві.
лютий 1934 р. — видано окремою книжкою «Український правопис (1933)». Склад правописної комісії не названо. У передмові А. Хвилі зазначено: «Основні виправлення стосуються ліквідації усіх правил, що орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазні культури, перекручували сучасну українську мову, ставили бар'єр між українською та російською мовами».
Серпень 1937 р. — фізичне знищення і заслання працівників «Інституту мовознавства».
20 квітня 1938 р. — ухвалено постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У «Про обов'язкове вивчення російської мови в неросійських школах України»
8 травня 1938 р. — ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про складання нового українського правопису»
Головним завданням правопису проголошено насамперед «ліквідувати націоналістичні перекручення […] українського правопису».
1940 р. — надруковано «Російсько-український словник (проект)» Під час роботи комісії виявилося, що неможливо узгодити супротивні підходи членів комісії до засад укладання словника. На знак протесту проти схвалених засад А. Кримський вийшов зі складу комісії, зазначивши в заяві (4 травня 1941 р.), що комісія грубо втручається в норми української мови і створює „антинаукового і тенденційно-шкідливого «російсько-російського» словника“.
4 березня 1940 р. — постанова РНК УРСР «Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України». Зокрема наказано: «В школах з неукраїнською мовою навчання запровадити обов'язкове вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою — вивчення російської мови».
5 травня 1945 р. — Народний комісар освіти акад. П. Тичина підписав і, отже, надав чинности схваленій 1943 р. новій (третій) редакціі правопису, що її почали розробляти 1938 р. У правописі 1945 р. не відновлено жодного з вилучених правил 1928 р. Деякі елементи далі наближено до російського правопису, зокрема введено флексію -і в родовому відмінку однини іменників з -ен: імені замість імени. Перше видання цього правопису вийшло друком 1946 р.
1958 р. — постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 квітня 1959 р. Верховна Рада УРСРприйняла відповідну Постанову.
В моєму рідному місці,в центрі України,Кропивницькому(колишній Кіровоград) було 32 школи.
30 шкіл -російські.Українська мова 4 години на тиждень.Російська мова -5 годин на тиждень.
Дві українські школи-одна для розумововідсталиї,інша на околиці міста.(воьмидесяті роки)
1961 р. — набув чинности «Український правопис 1960—1961 р.р. (четверта редакція)», де „українські правила наближено до «Правил російської орфографії та пунктуації»
1970 р. — наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою.
1990 р. — Верховна Рада Радянського Союзу ухвалює «Закон про мови народів Радянського Союзу», що закріплював за російською мовою статус офіційної на всій території СРСР.
2014 — одним із аргументів анексії Криму було мовне питання “Люди переслідуються за політичною і мовною ознаками.» і путін прийшов захищати російськомовних
всі ми не любимо незручностей.Особливо коли вони нас особисто змушують напрягатися.Тому досі,на 5-му році війни існують російськомовні українці.Бо це ж не зручно переходити на українську.Але ніхто ніколи не бачив україномовного росіянина,якій українською каже "а яка різниця якою мовою спілкуватися"
p.s. Якщо вам треба підтвердження фактів від знайомої людині -можете звернутися до Степана Балацько(радіо Трембіта),який вивчав питання переписування словників і знищення української мови