тут все не супідрядно, все багатопідрядно. і паралельно і косо-боко, але точно не су. ми всі зв"язані, це може подобатись, а може не подобатись. але краще виходити з цього, ніж це заперечувати.San-Frankivsko писав:ozi писав:....
будь-яка спроба нагадати, що в Україні все ж таки є державна мова, наражається на приступи дикого вереску...
....
є цінності, люди помирають за цінності. є українці, які помирають, щоб та чума до їх хати не дійшла. є також українці, в яких рідна мова російська, і вони теж так само помирають. і, повір, вони глибоко поважають українську мову... той факт, що їх рідна російська це не заперечує. є також люди які взагалі ні за що не хочуть помирати - але вони все одно помирають так чи інакше.
хтось воює, щоб з голоду не вмерти, хтось - щоб не воювати за їжу.
тобто все багатопідрядно.
я не згоден про дикий вереск. але є така річ як маргіналізація тієї чи іншої ідеї. якщо будь-яку ідею маргіналізувати - це буде викликати обурення. бо в маргіналізованої ідеї кути всі гострі і зі скалками.
запевняю тебе, що зараз в української мови позиції сильні як ніколи. бо люди помирають, щоб не жити як в задзеркаллі. і один із символів того, що відрізняє від задзеркалля - це мова. те що люди говорять на російській - та хай собі говорять... вони поважають українські цінності, одна з яких це мова і готові за них померти, незалежно від того, на якій мові вони розмовляють. хочу нагадати, що на українській стороні воюють також деякі російські націоналісти не імперського толку.
з іншої сторони є багато росіян, які тікають з Росії, розціюючи Україну як просто "кращу Росію". їм далеко до того, щоб побачити в Україні просто іншу країну. деякі з них взагалі української не розуміють... тобто буває всяко.