Re: Зробимо ходу у вишиванках 2017 – 21/28 травня
Додано: 25 березня 2017, 22:43
savako
поки що все на стадії планування та збору коштів. час і дата може бути змінена. але, якщо вийде все, то буде виглядати приблизно так (зміни будуть)-
Дорогі українці !
Ми розкидані по цілому світу. Але де б ми не були, ніколи не забуваємо про своє походження, не цураємося свого коріння.
Навпаки, дбайливо бережемо і передаємо нашим дітям багатющу спадщину українського народу.
В урочисту мить і в час святковий, у радості і у скорботі ми завжди можемо вдягнути вишиванку. Вона – як доля, у переплетених кольорах, відтінках та візерунках якої мережаться наші усмішки і печалі.
Як ви, напевне, знаєте, авторитетне американське видання в індустрії моди Vogue визнало українську вишиванку трендом 2016 року.
У останні роки в різних містах України та світу проходять паради та дні нашої найкращої і такої рідної Вишиванки.
Українці Монреаля, підтримаймо цю гарну традицію !
Комітет Допомоги Україні м. Монреаль запрошує усіх, і великих, і маленьких українців, прийти на Ходу Вишиванок у неділю, 24 травня.
Місце збору: ...........
Початок ходи: ........
Маршрут пролягатиме центральними вулицями Монреаля і завершиться у Старому Порту флешмобом.
Одягайте свої наймиліші серцю вишиванки і приходьте родинами !
Українська символіка: кульки, прапорці, стрічки – завжди вітається.
Вишиванка – це модно !
Re: Зробимо ходу у вишиванках 2017 – 21/28 травня
Додано: 27 березня 2017, 21:13
savako
дякуємо.
так, можна чек. виписати на "Zustrich" (вони є спонсорами цього заходу), а там, де помітки вказати "Committee in support of Ukraine (Montreal)".
можна занести або вислати на Українську касу.
Re: Зробимо ходу у вишиванках 2017 – 21/28 травня
Додано: 29 березня 2017, 21:43
savako
як ми всі бачимо, що потрібна сума зібрана. Велика подяка за 170 дол «Радіо Трембіта Монреаль (105.1fm)». Вони стають нашими офіційними спонсорами цієї події. І от, що ми пропонуємо далі – ця сума якраз втілить в життя нашу ідею з козаками на конях. А ми, тим часом, ще все-таки дозбираємо ті 170 дол на страхівку. Тому на цю суму і робимо апдейт у фандрайзінгу.
Дякуємо всім, хто підтримує!
Re: Зробимо ходу у вишиванках 2017 – 21/28 травня
Додано: 31 березня 2017, 13:15
savako
ВИШИВАНКА — ДУХОВНИЙ СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, РІДНОГО КРАЮ, БАТЬКІВСЬКОЇ ОСЕЛІ, ТЕПЛА МАТЕРИНСЬКИХ РУК.
Українці так полюбляють вишиванки, що вважають вишивку ледве не власним винаходом людства. Та в світовій історії не знайдеш народності, яка б не використовувала мистецтво вишивання. Адже недаремно кажуть, що вишивка — це давнє і вічно молоде мистецтво.
Народжувались і гинули цивілізації, країни, народи, а мистецтво набувало все нових ознак та якостей, вбираючи кращі зразки минулого, створюючи й удосконалюючи нове, утверджуючи й продовжуючи місцеві традиції. З покоління в покоління передавалося тільки потрібне та зрозуміле, придатне до подальшого розвитку. Це і є традиції — спадкоємність, або передавання національного характеру народу, характеру виробів, прийомів майстерності.
Виникнення вишивання — одного з найпопулярніших видів народного мистецтва — належить до епохи первісної культури і пов’язане з використанням першого стібка при виготовленні одягу зі шкір тварин. Перехід від кам’яного та кістяного шила до кістяної, а потім бронзової та сталевої голки сприяв винаходу й удосконаленню нових способів шиття та вишивання, які доповнювали один одного.
Матеріалом для вишивання в різний час були жили тварин, нитки з кропиви, льону, конопель, бавовни, шовку, вовни натуральні або фарбовані, волосінь, срібло, золото, перли та коштовне каміння, намисто й бісер, лелітки, мушлі, золоті та мідні бляшки, монети. На аплікації використовували хутро, шкіру, повсть, тканини. Змінювалися матеріали і способи вишивання, створювалися нові орнаменти й композиції, але залишалося постійним прагнення краси.
Високого художнього рівня в мистецтві декоративної вишивки досягли стародавні майстри Вавилону, Індії, Греції, Риму, Ірану, Візантії, країн американського континенту. Їхні вишивки відомі з матеріалів археологічних розкопок, пам’ятників скульптури та живопису, записів літописців і мандрівників.
Найдавніші вишивки, які дійшли до цього часу, належать VI —V ст. до н. е. Вони були виконані у Давньому Китаї на шовкових тканинах шовком-сирцем, волоссям, золотими й срібними нитками однобічною гладдю та уприкріп, стебловим, вузловим і тамбурним швами. Вишивкою прикрашали не тільки одяг, а й килими та декоративні панно із зображен ням дерев і фазанів. Тонкі вишивки Китаю вплинули на вишивальне мистецтво Японії.
Різноманітні вишивки Давньої Індії та Ірану, виконані гладдю, штопальним швом і хрестиком на бавовняних, лляних ішовкових тканинах, застосовувалися в побуті й вирізнялися безліччю рослинних мотивів, зображенням тварин та жанрових сюжетів. Барвисті вишивки Візантії, що відзначалися розкішним шовковим та золотим шиттям і різноманітністю рослинних узорів, вплинули на розвиток вишивального мистецтва багатьох країн Західної Європи середньовіччя, де складалися свої орнаментальні мотиви, кольори та техніки виконання.
Особливого розквіту досягла вишивка в одязі панівних класів, на культових предметах і церковному одязі. В Іпатіївському літописі розповідається про те, як 908 р. князь Олег після переможного походу на Візантію одержав у дар одяг, вишитий золотом.
В Англії з XIII ст. відома багата вишивка вільною гладдю орнаментальних мотивів із квітів і переплетених завитків рослин золотом, сріблом і шовком. У XVI —XVII ст. у Франції, Італії та інших європейських країнах були дуже поширені портрети, панно із зображенням людей і тварин на тлі пейза-жів з маєтками, міфологічні сюжети, картини полювання. Особливим багатством вишивальної техніки, різноманітністю зображуваних рослин, тварин і птахів на лляних і шерстяних тканинах вирізнялися вишивки Іспанії.
Дуже поширеною була вишивка білою та прорізною гладдю з геометричними і рослинними узорами у Франції, Німеччині, Швеції, Англії, Данії, Норвегії. У скандинавських країнах вишивали також кольоровою вовною та застосовували гаптування — вишивання золотими, срібними й шовковими нитками стібками вільної гладі.
українка у вишитому одязіЗастосування вишивки на території колишнього СРСР має давню історію. Нею прикрашали одяг, взуття, кінську упряж, житло та побутові речі греки, скіфи, сармати й давні слов’яни, які жили тут ще в І тис. до н. е. Та лише з кінця XIII – початку XIV ст. вишивку почали широко застосовувати в народному костюмі та для прикрашання побутових речей
Народні вироби здавна славилися розмаїттям візерунків, оригінальністю їх розміщення і витонченістю кольорових вирішень. Зі скарбниць народного мистецтва ми черпаємо натхнення, чудові візерунки, неповторний колорит і технічні прийоми виконання. Застосовуємо їх при створенні нових узорів і композицій у сучасній творчості. Так продовжуються традиції народного мистецтва.
Тому перш ніж розпочати виготовлення виробу, слід обдумати його форму, оздоблення, характер та колорит узору, розміщення орнаменту або окремих мотивів, які завжди залежать від призначення виробу та його застосування.
Людина, яка постійно жила серед природи, спостерігала за нею, ще з глибокої давнини навчилася складати прості узори, умовні знаки-символи, якими вона виражала своє сприйняття навколишнього світу й ставлення до незрозумілих явищ природи. Кожна лінія, кожен знак наповнювалися зрозумілим їй змістом, були одним із засобів спілкування людей.
Розгадати що на твоїй вишиванці допоможуть такі підказки: прямою горизонтальною лінією позначали поверхню землі, горизонтальною хвилястою — воду, а вертикальною хвилястою — дощ, трикутником — гори, схрещеними лініями – вогонь і блискавку.
Сонце й місяць — джерела світла — позначали фігурами у вигляді кола, квадрата й ромба. Жіноча фігура з піднятими або опущеними руками символізувала образ Матері-землі, пов’язаний із вшануванням землі та води. Східно-слов’янське божество Берегиня, або Мокош, вважали заступницею води, господарства, сімейного побуту та рукоділля.
Дерева з розлогими гілками та фігури у вигляді жабок означали родючість землі; трави, квіти, кущі й дерева називали «волоссям землі». Посланником сонця, тепла і світла, символом щастя та радості у давнину вважали птаха, який віщував прихід весни, урожай та багатство. Олень і кінь уособлювали «життєдайне світило» – Сонце, приносили щастя і веселощі, добробут.
Головним символом був ромб, наділений багатьма значеннями. Рівний та з відростками ромб був не тільки символом сонця і вогню, а й родючості, відродження життя, а смужка з ромбів — знаком життя. Ромб із подовженими сторонами вважали ознакою вінця зрубу дерев’яної будівлі; квадрат, поділений на чотири частини з кружечками або крапками в кожній, означав садибу та засіяне поле тощо.
українська жінка
Окремі знаки-символи не тільки прикрашали одяг, житло і предмети побуту, а й мали охороняти, захищати, оберігати людину та ЇЇ господарство від злих духів, приносити щастя. Тому їх називали оберегами і наносили на видні й відкриті місця одягу, предмети побуту і будівлі.
Оберіг, нанесений на окремі частини одягу, за повір’ям, оберігав людину на її життєвому шляху від злого ока й хвороби, удару блискавки та інших нещасть. З часом первісні уявлення наших пращурів давніх мисливців, рибалок і землеробів про фігури- символи були втрачені й перетворилися на декоративні мотиви з тими чи іншими типами рисунка у різних місцевостях нашої країни.
Поступово окремі фігури змінювалися, ускладнювалися, поєднувалися з іншими формами, утворюючи візерунки або узори, — рисунки, складені поєднанням ліній, форм, кольорів та їх відтінків, розміщених у певному порядку, які у сукупності дають декоративний ефект. Так виникли орнаменти (від лат. — оздоба, прикраса) — послідовне повторення окремих фігур узорів або їхні групи. Основне призначення орнаменту — прикрашати поверхню виробу та підкреслювати його форму. Ритмічне повторення одного або кількох елементів (мотивів) орнаменту називають рапортом.
Мова кожного орнаменту тісно пов’язана з історією та культурою народу, його сприйняттям навколишнього середовища. У народній творчості орнаментику виробів утворюють групи геометричних, рослинних, тваринних, антропоморфних і змішаних мотивів, які складалися впродовж століть.
Отже, візерунки, які прикрашають одяг і речі побуту, — не тільки окраса, а й естетичний та історичний досвід народу, його уявлення про навколишній світ і гармонію буття. Декоративне оздоблення вишивкою одягу та предметів побуту тісно пов’язане з побутом і працею людей, природою, з історичними та культурними особливостями епохи і різних періодів розвитку країн і народів. У його основу покладено художні смаки й уявлення, національні мотиви та самобутність, колорит і майстерність, що властиві народній творчості.
Re: Зробимо ходу у вишиванках 2017 – 21/28 травня
Додано: 31 березня 2017, 20:59
ozi lucky
всі ми живемо на планеті Земля... різні племена, народи мігрували, потім змішувались, потім знову кудись йшли і знову змішувались (по ходу діла хаотично вбиваючи один одного і знаходячи нові-забуті істини).
в результаті вийшло, що вишиванка це щось загальнолюдське і присвоювати це тільки одному народу було б егоцентрично якось...
для прикладу, коли ненароком попав в Індію, надягнув в якийсь день (українське національне свято було - не пам"ятаю, що точно) славну українську вишиванку. то декілька індусів питали де купив і яка в мене чудова (здається її назвали курта, але на 100% не впевнений), на що я гордо відповідав, що це шановні "вишиванка" і вона родом з України... на що вони посміхались і загадково кивали...
але українська вишиванка найкраща