Кожного разу тексти Хресної Дороги готують різні люди: монахи, миряни, відомі митці, тощо. Вони намагаються співставити терпіння Христа на Хресті з терпіннями конкретної категорії осіб, людей, народів, які терплять. Тому що терпіння людське неможливо зрозуміти без віри. Воно не має пояснення логічного. Не має сенсу. В кожному разі, ці роздуми саме відносяться до конкретної ситуації людини чи категорії осіб. Цього року, як подає нам офіційний сайт Ватикану , Хресна Дорога є присвячена стражданням у житті сімей сьогоденних. Людство тримає тому що є родина. Поодинока людина вмирає, але людство триває. Однак цьогорічна Хресна Дорога, яка присвячена темі страждання сімей, Христа, має момент, який зачіпає дуже сильно українців. Зачіпає різні верстви суспільства. Адже в Україні триває війна, яку розпочала росія. Метою якої, згідно задуму автора, є цілковито знищити нарід український. Геноцид. Коли починалася війна наші митці, політики, меценати зверталися до представників російського народу, щоби вони виходили на вулиці і виступали проти війни. Але опісля стало зрозуміло, що російське суспільство, згідно тих даних, які ми маємо, є обплуталне також диявольським духом. Бо син телефонує до тата і каже: вбивай чимшвидше українців і повертайся додому, а російська мати просить прихопити якомога більше накраденого. Я не маю сумніву, що дух сатани охопив не тільки суспільство, але й російську православну церкву, яка в особі патріарха кирила благословляє вбивство людей. Церква, яка має проповідувати любов і провадити до миру, благословляє смерть. Якщо Церква благословляє смерть, то вона не є Церквою, але є творінням людським.
І ось під час 13-ї стації цього року, у Римі, у часі Хресної Дороги, Хрест триматимуть родини: українки та росіянки, що разом працюють у хоспісі.
Цього року хрест також нестимуть різні родини. Але коли хрест стає елементом політики, то він нівелює значення Хресної Дороги. Бо Хресна Дорога не може бути елементом політики. Коли політика, дух кесаря заходить у церкву, тоді церква втрачає свою ідентичність. Не можна на Хресній Дорозі співставляти добро зі злом. Не може Хрест Христовий на Хресній Дорозі нести водночас Пилат і Ісус, хоча обидвоє ніби беруть у цьому участь, але тим, хто несе Хрест є Христос, а тим, хто віддає його на муки є Пилат. І не можна ставити у одній позиції Пилата і Ісуса, бо це несправедливість, фальш. Бо так само, то можна зробити Хресну Дорогу, посилаючись на терпіння Другої світової. І одну зі стацій, умовно, дати нести Гітлеру і Сталіну. І це буде зневага самого Ісуса, який перебуває на Хресті і страждає за людський рід . Чому я сьогодні це говорю? Тому що багато з людей сьогодні накинулися емоційно на Папу. Хто не знає ситуації Римської структури, той можливо емоційно так і реагує. Але, друзі, Церква є людська і Божа. Божа тому, що її заснував Христос і вона триватиме, доки Христос не повернеться, але її складають немічні люди. І в історії Церкви нею керували не те, що немічні люди, але й грішні люди. Але коли йде мова про наступника святого Петра, то про нього Христос говорить чітко: “Ти Петро, скеля, на тобі збудую мою Церкву і адові ворота її не подолають”. І слова Христові для мене є для послуху, а не для дискусії. Але я прекрасно розуміє, що оточення Папи, яке займається провадженням справ Церкви є різне і зокрема політизоване.