Книші
Додано: 14 вересня 2020, 10:58
Книші
На перший погляд, може здатися, що перед вами звичайні котлети. Насправді, то є книші. Гуцульські та опільські книші - майже рідні брати прибалтійських цепелінів. Тільки цепеліни начиняють сиром, а книші... хто чим може. На Опіллі книші начиняють смаженими без сметани грибами, шматочками ковбаси або шинки, фаршем з овочів або м'яса. На Гуцульщині книші начиняють найчастіше заправленою часником бриндзею.
Цепеліни готуються з тертої катоплі. Книші - з вареної. Цепеліни варені, книші смажуть на бляті або денку без жиру.
Страва у нас та у країнах Прибалтики настільки стародавня, що може вважатися автентичною. До того, як не було картоплі, наші предки теж готували книші. З тертого гарбуза. Такими пиріжками-книшами мене колись частували на Голопристаньщині.
А тепер відповідь на питання, чому мої книші схожі на котлети?
Бо люблю експериментувати. Наприклад, до кілограма катоплі я додав кілограм яловичого фаршу і 300 г порізаного на дрібні кубики сала. Сало питайте натопне. В ідеалі туди би підійшов курдюк. Але натопне сало теж надасть соковитості.
Покришив пучок зеленої цибульки і кропу, посолив, всипав перцю, і покришив одну гостру перчину без зернят.
Потім у масу збив яйце і додав дві склянки цільнозернового борошна.
Вимішав все до однорідності.
Але на цьому мої експерименти не скінчилися. Знайомим з гір замовляю стару, таку, що надійно штиняє, овечу бриндзю. Загортаю її у пергамент, а потім у кульок. У кульок не щільно. І залишаю на 2-4 тижні. За цей час, якщо бриндзя стара і справжня, вона вкривається тою самою благородною синьою чи зеленою пліснявою. На смак - не відрізнити від фірмової.
Саме такою бринзьою я сьогодні начинив книші.
Було дуже смачно. Відкушуєш шматок, а з нього ллється масло, а потім тягнеться розплавлений сир.
Кайфи ще ті.
Олег Ущенко.
На перший погляд, може здатися, що перед вами звичайні котлети. Насправді, то є книші. Гуцульські та опільські книші - майже рідні брати прибалтійських цепелінів. Тільки цепеліни начиняють сиром, а книші... хто чим може. На Опіллі книші начиняють смаженими без сметани грибами, шматочками ковбаси або шинки, фаршем з овочів або м'яса. На Гуцульщині книші начиняють найчастіше заправленою часником бриндзею.
Цепеліни готуються з тертої катоплі. Книші - з вареної. Цепеліни варені, книші смажуть на бляті або денку без жиру.
Страва у нас та у країнах Прибалтики настільки стародавня, що може вважатися автентичною. До того, як не було картоплі, наші предки теж готували книші. З тертого гарбуза. Такими пиріжками-книшами мене колись частували на Голопристаньщині.
А тепер відповідь на питання, чому мої книші схожі на котлети?
Бо люблю експериментувати. Наприклад, до кілограма катоплі я додав кілограм яловичого фаршу і 300 г порізаного на дрібні кубики сала. Сало питайте натопне. В ідеалі туди би підійшов курдюк. Але натопне сало теж надасть соковитості.
Покришив пучок зеленої цибульки і кропу, посолив, всипав перцю, і покришив одну гостру перчину без зернят.
Потім у масу збив яйце і додав дві склянки цільнозернового борошна.
Вимішав все до однорідності.
Але на цьому мої експерименти не скінчилися. Знайомим з гір замовляю стару, таку, що надійно штиняє, овечу бриндзю. Загортаю її у пергамент, а потім у кульок. У кульок не щільно. І залишаю на 2-4 тижні. За цей час, якщо бриндзя стара і справжня, вона вкривається тою самою благородною синьою чи зеленою пліснявою. На смак - не відрізнити від фірмової.
Саме такою бринзьою я сьогодні начинив книші.
Було дуже смачно. Відкушуєш шматок, а з нього ллється масло, а потім тягнеться розплавлений сир.
Кайфи ще ті.
Олег Ущенко.