Генеральний штаб ЗСУ
6 березня
Оперативна інформація станом на 24.00 06.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершилася одинадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти України, зосереджуючи основні зусилля на оточенні міст Київ, Харків, Чернігів, Суми та Миколаїв, виході на адміністративні кордони в Луганській та Донецькій областях, створенні сухопутного коридору з ТОТ АР Крим в напрямку Маріуполь – Новоазовськ.
Кінцевої мети протягом одинадцяти діб окупаційних дій загарбники не досягли.
Угруповання ворога перейшло до накопичення ресурсів для штурму Києва.
Одночасно окупанти не полишають спроб здійснити підготовку до наступу на Поліському, Сіверському, Донецькому, Таврійському напрямках.
На Поліському напрямку противник намагається встановити повний контроль над містами Буча та Ірпінь і наблизитись до столиці України.
В районі міста Ірпінь ворог здійснює висування танкових та мотострілецьких підрозділів.
З території Республіки Білорусь через Чорнобильську зону відчуження продовжується постачання палива та інших матеріальних засобів для окупаційних військ.
На Сіверському напрямку окупанти намагаються забезпечити тактичну перевагу для виходу до східних околиць Києва через Броварський і Бориспільський райони, а також встановлення контролю над містами Чернігів та Суми.
Після нанесення підрозділами Збройних Сил України вогневого ураження по місцях скупчення ОВТ противника у районах Нова Басань та Скрипалі, противник поніс значних втрат, здійснює передислокацію додаткових сил для поповнення живої сили та техніки.
На Таврійському напрямку окупанти силами до трьох БТГр ведуть наступ у напрямку міста Запоріжжя. Ворогу вдалось відновити рух потягів по Антонівському залізничному мосту через р. Дніпро.
Крім того, триває просування підрозділів противника у північно-східному напрямку вздовж р. Інгул. БТГр форсувала річку та зайняла н.п. Кашперо-Миколаївку.
Угруповання сил оборони продовжує вести оборонну операцію на Південному, Східному та Північному напрямках. В ході ведення бойових дій звільнено м. Чугуїв. Окупантам нанесено великих втрат в особовому складі та техніці. Знищено командира 61-ї окремої бригади морської піхоти ЗС РФ підполковника Дмитра Сафронова та заступника командира 11-ї окремої десантно-штурмової бригади ПДВ ЗС РФ підполковника Дениса Глєбова.
Разом переможемо! Тримаймо стрій! Слава Україні!
Війна. Станом на сьогодні...
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
6 березня 04.24
- 10 днів 4 години 20 хвилин – 244. Україна бореться за увесь світ
Ми продовжуємо давати відсіч ворогу. Російськи окупанти не змогли знищити нас, вони не змогли зламати нас. І не зможуть! Збройні сили України, тероборона, кожен доброволець, кожен громадянин України продовжує захищати нашу країну, наші життя.
Ми перевели економіку країни на військові рейки.
Заводи та фабрики продовжують роботу, виконують військове замовлення, ремонтують техніку, перетворюють військові трофеї на зброю. Щоб боротись країна повинна працювати, кожен на своєму місці. Якщо ви вимушені були евакуюватись – знайдіть роботу на новому місці – ваша допомога потрібна всюди.
Ситуація на позиціях контрольована. Так, в нас теж є втрати. Але кожне ім‘я, кожен наш Герой не буде забутим. Так як і не буде забутий кожен вбивця. Ми розуміємо цінність життя і цінність свободи. Життя кожного українця - безцінне!
На визначених напрямках наші воїни переходять у контратаки, ворог втрачає десятки одиниць техніки, просто кидає її та втікає. Тим самим поповнюючі наш «парк» техніки. Ворог згине від своєї ж зброї.
Кремль поки не хоче прийняти і визнати свого фіаско. Але цей час вже близько.
Невдоволення і деморалізація серед окупаційних військ посилюється. До них приходить прозріння, як і до деяких російських олігархів.
Все більше випадків небажання воювати.
Ворог продовжує нести суттєві втрати. Знищено понад 90 літаків та гелікоптерів. Їх збивають ППО, морська піхота, наші кіборги по всій країні. Кількох ворожих пілотів взяли в полон – це важливі свідки на майбутньому військовому трибуналі. Поки хтось боїться закривати небо на Україною – наша армія робить свою справу та знищує ворога.
Найбільш боєздатні частини ворога отримали по зубах: у Києві та Харкові ворог був зупинений. В Миколаєві відкинутий. Одеса – наш стратегічний резерв. Поповнення сил противника буде все більше ускладнюватись, якість поповнення буде ще гіршою.
Кремль остаточно відкинув спроби приховувати свої наміри – вони прийшли нищіти нашу країну, нищіти наш народ. В них нічого не вийде.
Вони ведуть війну з жінками та дітьми. Вони не перемогли воїнів, які захищають Харків – вони почали воювати з Харківським університетом. Росіяни - звичайні терористи. А терористи будуть знищені.
Ворог чинить опір, але ми робимо все можливе, щоб забезпечити гуманітарні коридори, вивести наших людей з під обстрілів, забезпечити підвіз гуманітарної допомоги. МИ нікого не кинемо і дуже скоро повернемось.
Сьогодні Україна продовжує стояти на захисті свободи всього світу: українські діти і жінки рятують ваших дітей і жінок ціною власного життя, поки ви вагаєтеся закривати небо. Наші чоловіки рятують ваших ціною свого життя. Поки ви боїтеся закривати небо. Ми давно перестали боятися штучно створеного образу «вєлікой росії». І весь світ має перестати!
Ми боремося з усіх сил. Перемога близько! Перемога, як і правда, за нами!
Слава Україні!
Міністр Оборони України Резніков Олексій
6 березня 04.24
- 10 днів 4 години 20 хвилин – 244. Україна бореться за увесь світ
Ми продовжуємо давати відсіч ворогу. Російськи окупанти не змогли знищити нас, вони не змогли зламати нас. І не зможуть! Збройні сили України, тероборона, кожен доброволець, кожен громадянин України продовжує захищати нашу країну, наші життя.
Ми перевели економіку країни на військові рейки.
Заводи та фабрики продовжують роботу, виконують військове замовлення, ремонтують техніку, перетворюють військові трофеї на зброю. Щоб боротись країна повинна працювати, кожен на своєму місці. Якщо ви вимушені були евакуюватись – знайдіть роботу на новому місці – ваша допомога потрібна всюди.
Ситуація на позиціях контрольована. Так, в нас теж є втрати. Але кожне ім‘я, кожен наш Герой не буде забутим. Так як і не буде забутий кожен вбивця. Ми розуміємо цінність життя і цінність свободи. Життя кожного українця - безцінне!
На визначених напрямках наші воїни переходять у контратаки, ворог втрачає десятки одиниць техніки, просто кидає її та втікає. Тим самим поповнюючі наш «парк» техніки. Ворог згине від своєї ж зброї.
Кремль поки не хоче прийняти і визнати свого фіаско. Але цей час вже близько.
Невдоволення і деморалізація серед окупаційних військ посилюється. До них приходить прозріння, як і до деяких російських олігархів.
Все більше випадків небажання воювати.
Ворог продовжує нести суттєві втрати. Знищено понад 90 літаків та гелікоптерів. Їх збивають ППО, морська піхота, наші кіборги по всій країні. Кількох ворожих пілотів взяли в полон – це важливі свідки на майбутньому військовому трибуналі. Поки хтось боїться закривати небо на Україною – наша армія робить свою справу та знищує ворога.
Найбільш боєздатні частини ворога отримали по зубах: у Києві та Харкові ворог був зупинений. В Миколаєві відкинутий. Одеса – наш стратегічний резерв. Поповнення сил противника буде все більше ускладнюватись, якість поповнення буде ще гіршою.
Кремль остаточно відкинув спроби приховувати свої наміри – вони прийшли нищіти нашу країну, нищіти наш народ. В них нічого не вийде.
Вони ведуть війну з жінками та дітьми. Вони не перемогли воїнів, які захищають Харків – вони почали воювати з Харківським університетом. Росіяни - звичайні терористи. А терористи будуть знищені.
Ворог чинить опір, але ми робимо все можливе, щоб забезпечити гуманітарні коридори, вивести наших людей з під обстрілів, забезпечити підвіз гуманітарної допомоги. МИ нікого не кинемо і дуже скоро повернемось.
Сьогодні Україна продовжує стояти на захисті свободи всього світу: українські діти і жінки рятують ваших дітей і жінок ціною власного життя, поки ви вагаєтеся закривати небо. Наші чоловіки рятують ваших ціною свого життя. Поки ви боїтеся закривати небо. Ми давно перестали боятися штучно створеного образу «вєлікой росії». І весь світ має перестати!
Ми боремося з усіх сил. Перемога близько! Перемога, як і правда, за нами!
Слава Україні!
Міністр Оборони України Резніков Олексій
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 18.00 07.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дванадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони продовжують вести оборонну операцію у межах Південної, Східної та Північної операційних зон, Об’єднані сили – у східній частині Донецького операційного району. Триває охорона важливих районів та шляхів пересування, оборона міста Києва.
На решті територій, наближених до зони бойових дій, проводиться стабілізаційна операція та виконуються завдання територіальної оборони, зокрема вздовж державного кордону України.
Угруповання Повітряних Сил Збройних Сил України здійснює відбиття зосереджених ракетно-авіаційних ударів та повітряних нападів противника, протиповітряне прикриття важливих (критичних) об’єктів України та угруповань військ.
Окупанти планують активізувати авіацію, з метою нанесення ракетно-бомбових ударів по великих містах України та промисловій інфраструктурі. Для виконання цієї мети на територію Республіки Білорусь перекидаються авіаційні підрозділи Центрального та Східного воєнних округів.
У населеному пункті Мила Київської області підрозділ з кадирівських найманців здійснює обстріли мирного населення.
Угруповання ворога, що діє на окремих напрямках Конотоп та Охтирка втратили до 50 відсотків особового складу. Для продовження наступальних дій потребують перегруповування та поповнення запасів.
Підступність окупантів проявляється в тактиці терору щодо мирного населення, обстрілах гуманітарних конвоїв, що організовані українською владою, організацією пропагандистських конвоїв та спробах легалізації окупаційної влади на окремих захоплених територіях.
Морально-психологічний стан противника залишається вкрай низьким та має тенденцію до погіршення. На окремих напрямках окупанти викидають власні документи та намагаються повернутися на територію росії.
Пам'ятайте, ми захищаємо Нашу Українську землю! Україна – щит Європи та всього цивілізованого Світу!
Довіряйте тільки перевіреним джерелам, не піддавайтесь паніці та продовжуйте тотальний спротив.
Оперативна інформація станом на 18.00 07.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дванадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони продовжують вести оборонну операцію у межах Південної, Східної та Північної операційних зон, Об’єднані сили – у східній частині Донецького операційного району. Триває охорона важливих районів та шляхів пересування, оборона міста Києва.
На решті територій, наближених до зони бойових дій, проводиться стабілізаційна операція та виконуються завдання територіальної оборони, зокрема вздовж державного кордону України.
Угруповання Повітряних Сил Збройних Сил України здійснює відбиття зосереджених ракетно-авіаційних ударів та повітряних нападів противника, протиповітряне прикриття важливих (критичних) об’єктів України та угруповань військ.
Окупанти планують активізувати авіацію, з метою нанесення ракетно-бомбових ударів по великих містах України та промисловій інфраструктурі. Для виконання цієї мети на територію Республіки Білорусь перекидаються авіаційні підрозділи Центрального та Східного воєнних округів.
У населеному пункті Мила Київської області підрозділ з кадирівських найманців здійснює обстріли мирного населення.
Угруповання ворога, що діє на окремих напрямках Конотоп та Охтирка втратили до 50 відсотків особового складу. Для продовження наступальних дій потребують перегруповування та поповнення запасів.
Підступність окупантів проявляється в тактиці терору щодо мирного населення, обстрілах гуманітарних конвоїв, що організовані українською владою, організацією пропагандистських конвоїв та спробах легалізації окупаційної влади на окремих захоплених територіях.
Морально-психологічний стан противника залишається вкрай низьким та має тенденцію до погіршення. На окремих напрямках окупанти викидають власні документи та намагаються повернутися на територію росії.
Пам'ятайте, ми захищаємо Нашу Українську землю! Україна – щит Європи та всього цивілізованого Світу!
Довіряйте тільки перевіреним джерелам, не піддавайтесь паніці та продовжуйте тотальний спротив.
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 07.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується дванадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти України за підтримки авіації та з нанесенням ракетних ударів, зосереджуючи основні зусилля на виконанні наступних завдань: забезпечення сухопутного коридору між ТОТ АР Крим та континентальною частиною Російської Федерації; взяття під повний контроль міста Маріуполя; оточення з подальшим захопленням міста Києва, а також виходу на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
Протягом доби противником здійснювалось перегрупування для організації штурму Києва. До штурму окупанти планують долучити найбільш боєздатні частини та підрозділи зі складу: спеціального полку Росгвардії імені Рамзана Кадирова (Грозний), 27 загону СпП "Кузбасс" (Кемерово), 604 центру СпП "Вітязь” (Москва) Росгвардії та приватної військової компанії “Ліга” (колишня ПВК “Вагнер”).
На Поліському напрямку противник силами окремих підрозділів зі складу 29, 35, 36 загальновійськових армій ЗС РФ, Тихоокеанського Флоту Східного воєнного округу та Повітряно-Десантних Військ ЗС РФ зосередився у районах населених пунктів Поліське, Кухарі, Бородянка, Бишів, Гореничі, Демидів.
На напрямку н.п. Бишів противник силами до двох БТГр зі складу 36 загальновійськової армії ЗС РФ здійснив маневр і намагається просуватись далі.
На напрямку н.п. Тарасівщина, Раківка противник зі складу 98-ї повітряно-десантної дивізії у взаємодії з БТГр 155 окремої бригади морської піхоти після форсуванням р. Ірпінь в районі Раківка розпочав наступальні дії, але поніс значних втрат у живій силі та техніці, втратив частину наступального потенціалу та був зупинений.
На Сіверському напрямку противник силами підрозділів зі складу 2, 41 загальновійськових армій ЗС РФ та 90 танкової дивізії Центрального воєнного округа проводить наступальну операцію з метою блокування Чернігова та підготовки до наступу на Суми.
На Слобожанському напрямку противник силами 1-ї танкової армії ЗС РФ (до 12 БТГр), 20 загальновійськової армії ЗС РФ (до 8 БТГр), 6 загальновійськової армії (до 2 БТГр) Західного військового округу, 14 армійського корпусу ЗС РФ (до 2 БТГр) основні зусилля зосереджує на напрямках Канів, Новомосковськ. Зупинений та намагається відновити наступ на Сєверодонецьк силами 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії ЗС РФ. Здійснює перегрупування та підготовку до штурму міста Суми.
При спробі оволодіти н.п. Ізюм противник зазнав втрат та відійшов. Окупанти вдалися до терору у місті, обстрілюючи цивільні помешкання та інфраструктуру.
На Донецькому напрямку противник силами до 7 БТГр 1, 2 АК та 150 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії продовжує наступальні дії у напрямках на Дніпро та Запоріжжя з метою виходу на адміністративні кордони Донецької області.
Для ведення наступальних дій у напрямку на Сєвєродонецьк здійснюється переміщення БТГр 150-ї мотострілецької дивізії. Спроби прорвати оборону на Волноваському напрямку.
Намагається прорвати оборону Маріуполя, але успіху немає.
На Таврійському напрямку противник силами окремих підрозділів 49-ї загальновійськової армії ЗС РФ, 22 армійського корпусу, 20 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії ЗС РФ та Повітряно-Десантних Військ основні зусилля зосереджує у напрямках: на Миколаїв - до 2 БТГр берегових військ ЧФ; на Вознесенськ - до 3 БТГр зі складу 49 загальновійськової армії ЗС РФ; на Запоріжжя - до 4 БТГр 42 мотострілецької дивізії та 136 окремої мотострілецької бригади 58 загальновійськової армії ЗС РФ; Мелітополь, Маріуполь - до 3 БТГр зі складу 19 мотострілецької дивізії 58 загальновійськової армії. Здійснює перегрупування військ для проведення наступальних дій.
В Південнобузькому операційному районі противник зупинений на підступах до Миколаєва, проводить перегрупування військ для відновлення наступу.
В цілому морально-психологічний стан противника низький. Він деморалізований через великі втрати в живій сил та військовій техніці, на окремих напрямках вдається до дезертирства.
Під час боїв поблизу Харькова ліквідовано начальника штабу – першого заступника командувача 41-ї загальновійськової армії генерал-майора Віталія Герасимова, також вбито та поранено декілька старших офіцерів штабу армії.
Перемога буде за нами! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 07.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується дванадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти України за підтримки авіації та з нанесенням ракетних ударів, зосереджуючи основні зусилля на виконанні наступних завдань: забезпечення сухопутного коридору між ТОТ АР Крим та континентальною частиною Російської Федерації; взяття під повний контроль міста Маріуполя; оточення з подальшим захопленням міста Києва, а також виходу на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
Протягом доби противником здійснювалось перегрупування для організації штурму Києва. До штурму окупанти планують долучити найбільш боєздатні частини та підрозділи зі складу: спеціального полку Росгвардії імені Рамзана Кадирова (Грозний), 27 загону СпП "Кузбасс" (Кемерово), 604 центру СпП "Вітязь” (Москва) Росгвардії та приватної військової компанії “Ліга” (колишня ПВК “Вагнер”).
На Поліському напрямку противник силами окремих підрозділів зі складу 29, 35, 36 загальновійськових армій ЗС РФ, Тихоокеанського Флоту Східного воєнного округу та Повітряно-Десантних Військ ЗС РФ зосередився у районах населених пунктів Поліське, Кухарі, Бородянка, Бишів, Гореничі, Демидів.
На напрямку н.п. Бишів противник силами до двох БТГр зі складу 36 загальновійськової армії ЗС РФ здійснив маневр і намагається просуватись далі.
На напрямку н.п. Тарасівщина, Раківка противник зі складу 98-ї повітряно-десантної дивізії у взаємодії з БТГр 155 окремої бригади морської піхоти після форсуванням р. Ірпінь в районі Раківка розпочав наступальні дії, але поніс значних втрат у живій силі та техніці, втратив частину наступального потенціалу та був зупинений.
На Сіверському напрямку противник силами підрозділів зі складу 2, 41 загальновійськових армій ЗС РФ та 90 танкової дивізії Центрального воєнного округа проводить наступальну операцію з метою блокування Чернігова та підготовки до наступу на Суми.
На Слобожанському напрямку противник силами 1-ї танкової армії ЗС РФ (до 12 БТГр), 20 загальновійськової армії ЗС РФ (до 8 БТГр), 6 загальновійськової армії (до 2 БТГр) Західного військового округу, 14 армійського корпусу ЗС РФ (до 2 БТГр) основні зусилля зосереджує на напрямках Канів, Новомосковськ. Зупинений та намагається відновити наступ на Сєверодонецьк силами 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії ЗС РФ. Здійснює перегрупування та підготовку до штурму міста Суми.
При спробі оволодіти н.п. Ізюм противник зазнав втрат та відійшов. Окупанти вдалися до терору у місті, обстрілюючи цивільні помешкання та інфраструктуру.
На Донецькому напрямку противник силами до 7 БТГр 1, 2 АК та 150 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії продовжує наступальні дії у напрямках на Дніпро та Запоріжжя з метою виходу на адміністративні кордони Донецької області.
Для ведення наступальних дій у напрямку на Сєвєродонецьк здійснюється переміщення БТГр 150-ї мотострілецької дивізії. Спроби прорвати оборону на Волноваському напрямку.
Намагається прорвати оборону Маріуполя, але успіху немає.
На Таврійському напрямку противник силами окремих підрозділів 49-ї загальновійськової армії ЗС РФ, 22 армійського корпусу, 20 мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії ЗС РФ та Повітряно-Десантних Військ основні зусилля зосереджує у напрямках: на Миколаїв - до 2 БТГр берегових військ ЧФ; на Вознесенськ - до 3 БТГр зі складу 49 загальновійськової армії ЗС РФ; на Запоріжжя - до 4 БТГр 42 мотострілецької дивізії та 136 окремої мотострілецької бригади 58 загальновійськової армії ЗС РФ; Мелітополь, Маріуполь - до 3 БТГр зі складу 19 мотострілецької дивізії 58 загальновійськової армії. Здійснює перегрупування військ для проведення наступальних дій.
В Південнобузькому операційному районі противник зупинений на підступах до Миколаєва, проводить перегрупування військ для відновлення наступу.
В цілому морально-психологічний стан противника низький. Він деморалізований через великі втрати в живій сил та військовій техніці, на окремих напрямках вдається до дезертирства.
Під час боїв поблизу Харькова ліквідовано начальника штабу – першого заступника командувача 41-ї загальновійськової армії генерал-майора Віталія Герасимова, також вбито та поранено декілька старших офіцерів штабу армії.
Перемога буде за нами! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 08.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Добігла кінця тринадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Протягом доби противник знизив темп наступальної операції, застосовуючи, переважно, ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі.
Основні зусилля ворог продовжує зосереджувати на:
оточенні та захопленні Києва, Сум, Харкова, Маріуполя, Миколаєва, Чернігова;
створенні сухопутного коридору між ТОТ АР Крим та континентальною частиною Російської Федерації;
виходу на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
За наявною інформацією, окупантами розглядається питання організації ефективного забезпечення власних військ пальним за рахунок використання наявної стаціонарної мережі автомобільних заправних станцій та сховищ нафтопродуктів.
Також, ворог планує створити мережу польових трубопроводів, на тимчасово захопленій території України, з можливістю їх під’єднання до центрального нафтопродуктопроводу та здійснення перекачування пального з території Республіки Білорусь.
В ході ведення бойових дій на території України окупанти продовжують нести значні втрати. Так, за наявною інформацією, 14 окрема бригада спеціального призначення (Хабаровськ) втратила понад 400 військовослужбовців (уточнюється), БТГр 25-ї окремої мотострілецької бригади (Луга) 6-ї загальновійськової армії відведена на територію РФ, у зв’язку із втратою боєздатності.
На Поліському напрямку противник продовжує утримувати зайняті раніше рубежі та захоплені населені пункти, зокрема Бородянка, Копилів, Буча, Демидів.
На напрямку з населеного пункту Димер активних дій з боку окупантів не відзначено. В районі населеного пункту Припять, силами до двох БТГр, займає оборону.
На напрямку з н.п. Бабинці, силами до п’яти БТГр, ворог вів наступальні дії, був зупинений та перейшов до оборони в районі н.п. Буча.
В районі н.п. Бузова, силами до 4-х БТГр зі складу 36 загальновійськової армії (по дві БТГр зі складу 5-ї окремої танкової бригади та 37-ї окремої мотострілецької бригади), не зважаючи на понесені численні втрати, просунувся в район н.п. Ясногородка.
На Сіверському напрямку окупанти не полишають спроб оволодіти містом Чернігів.
З району н.п. Глухів, силами до п’яти БТГр зі складу 90 танкової дивізії та 4-х БТГр зі складу 2-ї загальновійськової армії Центрального воєнного округу намагався вклинитись в оборону оперативного угруповання військ ЗС України, був зупинений. З метою забезпечення наступу в напрямку н.п. Козелець намагається навести та утримувати понтонно-мостову переправу.
На Слобожанському напрямку ворог не полишає спроб блокувати Харків з півночі, але, не має значного успіху, одночасно наносить ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі з метою залякування цивільного населення. Триває бій за н.п. Ізюм. Противник наводить понтонно-мостові переправи через р. Сіверський Донець та Берека.
На Донецькому напрямку противник продовжує наступальні дії у напрямках Дніпро та Запоріжжя з метою виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської обл. Провівши невдалий наступ у районі Троїцьке, намагається відновити наступ у напрямку Запоріжжя та захопити місто Маріуполь.
Н
а Таврійському та Південному напрямках противник силами до сімнадцяти БТГр утримує населені пункти Херсон, Енергодар, Василівка, здійснює перегрупування сил для подальшого наступу в напрямку Запоріжжя. Силами трьох БТГр взято під контроль н.п. Пологи.
З Чорноморської та Азовської операційних зон очікується нанесення ударів по цивільних та військових об’єктах крилатими ракетами з кораблів Чорноморського флоту та Каспійської флотилії.
Борітеся – поборите! Нам Бог помогає!
Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 08.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Добігла кінця тринадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Протягом доби противник знизив темп наступальної операції, застосовуючи, переважно, ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі.
Основні зусилля ворог продовжує зосереджувати на:
оточенні та захопленні Києва, Сум, Харкова, Маріуполя, Миколаєва, Чернігова;
створенні сухопутного коридору між ТОТ АР Крим та континентальною частиною Російської Федерації;
виходу на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
За наявною інформацією, окупантами розглядається питання організації ефективного забезпечення власних військ пальним за рахунок використання наявної стаціонарної мережі автомобільних заправних станцій та сховищ нафтопродуктів.
Також, ворог планує створити мережу польових трубопроводів, на тимчасово захопленій території України, з можливістю їх під’єднання до центрального нафтопродуктопроводу та здійснення перекачування пального з території Республіки Білорусь.
В ході ведення бойових дій на території України окупанти продовжують нести значні втрати. Так, за наявною інформацією, 14 окрема бригада спеціального призначення (Хабаровськ) втратила понад 400 військовослужбовців (уточнюється), БТГр 25-ї окремої мотострілецької бригади (Луга) 6-ї загальновійськової армії відведена на територію РФ, у зв’язку із втратою боєздатності.
На Поліському напрямку противник продовжує утримувати зайняті раніше рубежі та захоплені населені пункти, зокрема Бородянка, Копилів, Буча, Демидів.
На напрямку з населеного пункту Димер активних дій з боку окупантів не відзначено. В районі населеного пункту Припять, силами до двох БТГр, займає оборону.
На напрямку з н.п. Бабинці, силами до п’яти БТГр, ворог вів наступальні дії, був зупинений та перейшов до оборони в районі н.п. Буча.
В районі н.п. Бузова, силами до 4-х БТГр зі складу 36 загальновійськової армії (по дві БТГр зі складу 5-ї окремої танкової бригади та 37-ї окремої мотострілецької бригади), не зважаючи на понесені численні втрати, просунувся в район н.п. Ясногородка.
На Сіверському напрямку окупанти не полишають спроб оволодіти містом Чернігів.
З району н.п. Глухів, силами до п’яти БТГр зі складу 90 танкової дивізії та 4-х БТГр зі складу 2-ї загальновійськової армії Центрального воєнного округу намагався вклинитись в оборону оперативного угруповання військ ЗС України, був зупинений. З метою забезпечення наступу в напрямку н.п. Козелець намагається навести та утримувати понтонно-мостову переправу.
На Слобожанському напрямку ворог не полишає спроб блокувати Харків з півночі, але, не має значного успіху, одночасно наносить ракетно-бомбові удари по цивільній інфраструктурі з метою залякування цивільного населення. Триває бій за н.п. Ізюм. Противник наводить понтонно-мостові переправи через р. Сіверський Донець та Берека.
На Донецькому напрямку противник продовжує наступальні дії у напрямках Дніпро та Запоріжжя з метою виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської обл. Провівши невдалий наступ у районі Троїцьке, намагається відновити наступ у напрямку Запоріжжя та захопити місто Маріуполь.
Н
а Таврійському та Південному напрямках противник силами до сімнадцяти БТГр утримує населені пункти Херсон, Енергодар, Василівка, здійснює перегрупування сил для подальшого наступу в напрямку Запоріжжя. Силами трьох БТГр взято під контроль н.п. Пологи.
З Чорноморської та Азовської операційних зон очікується нанесення ударів по цивільних та військових об’єктах крилатими ракетами з кораблів Чорноморського флоту та Каспійської флотилії.
Борітеся – поборите! Нам Бог помогає!
Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Головнокомандувач ЗС України
Дорогі побратими і посестри!
Дякую кожному і кожній із вас. Ви показали всьому світові, як треба боротися за свободу і рідну землю.
Пишаюся бути з вами в одному строю.
Воїни-герої, міста-герої - це наша реальність. Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно.
Ворог деморалізований і виснажений. Його плани на “бліцкриг”, зміну влади і зовнішньополітичного курсу України зруйновані.
Використовуючи складну оперативно-стратегічну обстановку, російські окупаційні війська все ж продовжують нарощувати зусилля на південному напрямку і водночас не залишають спроб оточення Києва.
Стійка оборона наших міст - Чернігова, Харкова, Миколаєва, Сум, Маріуполя, - та національний спротив не дають змоги противнику розвинути успіх. На скільки б кілометрів ворог не просунувся вглиб нашої території, втримати її він не зможе.
Я закликаю жителів окупованих районів долучатися до руху опору. У вас є зброя, боєприпаси і мотивація. Захистіть рідний дім!
Українське небо героїчно охороняється Повітряними Силами та силами і засобами протиповітряної оборони Сухопутних військ. Вони вже завдали і продовжують завдавати значних втрат угрупованню засобів повітряного нападу противника.
Основою нашого спротиву є передусім мужність і майстерність українського солдата, який попри значну чисельну перевагу ворога самовіддано стримує наступ.
Я звертаюся до командирів - бережіть особовий склад! Ретельно плануйте операції та негайно реагуйте на зміни в обстановці! Людське життя - наш найвищий пріоритет. Цим ми кардинально відрізняємося від противника, який навіть не забирає тіла своїх загиблих і готовий ними встелити нашу землю, щоб прокласти дорогу для наступу.
Ми будемо вічно пам’ятати і помстимося за кожного полеглого захисника України. Біль втрат посилює нашу волю до Перемоги. Ми точно знаємо за що і за кого воюємо.
Пам’ятайте, Україна тримається на наших плечах!
Слава Україні!
Дорогі побратими і посестри!
Дякую кожному і кожній із вас. Ви показали всьому світові, як треба боротися за свободу і рідну землю.
Пишаюся бути з вами в одному строю.
Воїни-герої, міста-герої - це наша реальність. Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно.
Ворог деморалізований і виснажений. Його плани на “бліцкриг”, зміну влади і зовнішньополітичного курсу України зруйновані.
Використовуючи складну оперативно-стратегічну обстановку, російські окупаційні війська все ж продовжують нарощувати зусилля на південному напрямку і водночас не залишають спроб оточення Києва.
Стійка оборона наших міст - Чернігова, Харкова, Миколаєва, Сум, Маріуполя, - та національний спротив не дають змоги противнику розвинути успіх. На скільки б кілометрів ворог не просунувся вглиб нашої території, втримати її він не зможе.
Я закликаю жителів окупованих районів долучатися до руху опору. У вас є зброя, боєприпаси і мотивація. Захистіть рідний дім!
Українське небо героїчно охороняється Повітряними Силами та силами і засобами протиповітряної оборони Сухопутних військ. Вони вже завдали і продовжують завдавати значних втрат угрупованню засобів повітряного нападу противника.
Основою нашого спротиву є передусім мужність і майстерність українського солдата, який попри значну чисельну перевагу ворога самовіддано стримує наступ.
Я звертаюся до командирів - бережіть особовий склад! Ретельно плануйте операції та негайно реагуйте на зміни в обстановці! Людське життя - наш найвищий пріоритет. Цим ми кардинально відрізняємося від противника, який навіть не забирає тіла своїх загиблих і готовий ними встелити нашу землю, щоб прокласти дорогу для наступу.
Ми будемо вічно пам’ятати і помстимося за кожного полеглого захисника України. Біль втрат посилює нашу волю до Перемоги. Ми точно знаємо за що і за кого воюємо.
Пам’ятайте, Україна тримається на наших плечах!
Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
14 день
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 09.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
На деяких з них окупаційні війська втратили боєздатність та вводять в операцію резерви. Для нарощування бойових спроможностей ворог здійснює переміщення до кордонів України з’єднань та військових частин з інших стратегічних напрямків.
Республіка Білорусь надає підтримку окупанту у забезпеченні поставок паливно-мастильних матеріалів, використанні залізничної інфраструктури та аеродромної мережі.
Зберігається імовірність проведення диверсій на військових об’єктах та об’єктах цивільної інфраструктури.
Російська Федерація не відмовляється від планів оточення Києва, продовжуючи наступальну операцію з Поліського та Сіверського напрямків.
На Слобожанському напрямку противник здійснює наступ на населені пункти Ізюм, Петрівське, Грушуваха, а також міста Суми та Охтирка.
Ворожа наступальна операція триває також на Донецькому і Таврійському напрямках.
Противник нарощує угруповання військ на Миколаївському напрямку.
У Чорноморській та Азовській операційних зонах окупанти продовжують ізолювати район бойових дій. Корабельні угруповання ВМФ ЗС РФ перебувають у районах мису Тарханкут та озера Донузлав.
Збройні Сили України у злагодженій взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони держави та силами національного спротиву стримують масований наступ окупаційних військ.
Віримо в Збройні Сили України!
Слава Україні!
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 09.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
На деяких з них окупаційні війська втратили боєздатність та вводять в операцію резерви. Для нарощування бойових спроможностей ворог здійснює переміщення до кордонів України з’єднань та військових частин з інших стратегічних напрямків.
Республіка Білорусь надає підтримку окупанту у забезпеченні поставок паливно-мастильних матеріалів, використанні залізничної інфраструктури та аеродромної мережі.
Зберігається імовірність проведення диверсій на військових об’єктах та об’єктах цивільної інфраструктури.
Російська Федерація не відмовляється від планів оточення Києва, продовжуючи наступальну операцію з Поліського та Сіверського напрямків.
На Слобожанському напрямку противник здійснює наступ на населені пункти Ізюм, Петрівське, Грушуваха, а також міста Суми та Охтирка.
Ворожа наступальна операція триває також на Донецькому і Таврійському напрямках.
Противник нарощує угруповання військ на Миколаївському напрямку.
У Чорноморській та Азовській операційних зонах окупанти продовжують ізолювати район бойових дій. Корабельні угруповання ВМФ ЗС РФ перебувають у районах мису Тарханкут та озера Донузлав.
Збройні Сили України у злагодженій взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони держави та силами національного спротиву стримують масований наступ окупаційних військ.
Віримо в Збройні Сили України!
Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера за 7.03 та ніч на 8.03. Переклад: Ростислав Семків.
"Нижче мій аналіз подій останніх 24-36 годин (за 7 березня й далі) [допис опубліковано 8.03 о 12. за Києвом – перекл.].
СТРАТЕГІЯ
Станом на 6 березня 2022 р. російська армія задіяла в Україні щонайменше 115, або ж навіть більше 120 батальйонно-тактичних груп, тобто більш як 95% своїх сил, приготованих для вторгнення. На додачу, сепаратисти мають ще близько 12 мотострілецьких підрозділів, дві артилерійські бригади і один підрозділ спеціальних сил. Загальна чисельність складає приблизно 190.000 російських солдатів [мінус втрати] і 20.000 сепаратистів.
Мобілізація українських сил, головним чином, завершена й складає щось від 190.000 до 210.000 бійців. Додайте сюди 2000-ий «батальйон» іноземних волонтерів, який вже повністю укомплектовано й відправлено на передову вчора. Тобто кількісно сторони мають паритет, хоча українське військо залишається слабшим у повітрі та артилерійських силах.
У ПОВІТРІ ТА НА МОРІ
Станом на зараз немає сумніву, що українські «Байрактари» ведуть активну діяльність, особливо на півдні. Втім, міністерство оборони в Києві не надає жодних деталей. Так само немає сумніву, що російські ВКС не контролюють приблизно 2/3 українського повітряного простору. Потім поговоримо про це детальніше. [Тим часом, ще чотири дні тому автор писав, що російська авіація має нехай не «тотальне», але «повне» панування в небі – перекл.].
Росіяни завдали ракетного удару по нафтобазі в Житомирі. Станом на п’ятницю минулого тижня (4 березня), російські війська запустили 400 ракет «Точка» та «Искандер»; зараз це число зросло до близько 700.
Російський флот завдав удару крилатими ракетами по невідомих цілях в центральній Україні. Незрозуміло, що конкретно вони атакували.
ПІВНІЧ
35-а російська армія накопичує сили на північ від Ірпеня. Її підсилили чеченцями й тепер питання, коли і як вона збирається атакувати. Думаю, росіяни продовжуватимуть концентруватися в тому районі, аж доки 1-а та 2-а танкові армії вийдуть на східні рубежі Києва.
Щоб не було непорозуміння: не маю сумніву, що росіяни збираються зробити «ще один, гігантський, відчайдушний» ривок. У їхніх уявленнях вони ще не програли й мають перевагу. Тому вони кинуть в бій все, що знайдуть.
Одначе,
а) українці зараз мобілізовані й мають у Києві та Харкові доволі багато війська;
б) вони фортифікували міста, зокрема ці два;
в) росіяни просто не мають достатньої «військової маси», щоб пробити оборону таких міст. Подібний штурм потребує десятків тисяч солдатів, а вони просто не сконцентрували потрібної кількості в одному місці – підрозділи розпорошені уздовж 700-кілометрової фронтовій лінії та вздовж доріг на всій території від Білорусі до Криму.
Тим часом, українська армія «незвично мовчазна»: щось мені підказує, що це неспроста й ворога може бути атаковано там, де він цього найменше чекає.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Після того, як 4-5 днів тому російська 41-а армія втратила начальника штабу й заступника командуючого, вчора вони втратили іншого заступника, ще одного генерала – Віталія Герасимова, а також ще кілька штабних офіцерів. Обставини події залишаються невизначеними, проте, здається, штабний конвой потрапив у засідку українського спецназу. Втім, думаю, для 41-ї армії це, може, й на краще – ними так бездарно керували всі перші 10 днів.
Чернігів надійно в українських руках, хоча підрозділи 36-ї армії рухаються до міста з заходу та південного заходу й окремі з них вже зустрілися з відділками 41-ї армії, що наступає зі сходу. А це значить, що місто поки відрізане від решти України.
Як і очікувалося, від вчора 2-а танкова російська армія загрожує українським позиціям на східних рубежах Києва (перебуває приблизно за 5-10 км. від міста). Тим часом, 1-а танкова все ще не може доїхати: її перепинили контратаки української 58-ї моторизованої та 93-ї механізованої бригад, що систематично атакують її південний фланг та колони боєприпасів (попри це, більше нічого не ясно). А, наприклад, «легендарно відома» 4-а танкова дивізія [«Кантемировская ордена Ленина, Краснознамённая дивизия имени Ю. В. Андропова» - перекл.] повністю припинила наступ на захід і «зав’язла» в боях під Охтиркою.
Крім Сум, є ще принаймні три інші значні «вогнища опору» українських сил у тилу 41-ї та 2-ї танкової російських армій: все це добряча «тернина в нозі», оскільки українці блокують життєво важливі дороги, а обхідними шляхами нема як добратися через заболоченість та весняне бездоріжжя. До того ж, гарнізон Сум (вочевидь, з подачі розвідки НАТО) чинить рейди довкола міста, палячи ворожі підкріплення та колони постачання.
Після того, як українська 92-а механізована бригада внаслідок контратаки змела північний фланг 6-ї російської армії, остання сконцентрувалася на просуванні в південному напрямку, намагаючись зупинити українську 53-ю бригаду десь між Слов’янськом та Попасною. Наскільки знаю, це вдалося, але лише з допомогою підрозділів 20-ї та 8-ї армій.
Це загалом була погана ідея, бо українська 92-а знову контратакувала й вщент розбила одну з батальйонно-тактичних груп 138-ї гвардійської мотострілецької бригади, звільнивши Чугуїв – містечко за 20 км. на південний схід від Харкова.
Чудовий приклад «активної оборони»: з воєнної точки зору – просто молодці. Не хотів би я зараз опинитися на місці командування російської 6-ї армії. Якщо всі збройні сили РФ будуть битися, як ця армія, то українці гнатимуть їх аж до Москви.
СХІД
Наступ 20-ї та 8-ї російських армій та сепаратистських частин на сході вдалося в більшості зупинити й українська армія закріпилася на нових позиціях – згрубша від Слов’янська на півночі до Розівки [Запорізької області – перекл.] на півдні.
ПІВДЕНЬ
Наступ 58-ї армії в західному напрямку можна просто «викреслити». Після загибелі цілої батальйонно-тактичної групи 7-ї гвардійської дивізії ВДВ у марних спробах взяти Вознесенськ, генерал Зусько умудрився втратити ще одну БТГ 20-ї мотострілецької дивізії в марному наступі на Миколаїв. На опублікованих місцевими відео видно цілі колони сплюндрованої техніки, включно з багатьма танками. Як я вже писав учора, українські війська артилерійськими ударами розгромили склад боєприпасів та аеропорт у Херсоні. Вони повідомляють про масовані втрати ворога, з 30 штурмовими гелікоптерами включно. Ясно, що з російського боку про це ні гу-гу. А, ну ОК, я дістав від них кілька приватних коментів у регістрі від «неможливо» до «не може бути», тому з їх боку подія залишається «непідтвердженою».
Зрозуміло, що тепер Зусько спиниться й чекатиме підкріплень: це забере в нього кілька днів. Видається, що я недооцінив можливості українських військ протидіяти прямому наступу або принаймні не врахував сили їхніх підрозділів у цій частині країни [раніше автор писав, що 58-а армія є найкращою серед російських сил і генерал Зусько теж найкращий – перекл.]. Тепер виглядає, що армії РФ не лише ніколи не досягнути Одеси чи Придністров’я, але й Зуську взагалі ніяк далі продовжувати наступ, не отримавши в підкріплення 4-5 БТГ.
Але де ж йому їх взяти?
Він точно не може зробити це коштом 42-ї мотострілецької дивізії, яка погнала в напрямку на північ [див. карту]. Чесно кажучи, я цього рішення не розумію: розпорошувати армію на кілька напрямків одразу – суперечить будь-якій знаній воєнній доктрині. Тим більше, що такий досвідчений командир, як Зусько, мав би розуміти, що українські сили там суттєво посилили оборону.
На південному сході 58-а армія Зуська, спільно з 150-ю мотострілецькою дивізією 8-ї армії, витратила 5-6 днів, беручи в облогу Маріуполь. Як і можна було б допустити, друга «гуманітарна евакуація» теж зірвалася (на жаль, не дивує…).
ВИСНОВОК
Загалом, доки «Вишестоящі Органи» не витягнуть звідкись із повітря додаткову дивізію й не зможуть перемогти якийсь із серйозних українських підрозділів байдуже на якій ділянці фронту [раніше автор писав, що армії РФ ще не вдалося розбити жодне українське з’єднання – перекл.], я особисто не бачу, які такі здобутки росіяни можуть мати з цієї війни у військовому плані. Всі їхні сили в бою: резервів не залишилося. Більше того, українські сили мають перевагу «внутрішнього сполучення»: їхні лінії постачання значно коротші, а росіянам доводиться «бігати довкола» недостатньою кількістю доріг, до того ж прокладених, головним чином, зі сходу на захід, а не з півночі на південь.
Звісно, якщо командування Західного округу військ РФ відновить порядок у 41-й армії [це та, яку двічі контратакували й потовкли під Харковом – перекл.], то вивільнить деякі сили, проте на це потрібно дні й дні. Можна залишити українські осередки опору в тилу [він вже писав, що це небезпечно – перекл.], навіть прокреслити якісь альтернативні маршрути і вийти на східні околиці Києва, але там дуже добра оборона зараз. І що тоді…?
Прикінцева нотатка: я не рекомендую використовувати «воєнні карти» з численних онлайн-джерел, де зображено, що російські сили «тримають під контролем» чверть чи й третину України.
То може й виглядає «сексі» й малювати такі карти легше, але реальна ситуація значно більш «плинна»: фактично, російські війська рухаються вздовж доріг, маючи дуже мало сил, щоб контролювати території між ними. Карта внизу значно реалістичніша й більш-менш відображає актуальний стан справ. Зварніть увагу на величезні «пусті» території між «зубцями» російського наступу: от вам і реальність".
Переклад: Ростислав Семків, к. ф. н., доцент каф. літературознавства Києво-Могилянської Академії; директор вид-ва "Смолоскип"
"Нижче мій аналіз подій останніх 24-36 годин (за 7 березня й далі) [допис опубліковано 8.03 о 12. за Києвом – перекл.].
СТРАТЕГІЯ
Станом на 6 березня 2022 р. російська армія задіяла в Україні щонайменше 115, або ж навіть більше 120 батальйонно-тактичних груп, тобто більш як 95% своїх сил, приготованих для вторгнення. На додачу, сепаратисти мають ще близько 12 мотострілецьких підрозділів, дві артилерійські бригади і один підрозділ спеціальних сил. Загальна чисельність складає приблизно 190.000 російських солдатів [мінус втрати] і 20.000 сепаратистів.
Мобілізація українських сил, головним чином, завершена й складає щось від 190.000 до 210.000 бійців. Додайте сюди 2000-ий «батальйон» іноземних волонтерів, який вже повністю укомплектовано й відправлено на передову вчора. Тобто кількісно сторони мають паритет, хоча українське військо залишається слабшим у повітрі та артилерійських силах.
У ПОВІТРІ ТА НА МОРІ
Станом на зараз немає сумніву, що українські «Байрактари» ведуть активну діяльність, особливо на півдні. Втім, міністерство оборони в Києві не надає жодних деталей. Так само немає сумніву, що російські ВКС не контролюють приблизно 2/3 українського повітряного простору. Потім поговоримо про це детальніше. [Тим часом, ще чотири дні тому автор писав, що російська авіація має нехай не «тотальне», але «повне» панування в небі – перекл.].
Росіяни завдали ракетного удару по нафтобазі в Житомирі. Станом на п’ятницю минулого тижня (4 березня), російські війська запустили 400 ракет «Точка» та «Искандер»; зараз це число зросло до близько 700.
Російський флот завдав удару крилатими ракетами по невідомих цілях в центральній Україні. Незрозуміло, що конкретно вони атакували.
ПІВНІЧ
35-а російська армія накопичує сили на північ від Ірпеня. Її підсилили чеченцями й тепер питання, коли і як вона збирається атакувати. Думаю, росіяни продовжуватимуть концентруватися в тому районі, аж доки 1-а та 2-а танкові армії вийдуть на східні рубежі Києва.
Щоб не було непорозуміння: не маю сумніву, що росіяни збираються зробити «ще один, гігантський, відчайдушний» ривок. У їхніх уявленнях вони ще не програли й мають перевагу. Тому вони кинуть в бій все, що знайдуть.
Одначе,
а) українці зараз мобілізовані й мають у Києві та Харкові доволі багато війська;
б) вони фортифікували міста, зокрема ці два;
в) росіяни просто не мають достатньої «військової маси», щоб пробити оборону таких міст. Подібний штурм потребує десятків тисяч солдатів, а вони просто не сконцентрували потрібної кількості в одному місці – підрозділи розпорошені уздовж 700-кілометрової фронтовій лінії та вздовж доріг на всій території від Білорусі до Криму.
Тим часом, українська армія «незвично мовчазна»: щось мені підказує, що це неспроста й ворога може бути атаковано там, де він цього найменше чекає.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Після того, як 4-5 днів тому російська 41-а армія втратила начальника штабу й заступника командуючого, вчора вони втратили іншого заступника, ще одного генерала – Віталія Герасимова, а також ще кілька штабних офіцерів. Обставини події залишаються невизначеними, проте, здається, штабний конвой потрапив у засідку українського спецназу. Втім, думаю, для 41-ї армії це, може, й на краще – ними так бездарно керували всі перші 10 днів.
Чернігів надійно в українських руках, хоча підрозділи 36-ї армії рухаються до міста з заходу та південного заходу й окремі з них вже зустрілися з відділками 41-ї армії, що наступає зі сходу. А це значить, що місто поки відрізане від решти України.
Як і очікувалося, від вчора 2-а танкова російська армія загрожує українським позиціям на східних рубежах Києва (перебуває приблизно за 5-10 км. від міста). Тим часом, 1-а танкова все ще не може доїхати: її перепинили контратаки української 58-ї моторизованої та 93-ї механізованої бригад, що систематично атакують її південний фланг та колони боєприпасів (попри це, більше нічого не ясно). А, наприклад, «легендарно відома» 4-а танкова дивізія [«Кантемировская ордена Ленина, Краснознамённая дивизия имени Ю. В. Андропова» - перекл.] повністю припинила наступ на захід і «зав’язла» в боях під Охтиркою.
Крім Сум, є ще принаймні три інші значні «вогнища опору» українських сил у тилу 41-ї та 2-ї танкової російських армій: все це добряча «тернина в нозі», оскільки українці блокують життєво важливі дороги, а обхідними шляхами нема як добратися через заболоченість та весняне бездоріжжя. До того ж, гарнізон Сум (вочевидь, з подачі розвідки НАТО) чинить рейди довкола міста, палячи ворожі підкріплення та колони постачання.
Після того, як українська 92-а механізована бригада внаслідок контратаки змела північний фланг 6-ї російської армії, остання сконцентрувалася на просуванні в південному напрямку, намагаючись зупинити українську 53-ю бригаду десь між Слов’янськом та Попасною. Наскільки знаю, це вдалося, але лише з допомогою підрозділів 20-ї та 8-ї армій.
Це загалом була погана ідея, бо українська 92-а знову контратакувала й вщент розбила одну з батальйонно-тактичних груп 138-ї гвардійської мотострілецької бригади, звільнивши Чугуїв – містечко за 20 км. на південний схід від Харкова.
Чудовий приклад «активної оборони»: з воєнної точки зору – просто молодці. Не хотів би я зараз опинитися на місці командування російської 6-ї армії. Якщо всі збройні сили РФ будуть битися, як ця армія, то українці гнатимуть їх аж до Москви.
СХІД
Наступ 20-ї та 8-ї російських армій та сепаратистських частин на сході вдалося в більшості зупинити й українська армія закріпилася на нових позиціях – згрубша від Слов’янська на півночі до Розівки [Запорізької області – перекл.] на півдні.
ПІВДЕНЬ
Наступ 58-ї армії в західному напрямку можна просто «викреслити». Після загибелі цілої батальйонно-тактичної групи 7-ї гвардійської дивізії ВДВ у марних спробах взяти Вознесенськ, генерал Зусько умудрився втратити ще одну БТГ 20-ї мотострілецької дивізії в марному наступі на Миколаїв. На опублікованих місцевими відео видно цілі колони сплюндрованої техніки, включно з багатьма танками. Як я вже писав учора, українські війська артилерійськими ударами розгромили склад боєприпасів та аеропорт у Херсоні. Вони повідомляють про масовані втрати ворога, з 30 штурмовими гелікоптерами включно. Ясно, що з російського боку про це ні гу-гу. А, ну ОК, я дістав від них кілька приватних коментів у регістрі від «неможливо» до «не може бути», тому з їх боку подія залишається «непідтвердженою».
Зрозуміло, що тепер Зусько спиниться й чекатиме підкріплень: це забере в нього кілька днів. Видається, що я недооцінив можливості українських військ протидіяти прямому наступу або принаймні не врахував сили їхніх підрозділів у цій частині країни [раніше автор писав, що 58-а армія є найкращою серед російських сил і генерал Зусько теж найкращий – перекл.]. Тепер виглядає, що армії РФ не лише ніколи не досягнути Одеси чи Придністров’я, але й Зуську взагалі ніяк далі продовжувати наступ, не отримавши в підкріплення 4-5 БТГ.
Але де ж йому їх взяти?
Він точно не може зробити це коштом 42-ї мотострілецької дивізії, яка погнала в напрямку на північ [див. карту]. Чесно кажучи, я цього рішення не розумію: розпорошувати армію на кілька напрямків одразу – суперечить будь-якій знаній воєнній доктрині. Тим більше, що такий досвідчений командир, як Зусько, мав би розуміти, що українські сили там суттєво посилили оборону.
На південному сході 58-а армія Зуська, спільно з 150-ю мотострілецькою дивізією 8-ї армії, витратила 5-6 днів, беручи в облогу Маріуполь. Як і можна було б допустити, друга «гуманітарна евакуація» теж зірвалася (на жаль, не дивує…).
ВИСНОВОК
Загалом, доки «Вишестоящі Органи» не витягнуть звідкись із повітря додаткову дивізію й не зможуть перемогти якийсь із серйозних українських підрозділів байдуже на якій ділянці фронту [раніше автор писав, що армії РФ ще не вдалося розбити жодне українське з’єднання – перекл.], я особисто не бачу, які такі здобутки росіяни можуть мати з цієї війни у військовому плані. Всі їхні сили в бою: резервів не залишилося. Більше того, українські сили мають перевагу «внутрішнього сполучення»: їхні лінії постачання значно коротші, а росіянам доводиться «бігати довкола» недостатньою кількістю доріг, до того ж прокладених, головним чином, зі сходу на захід, а не з півночі на південь.
Звісно, якщо командування Західного округу військ РФ відновить порядок у 41-й армії [це та, яку двічі контратакували й потовкли під Харковом – перекл.], то вивільнить деякі сили, проте на це потрібно дні й дні. Можна залишити українські осередки опору в тилу [він вже писав, що це небезпечно – перекл.], навіть прокреслити якісь альтернативні маршрути і вийти на східні околиці Києва, але там дуже добра оборона зараз. І що тоді…?
Прикінцева нотатка: я не рекомендую використовувати «воєнні карти» з численних онлайн-джерел, де зображено, що російські сили «тримають під контролем» чверть чи й третину України.
То може й виглядає «сексі» й малювати такі карти легше, але реальна ситуація значно більш «плинна»: фактично, російські війська рухаються вздовж доріг, маючи дуже мало сил, щоб контролювати території між ними. Карта внизу значно реалістичніша й більш-менш відображає актуальний стан справ. Зварніть увагу на величезні «пусті» території між «зубцями» російського наступу: от вам і реальність".
Переклад: Ростислав Семків, к. ф. н., доцент каф. літературознавства Києво-Могилянської Академії; директор вид-ва "Смолоскип"
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
огляд австрійського воєнного аналітика Тома Купера про вчорашній та початок сьогоднішного дня:
"Доброго ранку всім!
Ось мій огляд за останні 24-36 годин. [Опубліковано 9.03 об 11.40 за Києвом – перекл.]
СТРАТЕГІЯ
Потрохи стомлююсь від американо-польських суперечок про поставки МіГ-29 в Україну. Спершу якісь популісти в Варшаві оголосили, що вони готові негайно перегнати всі польські МіГи в Рамштайн (це головна американська авіабаза в Німеччині), потім Пентагон – помітьте, Пентагон, а не Держдепартамент (всупереч тому, що всі кажуть, саме Пентагон заправляє міжнародною політикою в США) – заявив «ми не знаємо, про що ви говорите».
Вочевидь, все мали організувати напів легально. МіГи повинні були просто «зникнути», а на їх місця з’явилися б зужиті F-16 зі США. Та й по всьому. Така собі «свята брехня». …АЛЕ популісти не можуть нічого зробити нелегально – тому що вони зацікавлені набрати побільше очок у очах електорату: ну точно, давайте спровокуємо Третю світову, щоб пару-трійку популістів могли залишатися при владі.
Що поробиш… натомість, ось дещо тим, хто любить «вибуховий контент»:
Побачити загальні підтверджені втрати в техніці можна, перейшовши за посиланням на блог Oryx:
https://www.oryxspioenkop.com/.../attack-on-europe...
[Там дуже суперечливі цифри, але йдеться лише про точно підтверджені втрати – з обох боків; якщо загалом, то російські війська втратили 949 машин всіх видів, а українські 275 – перекл.].
Ці дані корисні, оскільки так можна вирахувати коефіцієнт «виграш-програш», який зараз принаймні щодо бойових машин 3,5 до 1 на користь української армії.
ОСОБИСТА ПРИМІТКА
Оскільки всі мої окремі ламентації перестати мене френдити провалилися (кількість 5000 перейдена вже 5 днів тому, а я все одно отримую по 150-200 запитів щодня), мушу сказати ще тут: якщо вам не важко, будь ласка, просто натисніть «follow». Зараз я не маю часу знайти якесь інше рішення.
ПІВНІЧ
«Росіяни повернулися». 35-а армія наступає піхотними відділками з заходу: упродовж останніх двох днів вони витісняють українців з Бородянки, Ірпеня, Бучі, Ворзеля, Копилова та Демидова… Йдуть жорстокі вуличні бої за кожен будинок, численні випадки рукопашної; втрати значні – з обох боків.
Далі на південь українська 14-а механізована бригада з перемінним успіхом винищує залишки підрозділів ВДВ тої ж 35-ї армії в районі Макарова: таким чином, поки що траса, що пов’язує Київ із заходом, залишається блокованою.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Жорстокі бої йдуть довкола Чернігова, проте особливо на півдні, де росіяни перерізали останній наземний зв’язок між цим «вогнищем опору» (утримуваним приблизно трьома українськими бригадами [це може бути від 4.000 до 15.000 бійців – перекл.]) та рештою України. Так само точаться бої на сході, де 90-й танкова БТГ російської 41-ї армії зробила спробу зайти в місто, проте була відбита.
Далі на південь є ще один великий осередок опору, утримуваний українськими військами довкола Ніжина. Вони тримаються і я не думаю, що там ближчим часом щось відбуватиметься: росіяни мають клопоти на інших напрямках.
На східних підступах до Києва, як того й слід було очікувати, 2-а танкова армія, вочевидь, разом із 15-ю гвардійською мотострілецькою бригадою, по трасі М01, яка з’єднує Київ з Черніговом, досягнула вчора Богданівки – це 15 км. до Києва. (Відповідно, далі я події на цьому напрямку переношу в розділ ПІВНІЧ). Видається, що 1-а українська танкова витримала концентровану трибічну атаку 41-ї мотострілецької та 2-ї танкової армій і відступила… «кудись в район Києва».
Десь далі на схід безнадійно застрягла російська 1-а танкова армія: вона все ще відбиває українські контратаки з південного флангу. Її славетна «Таманская» гвардійська механізована дивізія – підрозділ, знаний за участю в парадах перемоги у Москві – не може зробити нічого путнього взагалі. Пригадую, ще в 80-х говорили, що це підрозділ тільки для парадів та військових шоу. Але те, що вони роблять зараз … ой-йой … доки 2-а танкова вчора на всіх парах прямувала до Києва, «Таманская» не змогла взяти навіть Прилуки. Щиро кажучи, як завше, я дуже сумніваюся, що командування дивізії знає, де зараз її підрозділи.
Ще далі на схід (не на південь) не менш відома 4-а танкова «Кантєміровская» дивізія [тієї ж 1-ї армії] полишає по собі довжелезний слід із підбитих Т-80 на всьому проміжку від Конотопу (досі в українських руках) до Ромнів. Іншими словами, 1-а танкова не виконала своїх воєнних завдань навіть на третину.
Суми оточені її підрозділами, їх масовано обстрілюють із землі та бомбардують з повітря, проте захисники тримаються. Гарнізон навіть здійснює рейди проти російських колон постачання, котрі намагаються пройти біля міста. «Гуманітарний коридор» вчора дійсно відкрили й 3.500 цивільних були евакуйовані, проте зразу потому знову почались атаки. Як я писав кілька днів тому, ми побачимо ще багато таких шахрайств, доки все це триває, – для того є дві причини: російська пропаганда («ми евакуюємо бідних цивільних, яких використовують як людський щит») і розширення можливостей для масованих атак («цивільні евакуйовані, в місті залишилися тільки терористи, тому ми можемо бомбардувати й обстрілювати, як захочемо»).
Зважаючи на ситуацію, північний фланг російської 6-ї армії перейшов до оборони. Навіть до відступу: після здобуття контролю над Чугуєвом, українська армія заявила, що її підрозділи просунулись на 10 км. на північ. Учора росіяни відповіли спробою висадки десанту з гелікоптерів у Вовчанському районі, проте ця безглузда атака завершилася хіба панічним відступом залишків ВДВ. Щось десь мені підказує, що командир 6-ї армії буде наступним російським генералом, «убитим кулею нацистського снайпера». [Автор регулярно натякає, що за невдачі генералів РФ знищують свої – перекл.].
СХІД
20-а російська армія досягла Ізюма та Рубіжного з півночі й ослабленій українській 53-я механізованій бригаді, схоже, не вдасться її зупинити. Видається, росіяни хочуть оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ. За Ізюм йде запекла битва й українців поволі витісняють з міста. Я не знаю, чи це добра ідея для українських військ далі на південь – уздовж решток позицій на лінії розмежування [тобто довоєнних позицій між ЗСУ та ДЛНР – перекл.] – дозволити ворогу обійти свій північний фланг: принаймні я маю сумніви, що цю війну вирішать переговорами «вчасно», щоб їм можна було доти витримати блокаду. З іншого боку, в них там прекрасні оборонні споруди, в яких можна почуватися цілком безпечно.
Маріуполь – це кривава рана. Повідомляють про шалені бомбардування російської артилерії, масштабну руйнацію, тіла на вулицях… Що тут казати: близько 400.000 мешканців відрізані від води, електрики, їжі та інших припасів. Погоджуюсь із тими, хто вважає тепер це місто ціллю №1 для росіян – важливішим за Київ та Одесу. Це ж дало б їм сухопутну дорогу в Крим. Цілком виправдано з воєнної точки зору, російські частини наступають а аеропорт з півдня й через Старий Крим – на південь. На сході від міста вони зайняли Талаківку та Широкіне.
На північ від Маріуполя українські війська відбили Волноваху (вочевидь, у процесі розгромивши кращу частину сепаратистського батальйону «Спарта») і, як видається, рухаються на Старий Крим. Це сміливо, проте я сумніваюся, що в них є досить сил, щоб зняти облогу Маріуполя вже зараз: останні підрозділи 54-ї механізованої бригади захищають лінію розмежування, а 56-а мотострілецька заслабка, щоб виконати таке завдання. Більше того, росіяни, як видається, наперед намагаються обійти українські сили з флангу, рухаючись на Розівку за 15 км. на північ, а тоді на схід – тобто огинаючи східний фланг 56-ї армії.
ПІВДЕНЬ
Для росіян це напрямок, пов’язаний з численними «мусить». 58-а армія генерала Зуська мусить пробитися на захід, мусить досягти Одеси, мусить те, мусить се. Так наче 58-а це єдина російська армія, що здатна битися. Тому зараз, майже напевне через тиск керівництва Західного військового округу, після невдалих спроб взяти Вознесенськ та Миколаїв, Зусько запустив новий наступ – просто на північ. Швидке просування, звісно, «тішить» його батальйонних командирів, проте стан справ на західному фланзі 58-ї армії буквально за крок до катастрофи: кинутись на одне місто; втратити війська; кинутись на друге; втратити війська; а тепер залишити частину військ на підступах до цих міст, а самому наступати в зовсім іншому напрямку?
Нема нічого кращого, ніж розпорошити свої сили на великій території й дозволити ворогу порозбивати частини одна за одною … а, звісно, «все буде прекрасно», адже Західний округ надіслав підкріплення: цілий поїзд з батальйоном ВДВ (плюс пару броньовиків – БМД-4, БТР і т. д.). Це їх зазняли місцеві вчора на виїзді з Криму. [Вочевидь, відео про «бронепоїзд» - перекл.]
Тим часом, українці, що продовжують укріплювати Вознесенськ та Миколаїв, схоже були застигнуті зненацька. Більше того, їхня 17-а танкова бригада застрягла десь під Херсоном й не проявляє себе ніяк от уже тиждень: або вона зазнала серйозних втрат у попередніх боях, або лише частково мобілізувалася до дальших дій (здається, росіянам навіть вдалося щось захопити з її складу), або ж її командир вирішив дарувати Зуську повну свободу дій. Зважаючи на дії цього підрозділу від початку війни, я схиляюся до останнього.
І ще краще: зав’язнувши в операціях на заході, Зусько водночас віддав наказ відновити наступ на сході. Відтак, від учора східний фланг 58-ї армії виступив до Пологів та Гуляй-Поля – вочевидь, з метою виходу в тил українським силам, які тримають лінію розмежування.
Відтак, про Запоріжжя зараз можна не хвилюватися. Принаймні якийсь час".
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
"Доброго ранку всім!
Ось мій огляд за останні 24-36 годин. [Опубліковано 9.03 об 11.40 за Києвом – перекл.]
СТРАТЕГІЯ
Потрохи стомлююсь від американо-польських суперечок про поставки МіГ-29 в Україну. Спершу якісь популісти в Варшаві оголосили, що вони готові негайно перегнати всі польські МіГи в Рамштайн (це головна американська авіабаза в Німеччині), потім Пентагон – помітьте, Пентагон, а не Держдепартамент (всупереч тому, що всі кажуть, саме Пентагон заправляє міжнародною політикою в США) – заявив «ми не знаємо, про що ви говорите».
Вочевидь, все мали організувати напів легально. МіГи повинні були просто «зникнути», а на їх місця з’явилися б зужиті F-16 зі США. Та й по всьому. Така собі «свята брехня». …АЛЕ популісти не можуть нічого зробити нелегально – тому що вони зацікавлені набрати побільше очок у очах електорату: ну точно, давайте спровокуємо Третю світову, щоб пару-трійку популістів могли залишатися при владі.
Що поробиш… натомість, ось дещо тим, хто любить «вибуховий контент»:
Побачити загальні підтверджені втрати в техніці можна, перейшовши за посиланням на блог Oryx:
https://www.oryxspioenkop.com/.../attack-on-europe...
[Там дуже суперечливі цифри, але йдеться лише про точно підтверджені втрати – з обох боків; якщо загалом, то російські війська втратили 949 машин всіх видів, а українські 275 – перекл.].
Ці дані корисні, оскільки так можна вирахувати коефіцієнт «виграш-програш», який зараз принаймні щодо бойових машин 3,5 до 1 на користь української армії.
ОСОБИСТА ПРИМІТКА
Оскільки всі мої окремі ламентації перестати мене френдити провалилися (кількість 5000 перейдена вже 5 днів тому, а я все одно отримую по 150-200 запитів щодня), мушу сказати ще тут: якщо вам не важко, будь ласка, просто натисніть «follow». Зараз я не маю часу знайти якесь інше рішення.
ПІВНІЧ
«Росіяни повернулися». 35-а армія наступає піхотними відділками з заходу: упродовж останніх двох днів вони витісняють українців з Бородянки, Ірпеня, Бучі, Ворзеля, Копилова та Демидова… Йдуть жорстокі вуличні бої за кожен будинок, численні випадки рукопашної; втрати значні – з обох боків.
Далі на південь українська 14-а механізована бригада з перемінним успіхом винищує залишки підрозділів ВДВ тої ж 35-ї армії в районі Макарова: таким чином, поки що траса, що пов’язує Київ із заходом, залишається блокованою.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Жорстокі бої йдуть довкола Чернігова, проте особливо на півдні, де росіяни перерізали останній наземний зв’язок між цим «вогнищем опору» (утримуваним приблизно трьома українськими бригадами [це може бути від 4.000 до 15.000 бійців – перекл.]) та рештою України. Так само точаться бої на сході, де 90-й танкова БТГ російської 41-ї армії зробила спробу зайти в місто, проте була відбита.
Далі на південь є ще один великий осередок опору, утримуваний українськими військами довкола Ніжина. Вони тримаються і я не думаю, що там ближчим часом щось відбуватиметься: росіяни мають клопоти на інших напрямках.
На східних підступах до Києва, як того й слід було очікувати, 2-а танкова армія, вочевидь, разом із 15-ю гвардійською мотострілецькою бригадою, по трасі М01, яка з’єднує Київ з Черніговом, досягнула вчора Богданівки – це 15 км. до Києва. (Відповідно, далі я події на цьому напрямку переношу в розділ ПІВНІЧ). Видається, що 1-а українська танкова витримала концентровану трибічну атаку 41-ї мотострілецької та 2-ї танкової армій і відступила… «кудись в район Києва».
Десь далі на схід безнадійно застрягла російська 1-а танкова армія: вона все ще відбиває українські контратаки з південного флангу. Її славетна «Таманская» гвардійська механізована дивізія – підрозділ, знаний за участю в парадах перемоги у Москві – не може зробити нічого путнього взагалі. Пригадую, ще в 80-х говорили, що це підрозділ тільки для парадів та військових шоу. Але те, що вони роблять зараз … ой-йой … доки 2-а танкова вчора на всіх парах прямувала до Києва, «Таманская» не змогла взяти навіть Прилуки. Щиро кажучи, як завше, я дуже сумніваюся, що командування дивізії знає, де зараз її підрозділи.
Ще далі на схід (не на південь) не менш відома 4-а танкова «Кантєміровская» дивізія [тієї ж 1-ї армії] полишає по собі довжелезний слід із підбитих Т-80 на всьому проміжку від Конотопу (досі в українських руках) до Ромнів. Іншими словами, 1-а танкова не виконала своїх воєнних завдань навіть на третину.
Суми оточені її підрозділами, їх масовано обстрілюють із землі та бомбардують з повітря, проте захисники тримаються. Гарнізон навіть здійснює рейди проти російських колон постачання, котрі намагаються пройти біля міста. «Гуманітарний коридор» вчора дійсно відкрили й 3.500 цивільних були евакуйовані, проте зразу потому знову почались атаки. Як я писав кілька днів тому, ми побачимо ще багато таких шахрайств, доки все це триває, – для того є дві причини: російська пропаганда («ми евакуюємо бідних цивільних, яких використовують як людський щит») і розширення можливостей для масованих атак («цивільні евакуйовані, в місті залишилися тільки терористи, тому ми можемо бомбардувати й обстрілювати, як захочемо»).
Зважаючи на ситуацію, північний фланг російської 6-ї армії перейшов до оборони. Навіть до відступу: після здобуття контролю над Чугуєвом, українська армія заявила, що її підрозділи просунулись на 10 км. на північ. Учора росіяни відповіли спробою висадки десанту з гелікоптерів у Вовчанському районі, проте ця безглузда атака завершилася хіба панічним відступом залишків ВДВ. Щось десь мені підказує, що командир 6-ї армії буде наступним російським генералом, «убитим кулею нацистського снайпера». [Автор регулярно натякає, що за невдачі генералів РФ знищують свої – перекл.].
СХІД
20-а російська армія досягла Ізюма та Рубіжного з півночі й ослабленій українській 53-я механізованій бригаді, схоже, не вдасться її зупинити. Видається, росіяни хочуть оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ. За Ізюм йде запекла битва й українців поволі витісняють з міста. Я не знаю, чи це добра ідея для українських військ далі на південь – уздовж решток позицій на лінії розмежування [тобто довоєнних позицій між ЗСУ та ДЛНР – перекл.] – дозволити ворогу обійти свій північний фланг: принаймні я маю сумніви, що цю війну вирішать переговорами «вчасно», щоб їм можна було доти витримати блокаду. З іншого боку, в них там прекрасні оборонні споруди, в яких можна почуватися цілком безпечно.
Маріуполь – це кривава рана. Повідомляють про шалені бомбардування російської артилерії, масштабну руйнацію, тіла на вулицях… Що тут казати: близько 400.000 мешканців відрізані від води, електрики, їжі та інших припасів. Погоджуюсь із тими, хто вважає тепер це місто ціллю №1 для росіян – важливішим за Київ та Одесу. Це ж дало б їм сухопутну дорогу в Крим. Цілком виправдано з воєнної точки зору, російські частини наступають а аеропорт з півдня й через Старий Крим – на південь. На сході від міста вони зайняли Талаківку та Широкіне.
На північ від Маріуполя українські війська відбили Волноваху (вочевидь, у процесі розгромивши кращу частину сепаратистського батальйону «Спарта») і, як видається, рухаються на Старий Крим. Це сміливо, проте я сумніваюся, що в них є досить сил, щоб зняти облогу Маріуполя вже зараз: останні підрозділи 54-ї механізованої бригади захищають лінію розмежування, а 56-а мотострілецька заслабка, щоб виконати таке завдання. Більше того, росіяни, як видається, наперед намагаються обійти українські сили з флангу, рухаючись на Розівку за 15 км. на північ, а тоді на схід – тобто огинаючи східний фланг 56-ї армії.
ПІВДЕНЬ
Для росіян це напрямок, пов’язаний з численними «мусить». 58-а армія генерала Зуська мусить пробитися на захід, мусить досягти Одеси, мусить те, мусить се. Так наче 58-а це єдина російська армія, що здатна битися. Тому зараз, майже напевне через тиск керівництва Західного військового округу, після невдалих спроб взяти Вознесенськ та Миколаїв, Зусько запустив новий наступ – просто на північ. Швидке просування, звісно, «тішить» його батальйонних командирів, проте стан справ на західному фланзі 58-ї армії буквально за крок до катастрофи: кинутись на одне місто; втратити війська; кинутись на друге; втратити війська; а тепер залишити частину військ на підступах до цих міст, а самому наступати в зовсім іншому напрямку?
Нема нічого кращого, ніж розпорошити свої сили на великій території й дозволити ворогу порозбивати частини одна за одною … а, звісно, «все буде прекрасно», адже Західний округ надіслав підкріплення: цілий поїзд з батальйоном ВДВ (плюс пару броньовиків – БМД-4, БТР і т. д.). Це їх зазняли місцеві вчора на виїзді з Криму. [Вочевидь, відео про «бронепоїзд» - перекл.]
Тим часом, українці, що продовжують укріплювати Вознесенськ та Миколаїв, схоже були застигнуті зненацька. Більше того, їхня 17-а танкова бригада застрягла десь під Херсоном й не проявляє себе ніяк от уже тиждень: або вона зазнала серйозних втрат у попередніх боях, або лише частково мобілізувалася до дальших дій (здається, росіянам навіть вдалося щось захопити з її складу), або ж її командир вирішив дарувати Зуську повну свободу дій. Зважаючи на дії цього підрозділу від початку війни, я схиляюся до останнього.
І ще краще: зав’язнувши в операціях на заході, Зусько водночас віддав наказ відновити наступ на сході. Відтак, від учора східний фланг 58-ї армії виступив до Пологів та Гуляй-Поля – вочевидь, з метою виходу в тил українським силам, які тримають лінію розмежування.
Відтак, про Запоріжжя зараз можна не хвилюватися. Принаймні якийсь час".
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
15 день
Генштаб: ворога зупинено на всіх напрямках
сподівіаюся, переломний момент!
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 10.03.2022 щодо #російського_вторгнення
05.42
Триває п’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
На Поліському напрямку окупанти продовжують утримувати населені пункти Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів. Ворог намагається відновити боєздатність підрозділів, що понесли значні втрати, здійснює перегрупування та не відмовляється від задуму блокування Києва із заходу та південного-заходу. Не виключається підготовка та проникнення диверсійно-розвідувальних груп противника в Київ під виглядом евакуйованих жителів окупованих населених пунктів.
Силами оборони України відбито спробу форсування противником річки Ірпінь в районі населеного пункту Мощун, противника відкинуто, населений пункт звільнено.
На Миколаївському напрямку ворог намагається закріпитись по населеним пунктам Лупарево, Правдино, Благодатне, Новогригорівка, Калинівка, Киселівка, Першотравневе, Олександрівка, Бургунка, Береслав, Таврійськ.
На Кримському напрямку зафіксовано посилення угруповання противника батальйонною тактичною групою зі складу 336-ї окремої бригади морської піхоти Балтійського флоту збройних сил РФ.
На всіх напрямках ПРОТИВНИКА ЗУПИНЕНО Силами оборони України, успіху не має, намагається втримати зайняті рубежі та позиції.
Як особливість, ворог, з метою введення в оману підрозділів Сил оборони України, почав позначати себе жовтою стрічкою на рукаві. Проте, для ідентифікації приналежності до ЗС РФ жовта стрічка також кріпиться на ногу. Будьте пильними!
Разом переможемо!
Слава Україні!!!
Генштаб: ворога зупинено на всіх напрямках
сподівіаюся, переломний момент!
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 10.03.2022 щодо #російського_вторгнення
05.42
Триває п’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
На Поліському напрямку окупанти продовжують утримувати населені пункти Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів. Ворог намагається відновити боєздатність підрозділів, що понесли значні втрати, здійснює перегрупування та не відмовляється від задуму блокування Києва із заходу та південного-заходу. Не виключається підготовка та проникнення диверсійно-розвідувальних груп противника в Київ під виглядом евакуйованих жителів окупованих населених пунктів.
Силами оборони України відбито спробу форсування противником річки Ірпінь в районі населеного пункту Мощун, противника відкинуто, населений пункт звільнено.
На Миколаївському напрямку ворог намагається закріпитись по населеним пунктам Лупарево, Правдино, Благодатне, Новогригорівка, Калинівка, Киселівка, Першотравневе, Олександрівка, Бургунка, Береслав, Таврійськ.
На Кримському напрямку зафіксовано посилення угруповання противника батальйонною тактичною групою зі складу 336-ї окремої бригади морської піхоти Балтійського флоту збройних сил РФ.
На всіх напрямках ПРОТИВНИКА ЗУПИНЕНО Силами оборони України, успіху не має, намагається втримати зайняті рубежі та позиції.
Як особливість, ворог, з метою введення в оману підрозділів Сил оборони України, почав позначати себе жовтою стрічкою на рукаві. Проте, для ідентифікації приналежності до ЗС РФ жовта стрічка також кріпиться на ногу. Будьте пильними!
Разом переможемо!
Слава Україні!!!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 10.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває п’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
Протягом дня окупанти намагалися закріпитися на захоплених рубежах, здійснювали перегрупування військ, відновлювали боєздатність, поповнювали запаси ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.
У зв’язку зі значними втратами особового складу та зниження темпів наступу противник продовжує формування резерву на території РФ.
На Поліському напрямку противник намагається прорвати оборону захисників України в районах населених пунктів Поліське, Кухарі, Жовтневе, Андріївка, Копилів, Мотижин, Бузова, Гореничі, Буча, Демидів та блокувати Київ.
На Сіверському напрямку противник зупинений при спробі прорвати оборону Чернігова. Не виключається подальше переміщення противника у напрямку Броварів зі сходу.
На Харківському напрямку противник продовжує безуспішні спроби блокування міста з півночі. До ведення бойових дій в районі Харкова залучені стрілецькі полки, сформовані за рахунок російських резервістів.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти зосереджують зусилля на захопленні українських міст Маріуполь та Сєвєродонецьк.
На Південнобузському напрямку окупанти намагалися закріпитися на досягнутих рубежах, встановити контроль над містом Миколаїв та розвинути наступ в напрямках на Запоріжжя і Кривий Ріг.
Російські окупанти зупинені, деморалізовані та несуть значні втрати.
В Чорноморській та Азовській операційних зонах погодні умови були на нашому боці та заставили кораблі окупантів повернутися до військово-морських баз і пунктів базування.
Збройні Сили України, у тісній взаємодії з іншими складовим сил оборони, чинять шалений опір російським інтервентам, завдаючи йому значних втрат у живій сили та військовій техніці.
Зберігаємо спокій! Тримаємо стрій! Разом до ПЕРЕМОГИ!
Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 10.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває п’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Сили оборони України дають гідну відсіч та стримують наступальну операцію збройних сил РФ на всіх напрямках.
Протягом дня окупанти намагалися закріпитися на захоплених рубежах, здійснювали перегрупування військ, відновлювали боєздатність, поповнювали запаси ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.
У зв’язку зі значними втратами особового складу та зниження темпів наступу противник продовжує формування резерву на території РФ.
На Поліському напрямку противник намагається прорвати оборону захисників України в районах населених пунктів Поліське, Кухарі, Жовтневе, Андріївка, Копилів, Мотижин, Бузова, Гореничі, Буча, Демидів та блокувати Київ.
На Сіверському напрямку противник зупинений при спробі прорвати оборону Чернігова. Не виключається подальше переміщення противника у напрямку Броварів зі сходу.
На Харківському напрямку противник продовжує безуспішні спроби блокування міста з півночі. До ведення бойових дій в районі Харкова залучені стрілецькі полки, сформовані за рахунок російських резервістів.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти зосереджують зусилля на захопленні українських міст Маріуполь та Сєвєродонецьк.
На Південнобузському напрямку окупанти намагалися закріпитися на досягнутих рубежах, встановити контроль над містом Миколаїв та розвинути наступ в напрямках на Запоріжжя і Кривий Ріг.
Російські окупанти зупинені, деморалізовані та несуть значні втрати.
В Чорноморській та Азовській операційних зонах погодні умови були на нашому боці та заставили кораблі окупантів повернутися до військово-морських баз і пунктів базування.
Збройні Сили України, у тісній взаємодії з іншими складовим сил оборони, чинять шалений опір російським інтервентам, завдаючи йому значних втрат у живій сили та військовій техніці.
Зберігаємо спокій! Тримаємо стрій! Разом до ПЕРЕМОГИ!
Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
16 день
Сьогодні Том Купер вельми оперативний. Звіт за 10.- початок 11.03 напружений, але прошу звернути увагу, що він сам каже: його почали звинувачувати в прихильності до українських сил, тому він тепер дає максимум критичності щодо обох сторін. Від себе: його іронію, сарказм, експресивну лексику я передаю.
"Доброго дня всім!
Ось мій огляд за останні 24-36 годин (від 10. 03. 2022 р.) [опубліковано 11.03 о 10.40 за Києвом – перекл.].
Оскільки існує багато нарікань, що мої звіти упереджені на користь України, сьогодні я додам – і прокоментую – більше даних з російського боку. Для мене це так само абсурдно, оскільки я весь час залучаю російські джерела, через що окремі мої коментарі повні сарказму та іронії: до речі, ніхто мене не травить за згадки про «корумпованого Шойгу» чи «некомпетентних вихованців Герасимова» – хіба парочка ветеранів російських збройних сил. Але добре… хто хотів, той матиме.
СТРАТЕГІЯ
Забув сказати у вчорашньому звіті: два дні тому «Вишестоящіє Органи» в Москві публічно визнали убогу організацію «військової операції» в Україні, а також, що там воюють призовники – тобто люди, назагал не готові до бойових дій. Це викликало дуже-дуже-дуже жорстку реакцію Дурня в Кремлі: як це його власна армія посміла порушити його ж розпорядження? Людина, яка остерігається НАТО та «укронацистів», боїться російських матерів, а тому демонстративно – і енергійно – віддає наказ про негайне виведення всіх призовників з вій… ем… зони спецоперації (в Україні). Після цього всього, навіть остання мавпа у київському зоопарку знає: Владімір Путін просто не може помилятися, а також не може бути відповідальним, за все, що йде не так у Російській Федерації…
ПОВІТРЯ
Заявивши, що 8 березня було збито українські МіГ-29 та Су-27 і що станом на 9 березня загалом знищено 124 українські літаки та гелікоптери й 84 інші літальні об’єкти [на початку війни заявляли, що в України всього 76 бойових літаків – перекл.], «Вишестоящі Органи» в Москві оголосили, що 90% українських аеродромів та головна маса «бойової авіації» знищені. Гм, як видається, Люди-яким-не-завадить-трохи-свіжого-повітря (це я про Пентагон) дотримуються зовсім іншої думки: вони заявляють, що 90% українських повітряних сил продовжують діяти.
Схоже, що все сказане стосується і «Байрактарів»: попри те, що українське Міноборони тепер дуже неохоче публікує відео їхніх атак, нема сумніву, що вони діють «навіть» у ситуації ближнього наземного бою. І тут одне з двох: або вони («Байрактари») вже загнобили передові підрозділи російських ППО до такої міри, що тепер можуть діяти вільно… або ж ситуація [у повітрі] для українців значно критичніша, ніж вони готові визнати чи повідомити на публіку.
Підтверджено, насправді, лише один факт: українці втратили один Су-25 «Блакитний 31», якого було збито вчора у другій половині дня.
Російські ВКС втратили два літаки. Су-30 (або Су-34), який зазнав удару невідомо чим над Україною й розбився в Білорусі при спробі дотягнути до авіабази в м. Лунінець [200 км. на схід від Бреста – перекл.]. Екіпаж із двох осіб успішно катапультувався. А Су-25 з 18-го полку авіапідтримки було збито ручною зенітною ракетою над Чернігівкою Житомирської області (зверніть увагу, в тому регіоні авіанальотів побільшало).
Натомість, російські військові кораблі випустили кілька ракет біля узбережжя Одеси, що спонукало місцевих мешканців писати про обстріли міста. Насправді, ракети мітили в авіабазу в Кривому Розі. [Жодних даних про результат цієї атаки не наведено – перекл.].
Врешті, пізно вночі якийсь «невпізнаний літаючий об’єкт» розбився на півдні столиці Хорватії Загреба: цілком можливо, то був старий бойовий дрон Ту-141, запущений українськими силами. Задумайтесь, може, НАТО слід розслідувати, як так трапилося, що такий авіаоб’єкт не просто зайшов у [контрольований аль’янсом] простір (вочевидь, над Угорщиною), але потім перелетів ще один кордон і його не було перехоплено? А так… Орбан же друг Владіміра Путіна, як і Шрьодер (який, до речі, здається був у Москві вчора увечері), як і кращий приятель Ердоган, а ще Шлюссель, Ґруценбауер і т. д., і т. п.
ПІВНІЧ
Завдяки допомозі Talon Herbison [не знайшов, хто це, – вочевидь, блогер, за яким стежить Купер: значну, хоч не всю, частину його аналізу базовано на опрацюванні й узагальненні даних від численних блогерів – перекл.], ми з’ясували місцеперебування 76-ї дивізії ВДВ РФ. Тобто принаймні її частини. Поїзд, який віз кілька БМД-4 104-го полку 76-ї дивізії було зазнято на відео 8 березня в районі Гомеля, тобто на південному сході Білорусі. На іншому, більш новому відео ( ) машини ВДВ рухаються через ліс у супроводі підрозділів росгвардії.
Думаю, 76-а рухається в напрямку Києва.
Чому це важливо?
Важливо, бо цю дивізію вважають «вершками» – винятковим «супер-пупер-мега-турбо» підрозділом армії РФ.
…а оскільки «Вишестоящіє Органи» в Москві слідують своїм доктринам вкрай догматично, до останньої крапки та коми, про що вже йшлося раніше, то можна передбачити їхні наступні кроки, які прописані в їхніх підручниках, а також навіть розібрані в технотрилерах 40-річної давності. Відповідно до цих методичок, командування Західного округу мало спершу зв’язати ворога, де тільки можна, атаками вздовж «розтягнутої» фронтової лінії (що вони й зробили або принаймні намагалися робити останніх 8-9 днів), а потім завдати головного – «фатального» – удару, який на військовому жаргоні називають «Schwerpunkt» (тобто фокус всієї операції).
Якщо 76-а дивізія ВДВ рухається на Київ, то він таки і є, поза всім, остаточним фокусом російських зусиль. Тобто зараз вони знову мають намір, як не захопити місто, то принаймні завершити його оточення.
Тепер лише питання, до кого приєднається 76-а дивізія ВДВ: до нещасливої 35-ї чи до безпорадної 144-ї російських армій – піде на захід від Києва чи на схід, відповідно? Я лише сподіваюся, що ми зрозуміємо це завчасно…
І так, німецькі «Панцерфаусти3» [мобільні протитанкові ракети – перекл.] вчора вже робили свою працю під Києвом.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Локальна контратака українських сил учора під Черніговом мала результатом знищення принаймні двох російських Т-80У 90-ї танкової дивізії (див. фото). Зважаючи на демонстровану досі «ефективність» 41-ї російської армії, в цьому немає нічого нового. Кілька осередків опору довкола міста й один – на південь у Ніжині продовжують триматися, попри майже постійні бомбардування, обстріли та наземні атаки 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад 41-ї, а також 6-7 батальйонно-тактичних груп 2-ї російських армій.
Ще далі на південь 2-й гвардійській танковій («Таманській») дивізії вдалося закріпитися в Прилуках, а 27-й піхотній бригаді – в Ромнах. Українські частини, що обороняли напрямок, здається, були відведені в південно-східному напрямку.
Як знаємо, передові підрозділи 2-ї танкової армії в кількості від 6 до 12 батальйонно-тактичних груп витратили вчорашній день, намагаючись просунутися до східних околиць Києва. Оскільки панічних звітів з української столиці в західних медіа немає, роблю висновок, що й успіхів у росіян жодних. Вочевидь, командування російської армії намагалося прорвати оборону, кинувши в бій резервну 55-у мотострілецьку дивізію.
Оскільки дорога з Києва на Полтаву досі вільна, припускаю, що між позиціями 2-ї танкової та Дніпром усе ще багато українських військ. Без сумніву, їх чекають кілька важких днів.
Це так само очевидно й через те, що… вау… російська 1-а танкова нарешті позбиралася докупи. Пізно увечері 9 березня 2-3 батальйонні групи 4-ї та 47-ї танкових дивізій цієї армії якось знайшли щілину між позиціями української 93-ї механізованої бригади в Лебедині та Охтирці й погнали у південно-західному напрямку. В це важко повірити, з огляду на їх убогу діяльність впродовж останніх двох тижнів, але один із відділків 4-ї танкової дивізії навіть знайшов шлях у південному напрямку, в той спосіб загрожуючи північному флангу оборонців Харкова. Як ЗСУ не знайдуть спосіб (і війська) все це зупинити, росіяни зможуть ще сьогодні досягнути Полтави. Сподіваюсь, українці добряче укріпили місто за останні два тижні.
Якщо далі на схід: «неназвані частини» вночі атакували Дергачі на північ між Харковом та російським кордоном. Судячи з того, що цей населений пункт був під російським контролем, а про атаку пишуть якраз найбільші фани РФ на Заході та в Латинській Америці, проте не кажуть про її наслідки, – робимо висновок, що 92-а механізована бригада українських сил знову… ем… «зробила каку» котрійсь батальйонній групі 200-ї мотострілецької російських військ.
Ну а на сході, а точніше – південному сході від Харкова 144-а мотострілецька дивізія 6-ї армії РФ почала діяти, як від неї сподівалося командування, й рухається в південному напрямку. Її наступ на Чугуїв було відбито, проте після захоплення Балаклії 9.03, вчора дивізія вийшла до Гусарівки. Іншими словами, ситуація стає загрозливою для українських військ у районі Ізюма, які продовжують утримувати позиції на лінії розмежування [тобто довоєнного фронту між Україною та ДЛНР – перекл.].
СХІД
Як пишуть сепратисти (цитую): «солдати 53-ї бригади української армії добровільно склали зброю і перейшли на бік Донецької народної республіки». І це в районі Волновахи. Ем… до речі, вони там не можуть вияснити, кому «здалися» - чи ЛНР, чи ДНР. Вибачте, таке-от без доказів я не приймаю. Тим більше, що вже 2-3 дні в мережах говорять, що росіяни на сході просто розстрілюють всіх полонених. Тому я щось дуже сумніваюся, що в когось із українських солдатів могла виникнути ідея здатися чи, тим більше, «добровільно скласти зброю».
Станом на зараз, росіяни продовжують атакувати Сєвєродонецьк і Рубіжне: 53-я бригада українських сил уникнула оточення, дещо скоротивши лінію зіткнення, тобто трохи відступивши. Попри те, українці контролюють обидва містечка (що визнають навіть російські звіти) [вчора увечері автор писав, що українці відступили з Сєвєродонецька – перекл.]. На решті лінії розмежування було відносно тихо, проте росіяни продовжували цілий день обстрілювати Маріуполь і з землі, із повітря.
ПІВДЕНЬ
Виявилося, що остання атака 58-ї армії на Миколаїв два дні тому не була аж такою безплідною: останні звіти свідчать, що росіяни закріпилися у північних районах міста. Далі на північ від міста «українські захисники» – можливо, 17-а танкова бригада, яку ніхто не міг знайти, – утримує лінію фронту в Південних Бужанах. 49-а армія РФ [учора автор писав, що після надходження деяких підкріплень, від 58-ї армії «відбрунькувалася» 49-а й тепер вони обидві, хоча менші чисельно, діють на півдні – перекл.] серйозно наступає на північ: учора її 42-а мотострілецька дивізія досягнула околиць Запоріжжя на заході й Гуляй-Поля на сході.
І так, ФСБ вже взялося відсортовувати українців, що «опираються звільненню» в Херсоні: за кілька останніх днів арештували 400 осіб. Іншим пропонують російські паспорти – якщо вони не журналісти: цих заставляють поширювати путінську дезінформацію або розказувати про гуманітарну допомогу. Кремль заявляє, що в Україну вже відправлено 108 конвоїв з гуманітарною допомогою.
До речі, ФСБ працює і над своїм добробутом: зафіксовано, що співробітники російських спецслужб зараз активно продають свою нерухомість в Криму.
І чого б то?"
Оригінал: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
Сьогодні Том Купер вельми оперативний. Звіт за 10.- початок 11.03 напружений, але прошу звернути увагу, що він сам каже: його почали звинувачувати в прихильності до українських сил, тому він тепер дає максимум критичності щодо обох сторін. Від себе: його іронію, сарказм, експресивну лексику я передаю.
"Доброго дня всім!
Ось мій огляд за останні 24-36 годин (від 10. 03. 2022 р.) [опубліковано 11.03 о 10.40 за Києвом – перекл.].
Оскільки існує багато нарікань, що мої звіти упереджені на користь України, сьогодні я додам – і прокоментую – більше даних з російського боку. Для мене це так само абсурдно, оскільки я весь час залучаю російські джерела, через що окремі мої коментарі повні сарказму та іронії: до речі, ніхто мене не травить за згадки про «корумпованого Шойгу» чи «некомпетентних вихованців Герасимова» – хіба парочка ветеранів російських збройних сил. Але добре… хто хотів, той матиме.
СТРАТЕГІЯ
Забув сказати у вчорашньому звіті: два дні тому «Вишестоящіє Органи» в Москві публічно визнали убогу організацію «військової операції» в Україні, а також, що там воюють призовники – тобто люди, назагал не готові до бойових дій. Це викликало дуже-дуже-дуже жорстку реакцію Дурня в Кремлі: як це його власна армія посміла порушити його ж розпорядження? Людина, яка остерігається НАТО та «укронацистів», боїться російських матерів, а тому демонстративно – і енергійно – віддає наказ про негайне виведення всіх призовників з вій… ем… зони спецоперації (в Україні). Після цього всього, навіть остання мавпа у київському зоопарку знає: Владімір Путін просто не може помилятися, а також не може бути відповідальним, за все, що йде не так у Російській Федерації…
ПОВІТРЯ
Заявивши, що 8 березня було збито українські МіГ-29 та Су-27 і що станом на 9 березня загалом знищено 124 українські літаки та гелікоптери й 84 інші літальні об’єкти [на початку війни заявляли, що в України всього 76 бойових літаків – перекл.], «Вишестоящі Органи» в Москві оголосили, що 90% українських аеродромів та головна маса «бойової авіації» знищені. Гм, як видається, Люди-яким-не-завадить-трохи-свіжого-повітря (це я про Пентагон) дотримуються зовсім іншої думки: вони заявляють, що 90% українських повітряних сил продовжують діяти.
Схоже, що все сказане стосується і «Байрактарів»: попри те, що українське Міноборони тепер дуже неохоче публікує відео їхніх атак, нема сумніву, що вони діють «навіть» у ситуації ближнього наземного бою. І тут одне з двох: або вони («Байрактари») вже загнобили передові підрозділи російських ППО до такої міри, що тепер можуть діяти вільно… або ж ситуація [у повітрі] для українців значно критичніша, ніж вони готові визнати чи повідомити на публіку.
Підтверджено, насправді, лише один факт: українці втратили один Су-25 «Блакитний 31», якого було збито вчора у другій половині дня.
Російські ВКС втратили два літаки. Су-30 (або Су-34), який зазнав удару невідомо чим над Україною й розбився в Білорусі при спробі дотягнути до авіабази в м. Лунінець [200 км. на схід від Бреста – перекл.]. Екіпаж із двох осіб успішно катапультувався. А Су-25 з 18-го полку авіапідтримки було збито ручною зенітною ракетою над Чернігівкою Житомирської області (зверніть увагу, в тому регіоні авіанальотів побільшало).
Натомість, російські військові кораблі випустили кілька ракет біля узбережжя Одеси, що спонукало місцевих мешканців писати про обстріли міста. Насправді, ракети мітили в авіабазу в Кривому Розі. [Жодних даних про результат цієї атаки не наведено – перекл.].
Врешті, пізно вночі якийсь «невпізнаний літаючий об’єкт» розбився на півдні столиці Хорватії Загреба: цілком можливо, то був старий бойовий дрон Ту-141, запущений українськими силами. Задумайтесь, може, НАТО слід розслідувати, як так трапилося, що такий авіаоб’єкт не просто зайшов у [контрольований аль’янсом] простір (вочевидь, над Угорщиною), але потім перелетів ще один кордон і його не було перехоплено? А так… Орбан же друг Владіміра Путіна, як і Шрьодер (який, до речі, здається був у Москві вчора увечері), як і кращий приятель Ердоган, а ще Шлюссель, Ґруценбауер і т. д., і т. п.
ПІВНІЧ
Завдяки допомозі Talon Herbison [не знайшов, хто це, – вочевидь, блогер, за яким стежить Купер: значну, хоч не всю, частину його аналізу базовано на опрацюванні й узагальненні даних від численних блогерів – перекл.], ми з’ясували місцеперебування 76-ї дивізії ВДВ РФ. Тобто принаймні її частини. Поїзд, який віз кілька БМД-4 104-го полку 76-ї дивізії було зазнято на відео 8 березня в районі Гомеля, тобто на південному сході Білорусі. На іншому, більш новому відео ( ) машини ВДВ рухаються через ліс у супроводі підрозділів росгвардії.
Думаю, 76-а рухається в напрямку Києва.
Чому це важливо?
Важливо, бо цю дивізію вважають «вершками» – винятковим «супер-пупер-мега-турбо» підрозділом армії РФ.
…а оскільки «Вишестоящіє Органи» в Москві слідують своїм доктринам вкрай догматично, до останньої крапки та коми, про що вже йшлося раніше, то можна передбачити їхні наступні кроки, які прописані в їхніх підручниках, а також навіть розібрані в технотрилерах 40-річної давності. Відповідно до цих методичок, командування Західного округу мало спершу зв’язати ворога, де тільки можна, атаками вздовж «розтягнутої» фронтової лінії (що вони й зробили або принаймні намагалися робити останніх 8-9 днів), а потім завдати головного – «фатального» – удару, який на військовому жаргоні називають «Schwerpunkt» (тобто фокус всієї операції).
Якщо 76-а дивізія ВДВ рухається на Київ, то він таки і є, поза всім, остаточним фокусом російських зусиль. Тобто зараз вони знову мають намір, як не захопити місто, то принаймні завершити його оточення.
Тепер лише питання, до кого приєднається 76-а дивізія ВДВ: до нещасливої 35-ї чи до безпорадної 144-ї російських армій – піде на захід від Києва чи на схід, відповідно? Я лише сподіваюся, що ми зрозуміємо це завчасно…
І так, німецькі «Панцерфаусти3» [мобільні протитанкові ракети – перекл.] вчора вже робили свою працю під Києвом.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Локальна контратака українських сил учора під Черніговом мала результатом знищення принаймні двох російських Т-80У 90-ї танкової дивізії (див. фото). Зважаючи на демонстровану досі «ефективність» 41-ї російської армії, в цьому немає нічого нового. Кілька осередків опору довкола міста й один – на південь у Ніжині продовжують триматися, попри майже постійні бомбардування, обстріли та наземні атаки 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад 41-ї, а також 6-7 батальйонно-тактичних груп 2-ї російських армій.
Ще далі на південь 2-й гвардійській танковій («Таманській») дивізії вдалося закріпитися в Прилуках, а 27-й піхотній бригаді – в Ромнах. Українські частини, що обороняли напрямок, здається, були відведені в південно-східному напрямку.
Як знаємо, передові підрозділи 2-ї танкової армії в кількості від 6 до 12 батальйонно-тактичних груп витратили вчорашній день, намагаючись просунутися до східних околиць Києва. Оскільки панічних звітів з української столиці в західних медіа немає, роблю висновок, що й успіхів у росіян жодних. Вочевидь, командування російської армії намагалося прорвати оборону, кинувши в бій резервну 55-у мотострілецьку дивізію.
Оскільки дорога з Києва на Полтаву досі вільна, припускаю, що між позиціями 2-ї танкової та Дніпром усе ще багато українських військ. Без сумніву, їх чекають кілька важких днів.
Це так само очевидно й через те, що… вау… російська 1-а танкова нарешті позбиралася докупи. Пізно увечері 9 березня 2-3 батальйонні групи 4-ї та 47-ї танкових дивізій цієї армії якось знайшли щілину між позиціями української 93-ї механізованої бригади в Лебедині та Охтирці й погнали у південно-західному напрямку. В це важко повірити, з огляду на їх убогу діяльність впродовж останніх двох тижнів, але один із відділків 4-ї танкової дивізії навіть знайшов шлях у південному напрямку, в той спосіб загрожуючи північному флангу оборонців Харкова. Як ЗСУ не знайдуть спосіб (і війська) все це зупинити, росіяни зможуть ще сьогодні досягнути Полтави. Сподіваюсь, українці добряче укріпили місто за останні два тижні.
Якщо далі на схід: «неназвані частини» вночі атакували Дергачі на північ між Харковом та російським кордоном. Судячи з того, що цей населений пункт був під російським контролем, а про атаку пишуть якраз найбільші фани РФ на Заході та в Латинській Америці, проте не кажуть про її наслідки, – робимо висновок, що 92-а механізована бригада українських сил знову… ем… «зробила каку» котрійсь батальйонній групі 200-ї мотострілецької російських військ.
Ну а на сході, а точніше – південному сході від Харкова 144-а мотострілецька дивізія 6-ї армії РФ почала діяти, як від неї сподівалося командування, й рухається в південному напрямку. Її наступ на Чугуїв було відбито, проте після захоплення Балаклії 9.03, вчора дивізія вийшла до Гусарівки. Іншими словами, ситуація стає загрозливою для українських військ у районі Ізюма, які продовжують утримувати позиції на лінії розмежування [тобто довоєнного фронту між Україною та ДЛНР – перекл.].
СХІД
Як пишуть сепратисти (цитую): «солдати 53-ї бригади української армії добровільно склали зброю і перейшли на бік Донецької народної республіки». І це в районі Волновахи. Ем… до речі, вони там не можуть вияснити, кому «здалися» - чи ЛНР, чи ДНР. Вибачте, таке-от без доказів я не приймаю. Тим більше, що вже 2-3 дні в мережах говорять, що росіяни на сході просто розстрілюють всіх полонених. Тому я щось дуже сумніваюся, що в когось із українських солдатів могла виникнути ідея здатися чи, тим більше, «добровільно скласти зброю».
Станом на зараз, росіяни продовжують атакувати Сєвєродонецьк і Рубіжне: 53-я бригада українських сил уникнула оточення, дещо скоротивши лінію зіткнення, тобто трохи відступивши. Попри те, українці контролюють обидва містечка (що визнають навіть російські звіти) [вчора увечері автор писав, що українці відступили з Сєвєродонецька – перекл.]. На решті лінії розмежування було відносно тихо, проте росіяни продовжували цілий день обстрілювати Маріуполь і з землі, із повітря.
ПІВДЕНЬ
Виявилося, що остання атака 58-ї армії на Миколаїв два дні тому не була аж такою безплідною: останні звіти свідчать, що росіяни закріпилися у північних районах міста. Далі на північ від міста «українські захисники» – можливо, 17-а танкова бригада, яку ніхто не міг знайти, – утримує лінію фронту в Південних Бужанах. 49-а армія РФ [учора автор писав, що після надходження деяких підкріплень, від 58-ї армії «відбрунькувалася» 49-а й тепер вони обидві, хоча менші чисельно, діють на півдні – перекл.] серйозно наступає на північ: учора її 42-а мотострілецька дивізія досягнула околиць Запоріжжя на заході й Гуляй-Поля на сході.
І так, ФСБ вже взялося відсортовувати українців, що «опираються звільненню» в Херсоні: за кілька останніх днів арештували 400 осіб. Іншим пропонують російські паспорти – якщо вони не журналісти: цих заставляють поширювати путінську дезінформацію або розказувати про гуманітарну допомогу. Кремль заявляє, що в Україну вже відправлено 108 конвоїв з гуманітарною допомогою.
До речі, ФСБ працює і над своїм добробутом: зафіксовано, що співробітники російських спецслужб зараз активно продають свою нерухомість в Криму.
І чого б то?"
Оригінал: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 18.00 11.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває шістнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує ведення наступальної операції проти України.
Разом з тим, основних цілей стосовно захоплення визначених міст та територій російські загарбники не досягли. Існує висока ймовірність посилення російською федерацією терористичних методів ведення бойових дій, нанесення ракетно-бомбових ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, житловим районам, залякування місцевого населення, проведення інформаційних, психологічних акцій з метою підриву довіри населення до представників державної влади на місцях, поширення дезінформації, захоплення місцевого населення у заручники.
Частини та підрозділи окупаційних військ не полишають спроб продовжити наступ на всіх напрямках. Для цього проводять заходи з формування та злагодження резервів на території російської федерації. Значна частина російських підрозділів відновлюють боєздатність.
Противник намагається налагодити логістичне забезпечення частин та підрозділів, що ведуть бойові дії.
Російські окупанти продовжують проводити повітряну розвідку позицій наших військ у Донецькому, Таврійському, Південнобузькому та Бессарабському операційних районах.
З метою втягування Республіки Білорусь у війну проти України противник вдається до провокативних дій. За наявною інформацією авіація ВКС РФ нанесла удар по населених пунктах на території Республіки Білорусь, що знаходяться поблизу державного кордону України. З метою маскування російська федерація здійснила атаку з повітряного простору України.
Збройні Сили України у тісній взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони дають гідну відсіч окупантам, завдаючи йому значних втрат в живій силі та військовій техніці.
Морально-психологічний стан противника вкрай низький. Його деморалізовано, на окремих напрямках окупанти здаються у полон.
Разом переможемо! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 18.00 11.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває шістнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує ведення наступальної операції проти України.
Разом з тим, основних цілей стосовно захоплення визначених міст та територій російські загарбники не досягли. Існує висока ймовірність посилення російською федерацією терористичних методів ведення бойових дій, нанесення ракетно-бомбових ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, житловим районам, залякування місцевого населення, проведення інформаційних, психологічних акцій з метою підриву довіри населення до представників державної влади на місцях, поширення дезінформації, захоплення місцевого населення у заручники.
Частини та підрозділи окупаційних військ не полишають спроб продовжити наступ на всіх напрямках. Для цього проводять заходи з формування та злагодження резервів на території російської федерації. Значна частина російських підрозділів відновлюють боєздатність.
Противник намагається налагодити логістичне забезпечення частин та підрозділів, що ведуть бойові дії.
Російські окупанти продовжують проводити повітряну розвідку позицій наших військ у Донецькому, Таврійському, Південнобузькому та Бессарабському операційних районах.
З метою втягування Республіки Білорусь у війну проти України противник вдається до провокативних дій. За наявною інформацією авіація ВКС РФ нанесла удар по населених пунктах на території Республіки Білорусь, що знаходяться поблизу державного кордону України. З метою маскування російська федерація здійснила атаку з повітряного простору України.
Збройні Сили України у тісній взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони дають гідну відсіч окупантам, завдаючи йому значних втрат в живій силі та військовій техніці.
Морально-психологічний стан противника вкрай низький. Його деморалізовано, на окремих напрямках окупанти здаються у полон.
Разом переможемо! Слава Україні!