https://anetta-publishers.com/books/114
«Із Синтезу» (De synthèse) Каролін ЖОРЖ [Karoline Georges]
Я належу до покоління яке живе в майбутньому. Бо в моєму дитинстві космічний туризм, прямі трансляції з Марсу, відеозв”язок та розумні телефони існували тільки в фантастичних творах та описах майбутнього...
Але вже виросло “цифрове покоління”, яке з технікою “на ти”, та має проблеми зі спілкуванням. Бо виросло це покоління сидячи біля екрана телевізора чи комп'ютера. А їм передувало покоління батьків, що народилося після відмови від релігійних орієнтирів. Вони вже не слідували ні релігії, ні ідеї. І це покоління наздогнало прокляття 21 сторіччя — депресія. Як складаються стосунки дітей і батьків коли між ними стоїть екран телевізору чи комп'ютера? Як ці діти вибудовують свої стосунки зі світом? Про це канадська письменниця Каролін Жорж написала, частково біографічний, роман “Із Синтезу”.
І, увага, спойлер (наступний абзац можна пропустити)!
Її оповідачка народилася, як і вона, в 70-і роки, виросла перед телевізором, захоплюючись героїнями маленького екрана. Дитина втікає від хворобливої сімейної реальності між батьком-алкоголіком і нещасною матір'ю. Відтоді вона просто хоче бути картинкою. Безсмертна бездоганна жінка. Вона розірве стосунки із родиною, деякий час буде моделлю, назбирає досить грошей, щоб повністю присвятити себе пошуку ідеального образу, через створеного нею аватара, на ім'я Анук, що живе у віртуальному світі сайту “Друге життя”(Second Life). Але їй доведеться повернутися до батьків, коли вона дізнається, що у її матері невиліковний рак.Ось і увесь парадокс: У міру того, як аватар Анук, одержима своєю досконалістю, реальне тіло її матері розкладається хворобою.
Назва роману це назва ліків які отримувала мати героїні.Шикарна метафора:роман-знболювальне.Автобіографічність роману полягає в тому, що авторка, як і героїня, втратила матір через хворобу.І створила книгу-пігулку, яка пройшла всі стадії хвороби:симптоми, діагностіка, лікування.
Це роман про відношення до смерті. Така собі анатомія смерті, про потворність хвороби у світі де цінують красу.Спотворене хворобою тіло і біль
— незручна, болюча тема. Але рано чи пізно життя нас змушує з нею зустрітися. Навряд чи можна приготуватися до болючості цього моменту. Але обдумати зустріч зі смертю за допомогою роману — теж шлях.
Квебекський сучасний роман полюбляє тему власної самоіндефікаціі. Роман Дікнера “Нікольські” наголошує що вона може бути через прізвище, професію чи національність. А роман Каролін Жорж пропонує самоіндефікування через зображення.І ще, цікава тенденція квебекських романів — герой без імені(романи “Вага снігу”,”Книжкова обитель”,”Ніколькські”, “Із Синтезу”).Тобто, на місці героя може бути хто завгодно, навіть ти, читачю.
Неординарний роман. Написаний колишньою балериною, і сприймати його можна через призму балетного глядача.Вишукані балетні па перетворилися на вишуканий текст із глибоким смислом.
Автор ставить питання, що таке вічне буття? Впродовж віків людство боготворить зображення, відвідуючи музеї, дивлячись на картини та скульптури. Можливо що ця фіксація - спосіб здолати смерть. Це вічне життя? Своїми персонажами Каролін Жорж намагається чи поставити це питання, чи відповісти на нього.Вона декларує ідею, що покоління, які з'явилися після появи телебачення в XX столітті, повністю міняють сприйняття того, що це означає, існувати. Бо якщо життя — це рух, хіба це фіксоване зображення не є смерть?
Ми живемо в час культу зображення. Журнали, телебачення,соціальні мережі пропонують нам орієнтири розташовані на екрані.Автору вдається об'єднати реальне і віртуальне навколо складнощів сімейних зв'язків. Каролін Жорж розглядає самотність, душевну порожнечу і представлення тіла з дивовижною ясністю.
А ще, маловідомий факт про Канаду:чуть більше ніж сто кілометрів біля квебекського Монреалю, в якому частково відбувається дія роману, існувала атомна електростанція, яку закрили у 2012 році, і яка буде остаточна демонтована до 2062 року.Тому в романі звучить тема ядерної небезпеки та згадується Чорнобиль.І, взагалі, “...Жорж поєднала три визначні наші фобії: світовий тероризм, техногенні катастрофи, пандемії та сотворила ідеальні умови для кінця світу...” Роман “Із Синтезу” виходить за рамки жанрів.
Книга про те, що віртуальний світ це втеча від реальності.Сьогодні щаслива людина не живе по ту сторону екрану. А в майбутньому? І якби ми не хотіли втекти від непростих стосунків з нашими батьками, вони живуть в нас і ми відтворюємо їх риси. Аватар головної героїні, синтезований із її власних рис та рис її матері. Роман “Із Синтезу”- спроба знеболити вічну проблему батьків і дітей.Людство полетіло на Марс, але так і не навчилося спілкуватися поміж собою.Ця книга — таке собі синтетичне знеболювальне для проблем між поколіннями, яке кожен має створити для власного випадку.
На обкладинці канадського видання «Із синтезу» аватар Анук, створена Каролін Жорж.На українській обкладинці бачимо обличчя уже самої авторки роману.
Роман зайде не всім...