будівництво канадської залізницї (1900-1918)
- San-Frankivsko
- VIP
- Повідомлень: 3082
- З нами з: 16 березня 2014, 13:27
- Звідки: Івано-Франківськ -> MTL
- Дякував (ла): 247 разів
- Подякували: 532 рази
будівництво канадської залізницї (1900-1918)
Так от, згідно офіційної статистики в той самий період з 1900 по 1918 рік - 3,5 тис працівників загинуло, і понад 41 тис осіб були травмовані ( більшість з пожиттєвим каліцтвом).
Каторжні роботи, без належних умов, де не потрібно особливих навиків і знання мови, приваблювало відчайдухів з усього світу, а чи не найбільше зі Схіної Європи.
Працівники на залізниці, згідно загальної логіки поділу тодішнього канадського суспільства, ділилося на «білих» - англійців (сюди, звісно ж, не належали ірландці і шотландці) , французів і деяких скандинавів, і «небілих» або «прийшлих» - українці, поляки, чехи, хорвати, серби, турки, китайці, індуси - це були найменш привілейовані працівники, з найбільшим навантаженням, життя яких цінувалося менше, порівняно з іншими національностями… Якщо дискримінація і цькування за ознакою походження має візуалізацію, то виглядає вона як канадська будівельна індустрія початку століття. Мені трапилися статті у газеті Калгарі Геральд, за 1910-1915 рр, які мені боляче читати, які вражають і шокують настільки, що я ще їх не переварила внутрішньо, і не готова публікувати. Ненависть, зверхність до емігрантів - слов’ян, у даному випадку мова саме про українців, сприйняття їх на рівні з пацюками, які поширюють бруд і зарази… Одним словом, як буду готова, напишу про це більше. А тим часом, ці «брудні пацюки» проклали більшість залізниць Канади, три трансконтинентальні залізниці, це не беручи до уваги залізничні шляхи пов’язані з великими гірничодобувними центрами.
За даними згаданого Ореста Мартиновича в середньому робочий день «чорноробочого» на будівництві залізниці тривав 10-12 годин, але не було рідкістю, що нижчих по статусу емігрантів використовували 18-20 годин… з денним заробітком 1,5-2 долари за день. В Мартиновича є ще один дуже цікавий факт, який мені запам’ятався - денний раціон такого працівника це хліб, квасоля і сир, з тим, що влітку м’ясо навіть не довозилося до віддалених будівельних сегментів, бо воно гнило по дорозі… При цьому 3-4 долари в тиждень забирали саме на харчування, і ще 2 долари на медичне забезпечення ( яке де-факто не і існувало).
Українців разом з іншими «небілими» робітниками залучали до найважчих і найбільш небезпечних робіт - від торування гірських тунелів до безпосереднього прокладання штреки, вирівнювання території, прибивання рельсів і тд.
Саме зараз я в горах на межі Альберти і Британської Колумбії, лиє дощ, сиджу в автівці і дивлюся на залізничну колію. Одну з тих, які будували серед іншого українці, цей конкретний відтинок шляху, будували інтерновані… І якось так сумно і боляче від того, може подвійно тому, шо антиемігрантські настрої і гейтерська риторика знову там і тут про себе дають знати…
На фото робітники на будівництві залізниці, вихідці зі східної Європи і Італії, серед них Іван Миськів із Заліщицького району і його двоє братів. Фото 1916 року.
#насвоїйнесвоїйземлі
автор: Ustia Stefanchuk
Українець не той, у кого батьки українці...
а той, у кого діти українці!...
"РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ" - збірка від Комітету допомоги Україні (Монреаль)
а той, у кого діти українці!...
"РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ" - збірка від Комітету допомоги Україні (Монреаль)