Яневський епатажний і самозакоханий. Хизувався тим, що його предки були офіцерами у Денікіна. Чув це від нього особисто.
В 2003-му, наказав не давати мені більше мікрофона прямо в прямому ефірі за несхвальні відгуки про москвинське "православ'я". Тому раджу обережно до його писанини ставитись
Якийсь ображений Михальчишин. Спростовує маніпуляціями. Наприклад першу тезу про нечисельність ОУН як офіційної організації перед початком війни, Яневський будує на офіційних документах про зареєстрованих учасників, а Михальчишин наводить як аргумент те, що польська влада засуджувала сотні-тисячі українців за "участь в націонал організаціях", що ніяк не говорить по те, що польські поліціянти не використовували це як загальний привід, щоб покарати непокірних. Тобто без залучення фактажу. Українець - значить терорист. Але звідси ми не можемо дійти висновку, що всі засуджені українці були діючими членами організації ОУН.
Хіба ОУН була офіційною організацією? А її кількісний склад виявився дійсно після розколу. Бандерівці терор влаштували мельниківцям, і рахунок вбитих йшов не на десятки, і навіть (прикро і боляче звичайно) не на сотні.
переглянувши коменти, якось бажання читати відпало....
але, все ж, закачав... відкрив на довільній сторінці... і просто ох**в....
цитата:
Увечері того ж дня «більшістю голосів» (але якою саме — назавжди залишилося загадкою) пленум ухвалив спільну резолюцію УПСР/ УСДРП. Вона гідна того, аби навести її повністю: «Стоячи на становищі нічим не обмеженого самовизначення націй, вважаючи, що тільки само населення України може рішати про політичний лад України та про її відношення до Росії, Українська Центральна Рада вважає необхідним скликати якнайскоріше Установчі збори етнографічної України (виділено нами. — Д. Я.). В цій цілі Українська Центральна Рада мусить негайно обрати комісію, яка повинна виробити виборчу ординацію до Українських Установчих зборів і в порозумінні з Генеральним секретаріатом внутрішніх справ та органами місцевого самоуправління скликати їх»[165].
Констатація
Нагадаємо: «етнографічні українські землі» — це більше півсотні нетотожних за обставинами історичного правового та культурного розвитку, панівної конфесійної належності та інших особливостей територій, як-от: Берестейщина, Бойківщина, Бессарабія, Буджак, Буковина, Волинь, Галичина, Гетьманщина, Гуцульщина, Донщина, Задунайська Січ, Закарпаття, Запоріжжя, Зелена Україна, Карпатська Україна, Київщина, Кубань, Курщина, Лемківщина, Лівобережна Україна, Малиновий Клин, Мармарощина, Надбужжя, Наддністрянщина, Надпоріжжя, Надпруття, Надсяння, Надросся, Надчорномор’я, Перемишлянщина, Новоросія, Переяславщина, Північне Причорномор’я, Підкарпатська Русь, Підляшшя, Поділля, Подніпров’я, Покуття, Полісся, Полтавщина, Посулля, Приазов’я, Прибужжя, Придністров’я, Придунав’я, Прикарпаття, Пряшівщина, Сірий клин, Слобожанщина, Ставропольщина, Стародубщина, Таврія, Терщина, Холмщина (Забужжя), Червона Русь, Чернігівщина. Ці території впродовж століть входили до складу різних держав та їх об’єднань, в т. ч. станом на 1917 р. до складу Росії, Австрії, Угорщини, Румунії.
Ще одне нагадування: за два з половиною роки аналогічний політичний принцип — примат етнографічного зв’язку територій — у Німеччині сформулювала тамтешня робітнича національна і соціалістична партія. У її редакції цей принцип звучав так: «Ми вимагаємо об’єднання всіх німців на основі права народів на самовизначення у Велику Німеччину».
Спроба імплементації цього принципу за два з половиною десятки років призвела до тотального державного, політичного, економічного та морального краху Німеччини, а гріх цієї спроби вона спокутує до сьогодні. І це при тому, що Адольф Гітлер та його послідовники ніколи не заходили так далеко, як їхні українські попередники: німецькі націонал-соціалісти ніколи не ставили питання ані про знищення інституту приватної власності як такого, ані про знищення всіх «нетрудових» елементів, тобто всіх неселян як таких. Натомість українські націонал-соціалісти до цього чорного списку занесли ще й росіян, а згодом — поляків та євреїв.
Коротко кажучи, заклики до проведення Установчих зборів примарної і, отже, ніким не визнаної «етнографічної України» — це не тільки однозначний прояв фашизму, але й фактично курс на війну із усіма перерахованими державами та народами — навіть російські меншовики та їхні єврейські однодумці з Бунду відмовилися підтримати божевільну резолюцію від 9 серпня.
нагадаю.... описані події відбуваються в 1917-му році в період т.зв. "весни народів".... період розпаду імперій і становлення національних держав...
ідею утворення Української держави в межах усіх етнічних земель, яневський прямо іменує фашизмом і курсом на війну..... і проводить недвозначні паралелі із нацистською Німеччиною....
та чуваку треба на "раша тудей" працювати з такою риторикою....
Не мав багато часу, але 5 хвилин послухав Нісенітниці не несе за той час... а теревеніти, то може така його вдача, то майже кожен може... ну вимахується людина трохи, але на сан'катрін в межах кварталу можна стільки дивного люду побачити за кілька хвилин, що потім важко чомусь здивуватися
Але якщо можна, було б добре стисло зазначити, що не так? Бо маю трохи часу та натхнення, але відео довге...
але це, як я уже зазначив, потік свідомості... із загадковими натяками на володіння якимись транцендентними знаннями і істинного розуміння Бога... бо що християни, що іудеї в цьому тєжко заблукали...
смішно було почути в одному реченні що "Україна повинна розвиватись так, щоб забезпечити вільний вибір гендеру і реалізацію Богом заданих людині призначень"...
про вільне жонглювання історичними фактами я взагалі промовчу...
Перепрошую, але подивився дописи в цій гілці про історика, і відразу згадав того анекдота:
- Юхим, чи ви знаєте, що Яша ще той?..
- Ой.. не вже взяв у борг гроші та не віддав?
- Та що ви таке кажете за людину... Я ж те казав в гарному розумінні того слова
Нісенітниці не несе за той час... а теревеніти, то може така його вдача, то майже кожен може... ну вимахується людина трохи, але на сан'катрін в межах кварталу можна стільки дивного люду побачити за кілька хвилин, що потім важко чомусь здивуватися 
