Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 11.03.2022 щодо російського вторгнення
Закінчується шістнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує ведення наступальної операції проти України.
Російські війська здійснили бомбардування прикордонних населених пунктів Копани, Бухличи та Верхній Теребежів на території Білорусі. В результаті бомбових ударів на білоруській території ніхто не постраждав.
Підступна провокація здійснена з метою втягування збройних сил Республіки Білорусь у військову операцію проти України на боці Росії.
На Поліському напрямку наступальних дій з боку окупантів не відзначено. Противник продовжує утримувати рубіж в районі населених пунктів Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів. Проводив заходи з відновлення боєздатності та здійснював перегрупування військ.
На Сіверському напрямку ворог намагається проводити наступальну операцію у смузі на напрямках н.п. Зазимья та Вишеньки. На окремих ділянках має частковий успіх. З метою блокування Чернігова із південно-західного напрямку, намагається зайняти н.п. Михайло-Коцюбинське та Шестовиця.
На Слобожанському напрямку ворог зосередив сили в районах н.п. Сєверодонецьк, Сватове, Купянськ, Велика Писарівка, Московський Бобряк, Лебедин, але активних наступальних дій не проводить. Здійснює переміщення резервів до Сум.
На Донецькому та Таврійському напрямках противник основні зусилля зосередив на захопленні українських міст Маріуполь та Сєвєродонецьк.
На Південнобузькому напрямку ворог утримує раніше захоплений рубіж.
Окремі підрозділи противника закріпились в районах н.п. Степове, Щербаки та продовжують виконання завдань в районі н.п. Гуляй Поле.
Щодо діяльності повітряної компоненти ворога. Стратегічними бомбардувальниками Ту-95МС ПКС РФ застосовані крилаті ракети повітряного базування по об’єктах на території України у містах Луцьк, Дніпро, Івано-Франківськ. До завдання ракетного удару залучалось не менше шести літаків Ту-95МС, які здійснили пуск не менше 10 крилатих ракет.
Ворог безуспішно намагається відновити шляхи логістичного забезпечення своїх підрозділів.
На тимчасово захоплених територіях проходять антиросійські мітинги.
Збройні Сили України у взаємодії з іншими складовим сил оборони дають гідну відсіч, завдаючи російським загарбникам втрат у живій силі та військовій техніці, чим суттєво знижують їх волю до подальшого протистояння.
Все буде Україна! Разом переможемо! Слава Україні!
Війна. Станом на сьогодні...
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
17 день
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 18.00 12.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває сімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
У зв’язку з невдалою спробою провести наступальну операцію, окупанти вимушені змінити тактику. Через значні логістичні проблеми та розтягнуті комунікації противник не спроможний забезпечити свої підрозділи паливо-мастильними матеріалами, продуктами харчування та боєприпасами, що спонукає окупантів вдаватися до мародерства та грабежу місцевого населення, магазинів, аптек тощо. До того ж, дії окупантів супроводжуються численними випадками важких злочинів проти мирного населення.
Кинуті напризволяще окупаційні підрозділи деморалізовані та мають вкрай низький морально-психологічний стан. Збільшилася кількість випадків намагань самостійно повернутись на територію російської федерації.
З огляду на великі бойові втрати особового складу та проблеми з комплектуванням резервних підрозділів та частин, командування збройних сил російської федерації залучає до ведення бойових дій на території України так званих “військовослужбовців строкової служби” з території ОРДЛО та військових найманців з Абхазії, Південної Осетії і числа ув’язнених з виправних закладів російської федерації.
Майже на всіх напрямках висування окупанти намагаються закріпитися на раніше захоплених рубежах, але значного успіху не мають.
Противник продовжує наносити ракетно-бомбові удари по об’єктах критичної інфраструктури, житловим кварталам та аеродромам, цинічно нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права.
На Волинському напрямку зберігається загроза здійснення диверсій на військових об’єктах та об’єктах цивільної інфраструктури.
Угруповання сил оборони продовжує вести оборонну операцію на Південному, Східному та Північному напрямках, здійснюється прикриття державного кордону України та морського узбережжя. На окремих напрямках проводиться стабілізаційна операція та виконуються завдання територіальної оборони.
Віримо в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 18.00 12.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває сімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
У зв’язку з невдалою спробою провести наступальну операцію, окупанти вимушені змінити тактику. Через значні логістичні проблеми та розтягнуті комунікації противник не спроможний забезпечити свої підрозділи паливо-мастильними матеріалами, продуктами харчування та боєприпасами, що спонукає окупантів вдаватися до мародерства та грабежу місцевого населення, магазинів, аптек тощо. До того ж, дії окупантів супроводжуються численними випадками важких злочинів проти мирного населення.
Кинуті напризволяще окупаційні підрозділи деморалізовані та мають вкрай низький морально-психологічний стан. Збільшилася кількість випадків намагань самостійно повернутись на територію російської федерації.
З огляду на великі бойові втрати особового складу та проблеми з комплектуванням резервних підрозділів та частин, командування збройних сил російської федерації залучає до ведення бойових дій на території України так званих “військовослужбовців строкової служби” з території ОРДЛО та військових найманців з Абхазії, Південної Осетії і числа ув’язнених з виправних закладів російської федерації.
Майже на всіх напрямках висування окупанти намагаються закріпитися на раніше захоплених рубежах, але значного успіху не мають.
Противник продовжує наносити ракетно-бомбові удари по об’єктах критичної інфраструктури, житловим кварталам та аеродромам, цинічно нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права.
На Волинському напрямку зберігається загроза здійснення диверсій на військових об’єктах та об’єктах цивільної інфраструктури.
Угруповання сил оборони продовжує вести оборонну операцію на Південному, Східному та Північному напрямках, здійснюється прикриття державного кордону України та морського узбережжя. На окремих напрямках проводиться стабілізаційна операція та виконуються завдання територіальної оборони.
Віримо в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Оригінал: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації
Сьогоднішній звіт Тома Купера. Якщо коротко, то біля Києва краще, на сході складніше, а на півдні безглуздо (не в нас).
Прошу:
"Всім доброго ранку! [Опубліковано 12 березня о 10.00 за Києвом].
Ось мій огляд подій за останні 24-36 годин від 11 березня й далі.
СТРАТЕГІЯ
Росія продовжує фейкову інформаційну кампанію про «розробку Україною ядерної та біологічної зброї». Вся ця історія такий нонсенс, що навіть отой Пузир, який є послом від Росії в ООН, майже заснув, поки читав доповідь… (а я таки й справді заснув, доки його слухав у телевізорі).
Режиму в Пекіні все це загалом «подобається», оскільки немає нічого кращого, що змусило б відвести увагу світу від їхньої відповідальності за поширення COVID: врешті, всі знають, що це в Україні американці наїлися інфікованих кажанів, а в Австрії вірус розпиляли з поліцейських гелікоптерів, а потім так само вакцину – залежно від часу доби. Ладно, більше на цей треш я слів витрачати не буду.
Більш важливо, що армія РФ вже ввела всі свої 220.000 («чи щось близько того») солдатів регулярного війська в Україну, плюс 20.000 «допоміжного складу» (головно, чеченців, вагнерівців та сепаратистів). Відніміть від цього числа приблизно 15.000 убитих, поранених, пропалих без вісти та полонених – і стає очевидно, що зараз росіяни мають менше війська, ніж повністю мобілізована Україна. Наголошую: армія РФ просто-напросто більше не має резервів – принаймні без усезагальної мобілізації, якої Дурень у Кремлі, котрий завжди боявся солдатських матерів, намагається уникнути (згадайте, що я писав про актуальну ціль Путіна в цій війні!) [перемогти ідею демократії як таку та, відтак, потребу відповідати перед народом за свої вчинки – перекл.]. Відповідно, він шукає охочих, які «бажатимуть взяти участь у спецоперації» і вже – демонстративно – «прийняв» повідомлення Шойгу, про «більш ніж 16.000 добровольців із Близького Сходу», всі з яких (за словами Шойгу) «мають досвід боротьби з ІГІЛ» і «готові боротися за ЛНР і ДНР».
(ПРИМІТКА: Тут я маю зазначити, що 23 та 24 березня командування армії РФ змусило всіх призовників, котрі мали йти в Україну, підписати контракти, в такий спосіб миттєво перетворивши їх у «професійних солдатів». Так що це ще одне з шахрайств Путіна. Знову: він боїться відповідальності й для нього демократія = відповідальність. Відтак, він робитиме все, що в його силах, щоб уникнути відповідальності: ФСБ звинувачують у поганій розвідці, армію – в невмінні воювати, в залученні призовників до воєнних дій… всі навколо винні й відповідальні за все, що пішло не так. Тільки не Владімір Путін).
Так трапилося, що я знаю трохи більше про режим Ассада й тому можу стверджувати: така кількість [сирійських добровольців] це майже третина всього, що ще є в того збанкрутілого режиму. Більше того, його вояки в сутичках з ІГІЛ довели, що краще бігають, ніж стріляють: та вони насправді з ісламістами не дуже то й воювали (росіяни хіба трохи). А коли й воювали, то майже завжди зазнавали поразки (і взагалі, якби не допомога Хезболли [ліванська партія й парамілітарна організація, що підтримала режим Ассада – перекл.], то вони б ніколи не витіснили ІГІЛ з Гомса чи Пальміри й не відстояли б Дейр ез-Зора).
До того ж, доки ті 16.000 зможуть прибути в Україну, – помітьте, в абсолютно незнану їм місцевість із незвичним для них кліматом (це якщо вони взагалі ще поїдуть) – їх буде явно не досить, щоб компенсувати втрати російської армії. Іншими словами, це ще одна пропагандистська акція Москви, яка насправді кидає в Україну, що лиш тільки може нашкребти. Для ілюстрації: підрозділи РФ досі мають на озброєнні танки Т-72А 40-літньої та зенітки «Шилка» 50-літньої давності, артилерію, яку треба буксирувати тягачами. За стандартами сучасної війни це просто виставка «антикварних автомобілів».
Говорять [коли автор так каже, то це, здається, означає його джерела в розвідці – перекл.], що Вашингтон збирається передати Україні «більш софістиковані» засоби повітряної оборони. Тобто щось більше ніж ручні керовані ракети. Історія з польськими МіГами так само все ще «на столі» і т. д., і т. п. – хоча вона вже потроху починає нагадувати сьогоднішній виступ Росії в ООН.
ПОВІТРЯ
Вчора вранці російські ВКС завдали повітряного удару по металургійному заводі в Дніпрі. Були один чи два потужних вибухи, що пошкодили гуртожиток і принаймні один житловий будинок поблизу [про руйнування на заводі не пише – перекл.]. Інший авіаудар припав на Коростень на північний захід від Києва.
Пізно вночі росіяни «завдали високоточного удару» - треба розуміти: запустили балістичні ракети – по машинобудівному заводу в Луцьку: це єдине підприємство в Україні, здатне ремонтувати та модернізувати РД-33 мотори для МіГ-29. Атака призвела до значних вибуху й пожежі. Генерал Конашенков, речник «Вишестоящих Органов» у Москві пізніше зазначив, що було також завдано ударів по місцевій авіабазі та аеродромі в Івано-Франківську. Хм… нащо б це, якщо день до того він заявляв, що українські ВПС на 90% знищені?...
Українці заявили, що вчора збито два Су-30. Але підтверджень немає: можуть з’явитися за кілька днів.
Так само вчора вранці Департамент оборони США заявив, що росіяни вже випустили по Україні загалом 775 балістичних ракет й що інтенсивність обстрілів зростає (від 30 запусків щодня до 65 за останні 24 години). [Раніше була інформація, що витрачено близько ¾ зосереджених довкола України ракет – перекл.]
ПІВНІЧ
Користуючись поганою погодою (низькі хмари й подекуди сніг) й, відтак, відсутністю «Байрактарів», російська 35-а армія учора, як видається, задіяла свій резерв – 36-у мотострілецьку бригаду – щоб просунутись на південь від траси Е-40 [Київ – Житомир] і з’єднатися з двома батальйонами ВДВ (тим, що залишилося від них після попередніх сутичок), захопивши Копилів та Красногородку [вочевидь, Ясногородку; Красногородка значно далі на південний схід – перекл.]. Це їм дорого коштувало, бо 36-а бригада втратила більше 20-ти танків та БМП в процесі наступу, а всю техніку десанту знищили ще тиждень тому. Відповідно, тут просування росіян зупиниться й вони будуть чекати на підхід резервів.
Далі на північ найбільшою проблемою 35-ї армії є підірвані українцями мости через річку Ірпінь. Вчора російські підрозділи (можливо, 76-а дивізія ВДВ) [ота найвідоміша, про приїзд якої з Білорусі автор писав учора – перекл.] намагалася форсувати ріку біля села Мощун, проте були оперативно відбиті. (Це вкрай важливо, бо операції з наведення й утримування переправ багаторазово повторюють на російських навчаннях, а тому з уже встановленої переправи їх дуже важко вибити).
На лівому березі Дніпра російський наступ на східні околиці Києва було зупинено десь за 9 км. від столиці. 27-а мотострілецька бригада або 2-а мотострілецька дивізія завдали флангової контратаки й змусили росіян відступити. Інша ударна група 2-ї танкової армії досягнула Скибина далі на північ, проте потрапила в засідку й змушена була відступити до Богданівки.
Знову ж, одне цілком очевидно: росіяни мають замало війська, щоб вдаватися до таких дій, або… я не розумію, чому вони знову й знову застосовують тактику «навальної атаки», замість вдатися до методичного просування крок за кроком. Направду… вкрай важко сприйняти, що командування російських сил є просто зборищем невігласів у тому, що вони всі вивчали останні 70+ років.
Говорять, що ще далі на північ 41-а російська армія збудувала понтонний міст через Десну. Це може дати їй шанс завести 2-3 батальйонні групи на північно-східні околиці Києва, але сумніваюся, що того вистачить. Фактично, йде «позиційна війна», в якій окремі російські підрозділи намагаються атакувати то там, то сям, платячи за здобуття невеликих переваг виснаженням. Головна маса 41-ї армії зв’язана під Черніговом та Ніжином й допомоги не надішле. Тому я дуже сумніваюся, що 35-а мотострілецька й 2-а танкова мають досить сил, щоб хоча б спробувати організувати скоординований наступ на Київ. Вони зазнали важких втрат, щоб наблизитися до столиці, а тепер кожній з них треба сконцентрувати хоч по 2-3 батальйонні групи на вузькому участку фронту (напевне, уздовж центральних магістралей), щоб такий наступ взагалі мав сенс. Мене трохи дивують медійні репортери, що говорять про воєнні дії «на південь від Києва». Жодних підтверджень цьому немає, і траса на Білу Церкву абсолютно вільна.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Захисники Чернігова не лише відбили значну атаку 74-ї мотострілецької бригади 41-ї армії з півночі, але й визволили село Бакланова Муравейка на півдні, ще далі відновивши зв’язок з осередком опору в Ніжині (при цьому було захоплено 8 танків Т-80 90-ї танкової дивізії). Росіяни відповіли масованим артилерійським вогнем по Ніжину та Чернігову з використанням ВМ-30 «Ураган»: зрозуміло ж, багато загиблих.
Принаймні деякі добрі новини є з Сум: дивовижним чином, «гуманітарний коридор» там працює й евакуація вчора продовжилася. Більш як 5.000 осіб відбули до Полтави, головним чином, без перешкод.
Не можу знайти жодних даних, що робила вчора російська 1-а танкова: жодна зі сторін нічого не повідомляє теж. Врешті, може її таки спинили, щоб забезпечити отой «гуманітарний коридор»…
В районі Харкова захисники спостерігають на позиціях ворога збільшення кількості резервістів. «Як завжди» місто упродовж дня постійно обстрілювали та бомбардували. Поміж іншим, в ніч з четверга на п’ятницю авіаудар прийшовся по інституту ядерних досліджень й він загорівся: намагаючись знайти докази, що в Україні займаються ядерними дослідженнями, росіяни знищують будь-які докази будь-яких досліджень…
На південний схід від Харкова 144-а мотострілецька дивізія 6-ї армії РФ досягла села Петрівське й підступила з півночі до Ізюма. Це взагалі «класична» російська тактика: це містечко (утримуване силами 53-ї механізованої бригади) є проміжним пунктом «гуманітарного коридору» для евакуації цивільних із Слов’янська та Краматорська в напрямку на Дніпро. Коридор «офіційно відкрили» вранці, проте час від часу російські сили переривали евакуацію обстрілами Ізюма.
Припускаю, українські сили ще боротимуться на цьому напрямку: принаймні вони стягнули сили до Андріївки та Петрівського. Це відбулось водночас із ривком 144-ї мотострілецької дивізії в південно-західному напрямку – не знаю, чи зможуть українці спинити її підрозділи, перш ніж ті вийдуть на трасу Е105, що з’єднує Харків та Дніпро.
СХІД
Українські сили тримають східний фронт від Рубіжного на півночі вздовж лінії розмежування на південь, проте їхні фланги вже охоплені ворожими військами. Особливо тривожить російський наступ на півдні: вчора підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї армії (яка наступає з Донбасу) досягли Старомлинівки майже за 80 км. на північ від найпівденніших позицій української 56-ї мотострілецької бригади. Остання змушена була відступити з Волновахи (де 53-я моторизована втратила певну кількість Т-64), проте тримає позиції за 15 км. на північ від Маріуполя.
Тим часом, Старомлинівка в тилу українських позицій, віддалена десь на 40 км. на схід від позицій українських 19-ї мотострілецької у Пологах та 42-ої біля Гуляй-Поля. Єдина причина, чому російські війська ще не завершили оточення [сил, які відступили з-під Волновахи – перекл.], в фактурі місцевості: це поля, якими зараз через пухкий ґрунт винятково важко рухатись техніці. Втім, якщо українські сили не знайдуть якусь бригаду на допомогу або не відведуть 56-у мотострілецьку на північ, то цей цінний підрозділ може опинитися в оточенні.
Наскільки мало військ у росіян, вказує той факт, що командування 49-ї армії погнало 810-у бригаду морської піхоти від Енергодара на Дніпрі аж під Маріуполь, щоб допомогти 19-й мотострілецькій дивізії наступати на місто з півночі. Для мене це видається «дивним», бо морпіхи добрі для наземних операцій, проте такі відділки, як правило, не мають важкого озброєння. Поза тим, цій частині вдалося закріпитися у районі Сартани [північно-східне передмістя Маріуполя – перекл.], де знаходиться місцева залізнична станція. 19-а дивізія зав’язла в боях за 24-й район і її просування вздовж берегу Азовського моря застопорилося десь між аеропортом та школою №33 [це з заходу міста – перекл.]. На сході Маріуполя 150-а мотострілецька дивізія РФ уже кілька днів стоїть без руху.
ПІВДЕНЬ
Попри чутки, що командування Західного воєнного округу змістило генерала Зуська (цьому немає підтвердження), 58-а армія РФ знову в дії. Дивним чином (принаймні для мене), замість наступати на захід [тобто на Миколаїв – перекл.], вона повернула на північ і от уже два дні її 20-а мотострілецька дивізія котить трасою Н11 на Кривий Ріг. Навіть якщо росіяни добре контролюють територію (в чому я дуже сумніваюся, хоча б з огляду на погоду [що утруднює авіарозвідку]), я не можу визнати такі дії нічим іншим, хіба «безвідповідальністю» чи й «безумством»: навіть якщо українська 17-а танкова не зробила нічого корисного від початку війни, вона майже напевне окопалася в місті й посилена Нацгвардією та добровольцями тероборони. Крім того, людина, яка не спромоглася 2-3 батальйонними групами захопити Вознесенськ чи такою ж кількістю військ не взяла Миколаїв, втримує Херсон 1-2 групами, навряд чи зможе 1,5-2-ма групами, які залишилися, взяти Кривий Ріг.
Цього не досить навіть щоб оточити місто, а для мене свідчить, що Зусько вже може й дійсно не командує. Що ж, ближчим часом побачимо".
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації
Сьогоднішній звіт Тома Купера. Якщо коротко, то біля Києва краще, на сході складніше, а на півдні безглуздо (не в нас).
Прошу:
"Всім доброго ранку! [Опубліковано 12 березня о 10.00 за Києвом].
Ось мій огляд подій за останні 24-36 годин від 11 березня й далі.
СТРАТЕГІЯ
Росія продовжує фейкову інформаційну кампанію про «розробку Україною ядерної та біологічної зброї». Вся ця історія такий нонсенс, що навіть отой Пузир, який є послом від Росії в ООН, майже заснув, поки читав доповідь… (а я таки й справді заснув, доки його слухав у телевізорі).
Режиму в Пекіні все це загалом «подобається», оскільки немає нічого кращого, що змусило б відвести увагу світу від їхньої відповідальності за поширення COVID: врешті, всі знають, що це в Україні американці наїлися інфікованих кажанів, а в Австрії вірус розпиляли з поліцейських гелікоптерів, а потім так само вакцину – залежно від часу доби. Ладно, більше на цей треш я слів витрачати не буду.
Більш важливо, що армія РФ вже ввела всі свої 220.000 («чи щось близько того») солдатів регулярного війська в Україну, плюс 20.000 «допоміжного складу» (головно, чеченців, вагнерівців та сепаратистів). Відніміть від цього числа приблизно 15.000 убитих, поранених, пропалих без вісти та полонених – і стає очевидно, що зараз росіяни мають менше війська, ніж повністю мобілізована Україна. Наголошую: армія РФ просто-напросто більше не має резервів – принаймні без усезагальної мобілізації, якої Дурень у Кремлі, котрий завжди боявся солдатських матерів, намагається уникнути (згадайте, що я писав про актуальну ціль Путіна в цій війні!) [перемогти ідею демократії як таку та, відтак, потребу відповідати перед народом за свої вчинки – перекл.]. Відповідно, він шукає охочих, які «бажатимуть взяти участь у спецоперації» і вже – демонстративно – «прийняв» повідомлення Шойгу, про «більш ніж 16.000 добровольців із Близького Сходу», всі з яких (за словами Шойгу) «мають досвід боротьби з ІГІЛ» і «готові боротися за ЛНР і ДНР».
(ПРИМІТКА: Тут я маю зазначити, що 23 та 24 березня командування армії РФ змусило всіх призовників, котрі мали йти в Україну, підписати контракти, в такий спосіб миттєво перетворивши їх у «професійних солдатів». Так що це ще одне з шахрайств Путіна. Знову: він боїться відповідальності й для нього демократія = відповідальність. Відтак, він робитиме все, що в його силах, щоб уникнути відповідальності: ФСБ звинувачують у поганій розвідці, армію – в невмінні воювати, в залученні призовників до воєнних дій… всі навколо винні й відповідальні за все, що пішло не так. Тільки не Владімір Путін).
Так трапилося, що я знаю трохи більше про режим Ассада й тому можу стверджувати: така кількість [сирійських добровольців] це майже третина всього, що ще є в того збанкрутілого режиму. Більше того, його вояки в сутичках з ІГІЛ довели, що краще бігають, ніж стріляють: та вони насправді з ісламістами не дуже то й воювали (росіяни хіба трохи). А коли й воювали, то майже завжди зазнавали поразки (і взагалі, якби не допомога Хезболли [ліванська партія й парамілітарна організація, що підтримала режим Ассада – перекл.], то вони б ніколи не витіснили ІГІЛ з Гомса чи Пальміри й не відстояли б Дейр ез-Зора).
До того ж, доки ті 16.000 зможуть прибути в Україну, – помітьте, в абсолютно незнану їм місцевість із незвичним для них кліматом (це якщо вони взагалі ще поїдуть) – їх буде явно не досить, щоб компенсувати втрати російської армії. Іншими словами, це ще одна пропагандистська акція Москви, яка насправді кидає в Україну, що лиш тільки може нашкребти. Для ілюстрації: підрозділи РФ досі мають на озброєнні танки Т-72А 40-літньої та зенітки «Шилка» 50-літньої давності, артилерію, яку треба буксирувати тягачами. За стандартами сучасної війни це просто виставка «антикварних автомобілів».
Говорять [коли автор так каже, то це, здається, означає його джерела в розвідці – перекл.], що Вашингтон збирається передати Україні «більш софістиковані» засоби повітряної оборони. Тобто щось більше ніж ручні керовані ракети. Історія з польськими МіГами так само все ще «на столі» і т. д., і т. п. – хоча вона вже потроху починає нагадувати сьогоднішній виступ Росії в ООН.
ПОВІТРЯ
Вчора вранці російські ВКС завдали повітряного удару по металургійному заводі в Дніпрі. Були один чи два потужних вибухи, що пошкодили гуртожиток і принаймні один житловий будинок поблизу [про руйнування на заводі не пише – перекл.]. Інший авіаудар припав на Коростень на північний захід від Києва.
Пізно вночі росіяни «завдали високоточного удару» - треба розуміти: запустили балістичні ракети – по машинобудівному заводу в Луцьку: це єдине підприємство в Україні, здатне ремонтувати та модернізувати РД-33 мотори для МіГ-29. Атака призвела до значних вибуху й пожежі. Генерал Конашенков, речник «Вишестоящих Органов» у Москві пізніше зазначив, що було також завдано ударів по місцевій авіабазі та аеродромі в Івано-Франківську. Хм… нащо б це, якщо день до того він заявляв, що українські ВПС на 90% знищені?...
Українці заявили, що вчора збито два Су-30. Але підтверджень немає: можуть з’явитися за кілька днів.
Так само вчора вранці Департамент оборони США заявив, що росіяни вже випустили по Україні загалом 775 балістичних ракет й що інтенсивність обстрілів зростає (від 30 запусків щодня до 65 за останні 24 години). [Раніше була інформація, що витрачено близько ¾ зосереджених довкола України ракет – перекл.]
ПІВНІЧ
Користуючись поганою погодою (низькі хмари й подекуди сніг) й, відтак, відсутністю «Байрактарів», російська 35-а армія учора, як видається, задіяла свій резерв – 36-у мотострілецьку бригаду – щоб просунутись на південь від траси Е-40 [Київ – Житомир] і з’єднатися з двома батальйонами ВДВ (тим, що залишилося від них після попередніх сутичок), захопивши Копилів та Красногородку [вочевидь, Ясногородку; Красногородка значно далі на південний схід – перекл.]. Це їм дорого коштувало, бо 36-а бригада втратила більше 20-ти танків та БМП в процесі наступу, а всю техніку десанту знищили ще тиждень тому. Відповідно, тут просування росіян зупиниться й вони будуть чекати на підхід резервів.
Далі на північ найбільшою проблемою 35-ї армії є підірвані українцями мости через річку Ірпінь. Вчора російські підрозділи (можливо, 76-а дивізія ВДВ) [ота найвідоміша, про приїзд якої з Білорусі автор писав учора – перекл.] намагалася форсувати ріку біля села Мощун, проте були оперативно відбиті. (Це вкрай важливо, бо операції з наведення й утримування переправ багаторазово повторюють на російських навчаннях, а тому з уже встановленої переправи їх дуже важко вибити).
На лівому березі Дніпра російський наступ на східні околиці Києва було зупинено десь за 9 км. від столиці. 27-а мотострілецька бригада або 2-а мотострілецька дивізія завдали флангової контратаки й змусили росіян відступити. Інша ударна група 2-ї танкової армії досягнула Скибина далі на північ, проте потрапила в засідку й змушена була відступити до Богданівки.
Знову ж, одне цілком очевидно: росіяни мають замало війська, щоб вдаватися до таких дій, або… я не розумію, чому вони знову й знову застосовують тактику «навальної атаки», замість вдатися до методичного просування крок за кроком. Направду… вкрай важко сприйняти, що командування російських сил є просто зборищем невігласів у тому, що вони всі вивчали останні 70+ років.
Говорять, що ще далі на північ 41-а російська армія збудувала понтонний міст через Десну. Це може дати їй шанс завести 2-3 батальйонні групи на північно-східні околиці Києва, але сумніваюся, що того вистачить. Фактично, йде «позиційна війна», в якій окремі російські підрозділи намагаються атакувати то там, то сям, платячи за здобуття невеликих переваг виснаженням. Головна маса 41-ї армії зв’язана під Черніговом та Ніжином й допомоги не надішле. Тому я дуже сумніваюся, що 35-а мотострілецька й 2-а танкова мають досить сил, щоб хоча б спробувати організувати скоординований наступ на Київ. Вони зазнали важких втрат, щоб наблизитися до столиці, а тепер кожній з них треба сконцентрувати хоч по 2-3 батальйонні групи на вузькому участку фронту (напевне, уздовж центральних магістралей), щоб такий наступ взагалі мав сенс. Мене трохи дивують медійні репортери, що говорять про воєнні дії «на південь від Києва». Жодних підтверджень цьому немає, і траса на Білу Церкву абсолютно вільна.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Захисники Чернігова не лише відбили значну атаку 74-ї мотострілецької бригади 41-ї армії з півночі, але й визволили село Бакланова Муравейка на півдні, ще далі відновивши зв’язок з осередком опору в Ніжині (при цьому було захоплено 8 танків Т-80 90-ї танкової дивізії). Росіяни відповіли масованим артилерійським вогнем по Ніжину та Чернігову з використанням ВМ-30 «Ураган»: зрозуміло ж, багато загиблих.
Принаймні деякі добрі новини є з Сум: дивовижним чином, «гуманітарний коридор» там працює й евакуація вчора продовжилася. Більш як 5.000 осіб відбули до Полтави, головним чином, без перешкод.
Не можу знайти жодних даних, що робила вчора російська 1-а танкова: жодна зі сторін нічого не повідомляє теж. Врешті, може її таки спинили, щоб забезпечити отой «гуманітарний коридор»…
В районі Харкова захисники спостерігають на позиціях ворога збільшення кількості резервістів. «Як завжди» місто упродовж дня постійно обстрілювали та бомбардували. Поміж іншим, в ніч з четверга на п’ятницю авіаудар прийшовся по інституту ядерних досліджень й він загорівся: намагаючись знайти докази, що в Україні займаються ядерними дослідженнями, росіяни знищують будь-які докази будь-яких досліджень…
На південний схід від Харкова 144-а мотострілецька дивізія 6-ї армії РФ досягла села Петрівське й підступила з півночі до Ізюма. Це взагалі «класична» російська тактика: це містечко (утримуване силами 53-ї механізованої бригади) є проміжним пунктом «гуманітарного коридору» для евакуації цивільних із Слов’янська та Краматорська в напрямку на Дніпро. Коридор «офіційно відкрили» вранці, проте час від часу російські сили переривали евакуацію обстрілами Ізюма.
Припускаю, українські сили ще боротимуться на цьому напрямку: принаймні вони стягнули сили до Андріївки та Петрівського. Це відбулось водночас із ривком 144-ї мотострілецької дивізії в південно-західному напрямку – не знаю, чи зможуть українці спинити її підрозділи, перш ніж ті вийдуть на трасу Е105, що з’єднує Харків та Дніпро.
СХІД
Українські сили тримають східний фронт від Рубіжного на півночі вздовж лінії розмежування на південь, проте їхні фланги вже охоплені ворожими військами. Особливо тривожить російський наступ на півдні: вчора підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї армії (яка наступає з Донбасу) досягли Старомлинівки майже за 80 км. на північ від найпівденніших позицій української 56-ї мотострілецької бригади. Остання змушена була відступити з Волновахи (де 53-я моторизована втратила певну кількість Т-64), проте тримає позиції за 15 км. на північ від Маріуполя.
Тим часом, Старомлинівка в тилу українських позицій, віддалена десь на 40 км. на схід від позицій українських 19-ї мотострілецької у Пологах та 42-ої біля Гуляй-Поля. Єдина причина, чому російські війська ще не завершили оточення [сил, які відступили з-під Волновахи – перекл.], в фактурі місцевості: це поля, якими зараз через пухкий ґрунт винятково важко рухатись техніці. Втім, якщо українські сили не знайдуть якусь бригаду на допомогу або не відведуть 56-у мотострілецьку на північ, то цей цінний підрозділ може опинитися в оточенні.
Наскільки мало військ у росіян, вказує той факт, що командування 49-ї армії погнало 810-у бригаду морської піхоти від Енергодара на Дніпрі аж під Маріуполь, щоб допомогти 19-й мотострілецькій дивізії наступати на місто з півночі. Для мене це видається «дивним», бо морпіхи добрі для наземних операцій, проте такі відділки, як правило, не мають важкого озброєння. Поза тим, цій частині вдалося закріпитися у районі Сартани [північно-східне передмістя Маріуполя – перекл.], де знаходиться місцева залізнична станція. 19-а дивізія зав’язла в боях за 24-й район і її просування вздовж берегу Азовського моря застопорилося десь між аеропортом та школою №33 [це з заходу міста – перекл.]. На сході Маріуполя 150-а мотострілецька дивізія РФ уже кілька днів стоїть без руху.
ПІВДЕНЬ
Попри чутки, що командування Західного воєнного округу змістило генерала Зуська (цьому немає підтвердження), 58-а армія РФ знову в дії. Дивним чином (принаймні для мене), замість наступати на захід [тобто на Миколаїв – перекл.], вона повернула на північ і от уже два дні її 20-а мотострілецька дивізія котить трасою Н11 на Кривий Ріг. Навіть якщо росіяни добре контролюють територію (в чому я дуже сумніваюся, хоча б з огляду на погоду [що утруднює авіарозвідку]), я не можу визнати такі дії нічим іншим, хіба «безвідповідальністю» чи й «безумством»: навіть якщо українська 17-а танкова не зробила нічого корисного від початку війни, вона майже напевне окопалася в місті й посилена Нацгвардією та добровольцями тероборони. Крім того, людина, яка не спромоглася 2-3 батальйонними групами захопити Вознесенськ чи такою ж кількістю військ не взяла Миколаїв, втримує Херсон 1-2 групами, навряд чи зможе 1,5-2-ма групами, які залишилися, взяти Кривий Ріг.
Цього не досить навіть щоб оточити місто, а для мене свідчить, що Зусько вже може й дійсно не командує. Що ж, ближчим часом побачимо".
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 12.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває сімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти України.
Проводить заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ, а також здійснює підготовку до продовження наступу на Поліському, Сіверському, Слобожанському, Донецькому, Таврійському та Південнобузькому напрямках.
Протягом всього часу ведення бойових дій на території України ворог зустрів несамовитий опір. На жодному з напрямків не досягнув мети операції. Характер дій свідчить про невизначеність військового керівництва російської федерації у питаннях стратегічних завдань та кінцевої мети так званої “спеціальної воєнної операції”.
Окупаційні війська несуть значні втрати, сповільнили темпи наступу, на переважній більшості напрямків зупинені. Продовжують знищувати об’єкти військової та цивільної інфраструктури. З метою компенсації втрат окупанти організували підготовку додаткових сил і засобів для ведення бойових дій на території України.
На Волинському напрямку противник наступальних дій не проводив. Військовим керівництвом Республіки Білорусь посилено охорону кордону з Україною. Зберігається висока ймовірність безпосередньої участі збройних сил Республіки Білорусь у військовій операції проти України.
Відзначається ведення повітряної розвідки об’єктів на території України за допомогою БпЛА, імовірно, з території Республіки Білорусь.
На Поліському напрямку активних наступальних дій противника не зафіксовано. Проводяться заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ. Ворог намагається провести розвідку та уточнення позицій ЗС України і можливих шляхів наступу. Окупанти продовжують налогодження системи матеріально-технічного забезпечення шляхом створення ремонтних баз на території Республіки Білорусь.
На Сіверському напрямку противник зосереджував зусилля на удосконаленні оперативної побудови військ та системи логістичного забезпечення угруповання.
На Слобожанському напрямку ворог проводив наступальні дії у районі н.п. Ізюм, у подальшому намагається просунутися у напрямку н.п. Слов’янськ. Після отриманих у районі міста Харкова втрат вивів на територію РФ (Бєлгородська область) одну з БТГр 6-ї загальновійськової армії для відновлення боєздатності. Водночас, посилив угруповання на зазначеному напрямку за рахунок введення в операцію підрозділів зі складу Північного флоту.
На Донецькому та Таврійському напрямках противник проводить штурмові дії та вогневі нальоти. Не полишає спроб штурму міста Маріуполя. Російські окупанти намагаються підготувати резерви та перейти у наступ на Сєвєродонецьк, Вугледар і Запоріжжя. Ворог має незначний успіх на Волноваському напрямку - захопив східні околиці та намагається просунутись далі.
Водночас, противник не відмовляється від спроб проведення наступу на Кривий Ріг. Успіху не досяг. Здійснює пошук слабких місць в обороні українських захистників. З метою нарощування зусиль вводить в операцію резерви зі складу Повітряно-Десантних Військ. На окремих напрямках намагається утримати раніше зайняті рубежі.
Віримо в наші Збройні Сили! Тримаємо стрій! Разом переможемо! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 12.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває сімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти України.
Проводить заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ, а також здійснює підготовку до продовження наступу на Поліському, Сіверському, Слобожанському, Донецькому, Таврійському та Південнобузькому напрямках.
Протягом всього часу ведення бойових дій на території України ворог зустрів несамовитий опір. На жодному з напрямків не досягнув мети операції. Характер дій свідчить про невизначеність військового керівництва російської федерації у питаннях стратегічних завдань та кінцевої мети так званої “спеціальної воєнної операції”.
Окупаційні війська несуть значні втрати, сповільнили темпи наступу, на переважній більшості напрямків зупинені. Продовжують знищувати об’єкти військової та цивільної інфраструктури. З метою компенсації втрат окупанти організували підготовку додаткових сил і засобів для ведення бойових дій на території України.
На Волинському напрямку противник наступальних дій не проводив. Військовим керівництвом Республіки Білорусь посилено охорону кордону з Україною. Зберігається висока ймовірність безпосередньої участі збройних сил Республіки Білорусь у військовій операції проти України.
Відзначається ведення повітряної розвідки об’єктів на території України за допомогою БпЛА, імовірно, з території Республіки Білорусь.
На Поліському напрямку активних наступальних дій противника не зафіксовано. Проводяться заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ. Ворог намагається провести розвідку та уточнення позицій ЗС України і можливих шляхів наступу. Окупанти продовжують налогодження системи матеріально-технічного забезпечення шляхом створення ремонтних баз на території Республіки Білорусь.
На Сіверському напрямку противник зосереджував зусилля на удосконаленні оперативної побудови військ та системи логістичного забезпечення угруповання.
На Слобожанському напрямку ворог проводив наступальні дії у районі н.п. Ізюм, у подальшому намагається просунутися у напрямку н.п. Слов’янськ. Після отриманих у районі міста Харкова втрат вивів на територію РФ (Бєлгородська область) одну з БТГр 6-ї загальновійськової армії для відновлення боєздатності. Водночас, посилив угруповання на зазначеному напрямку за рахунок введення в операцію підрозділів зі складу Північного флоту.
На Донецькому та Таврійському напрямках противник проводить штурмові дії та вогневі нальоти. Не полишає спроб штурму міста Маріуполя. Російські окупанти намагаються підготувати резерви та перейти у наступ на Сєвєродонецьк, Вугледар і Запоріжжя. Ворог має незначний успіх на Волноваському напрямку - захопив східні околиці та намагається просунутись далі.
Водночас, противник не відмовляється від спроб проведення наступу на Кривий Ріг. Успіху не досяг. Здійснює пошук слабких місць в обороні українських захистників. З метою нарощування зусиль вводить в операцію резерви зі складу Повітряно-Десантних Військ. На окремих напрямках намагається утримати раніше зайняті рубежі.
Віримо в наші Збройні Сили! Тримаємо стрій! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 13.03 орієнтовно склали :
особового складу / personnel - понад/ more 12 000 осіб,
танків / tanks ‒ 374 од,
бойових броньованих машин / APV ‒ 1226 од,
артилерійських систем / artillery systems – 140 од,
РСЗВ / MLRS - 62 од,
засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems - 34 од,
літаків / aircraft – 74 од,
гелікоптерів / helicopters – 86 од,
автомобільної техніки / vehicles - 600 од,
кораблі /катери / boats / cutters - 3 од,
цистерн з ПММ / fuel tanks - 60,
БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level - 7.
Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій.
Бий окупанта! Разом переможемо!
Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 13.03 орієнтовно склали :
особового складу / personnel - понад/ more 12 000 осіб,
танків / tanks ‒ 374 од,
бойових броньованих машин / APV ‒ 1226 од,
артилерійських систем / artillery systems – 140 од,
РСЗВ / MLRS - 62 од,
засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems - 34 од,
літаків / aircraft – 74 од,
гелікоптерів / helicopters – 86 од,
автомобільної техніки / vehicles - 600 од,
кораблі /катери / boats / cutters - 3 од,
цистерн з ПММ / fuel tanks - 60,
БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level - 7.
Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій.
Бий окупанта! Разом переможемо!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
18 день
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
Сьогоднішній звіт австрійського воєнного аналітика Тома Купера, перекладений мною(Rostyslav Semkiv) та Yaroslav Kliashtornyi :
"Всім доброго ранку! [Допис опубліковано 13 березня о 10.40 за Києвом].
Ось мій звіт за останні 24-36 годин.
СТРАТЕГІЯ
…триває третій тиждень російської триденної операції зі звільнення України: все йде по плану Путіна…
…це, звісно, чистий, дистильований сарказм: як вже зазначали 4-5 днів тому, Росія поступово програє цю війну. Втім, дещо за цей час таки змінилося: їхні сили майже напевне рухаються до якогось несподіваного колапсу. Питання лише, коли та де він трапиться.
Російський майстер курити на балконі… ем, заступник міністра іноземних справ Сергєй Рябков застерігає, що Росія обстрілюватиме партії західних поставок військового спорядження Україні. Ну, «скатєртью дорожка», тільки їх спершу ще треба знайти… Неясно, чи це означає, що вони збиватимуть, наприклад, турецькі транспортні літаки, що везуть нові Байрактари та боєприпаси для них у Польщу: після завершення тієї безглуздої конференції в Ізмірі, вже один принаймні сьогодні вилетів.
Українське Міністерство оборони заявляє, що з 117 батальйонно-тактичних груп, введених в Україну, 31 вже неспроможні продовжувати бойові дії: 13 з них знищені, а 15 виведені з України. Втім, давайте будемо реалістами і поділимо цю інформацію на три [лише повністю підтверджені дані – перекл.]. 10 БТГ точно не можуть продовжувати воювати, 4-5 знищені. Принаймні дещо з цього підтверджено даними з Білорусі, згідно яких госпіталі в Гомелі, Мозирі та Наровлі переповнені мертвими та пораненими російськими солдатами: звісно, персонал змусили підписувати зобов’язання про нерозголошення…
…не забуваймо, що подібні звіти циркулюють і з іншого боку. Наприклад, росіяни заявляють, що знищили вже 5-6 українських бригад (тим, хто не орієнтується у воєнній термінології, поясню, що «згрубша» три роти складають батальйон, три батальйони – полк, а три полки – бригаду [чисельність батальйону в Українській армії коливається від 400 до 800 осіб – перекл.]. Росіяни воюють так званими «батальйонно-тактичними групами», кожна з яких складається з батальйону, посиленого окремими допоміжними ротами, що належать до тієї самої бригади. Українська армія поділяється лише на батальйони, які входять напряму до бригади – без поділу на окремі полки).
Не дивує, що все більше даних про можливу участь у вторгненні збройних сил Білорусі. Київ заявив про бомбардування російськими літаками 2-3 населених пунктів на території Білорусі як про можливий привід для вторгнення білоруських військ на Західну Україну. Гм… звісно, Лукашенко просто таки закоханий у Путіна, але враховуючи кількість дезертирів з його збройних сил, які, тим часом, вже приєдналися до Української армії, я маю великі сумніви, що він ризикне посилати через кордон будь-які підрозділи, що можуть розбігтися при перших серйозних труднощах. Попри всі обіцяні Путіним S-400 [ракети «Тріумф»], «Іскандери» і т. д., такі дії можуть зашкодити здоров’ю самого Лукашенка…
ПОВІТРЯ
Люди-яким-треба-трохи-свіжого-повітря (тобто Пентагон) зараз говорять майже такі самі нісенітниці про війну в повітрі, як і «Вишестоящі Органи» (російське міноборони) у Москві, а також інші американські чи європейські експерти. Вони кажуть, що російські ВКС щодня здійснюють по 200 вильотів, проте «окремі літаки не заходять у повітряний простір України». Ага. Хотів би спитати, хіба американські літаки розвідки, заправники і т. д. заходили б в український повітряний простір в аналогічній ситуації? Врешті, щойно кілька років тому американські експерти гостро виступали проти ідеї закрити небо над Сирією – винятково з причини наявності в Ассада сильної протиповітряної оборони. А тепер вони кажуть, що «більшість російських бойових гелікоптерів залишаються не задіяними». Звісно, причина в наданих Америкою «Стінгерах»… Якось так Пентагон недобачив 6-7 вертолітних атак (за участю 30+ гелікоптерів), а також всіх одиночних вильотів російських Мі-24/35, Мі-28, Ка-52 та Мі-8, підбитих польськими «Пьорунами»… Ні, їм там таки треба на свіже повітря. Втім, російські ВКС дійсно менше літають – і через «Стінгери» також: от саме ними вчора було збито два гелікоптери в районі Херсона (один Ка-52 мав реєстраційний номер RF-13408).
… «Вишестоящі Органи» в Москві так часто заявляють про «нейтралізацію» українських літаків, що, враховуючи скільки Україна мала їх до війни, кількість літальних апаратів української армії вже мала б бути від’ємною.
Вчора російські сили запустили три балістичні ракети по нафтобазі у Василькові (на південний схід від Києва): ще 26 лютого там висадили ВДВ – знову ж, використання гелікоптерів десанту Пентагон дивним чином не помітив.
…поясніть, нащо бомбардувати базу з пальним, як усі українські літаки вважаються знищеними?
О, ці вічні мої незручні питання: як же я люблю псувати гарні вечірки…
Ось вам зізнання: я люблю офіційні повідомлення. Я їх обожнюю. Особливо в промовах військових: це просто любов усього мого життя… майже так само, як і групи американських експертів. Вони такі круті – не можу перестати насміхатися.
ПІВНІЧ
Знову ж, суперрозумні американські експерти заявляють, що росіяни «припинили всі бойові дії, перегруповуються й чекають на підкріплення». І так вже тиждень. Або що «російські сили сконцентрували зусилля лише на чотирьох головних напрямках».
Ладно, давайте тепер серйозно: російська армія в Україні близька до колапсу. Направду, я думаю, що якщо українці сконцентрують досить сил та техніки й вдарять у несподіваному місці й у правильний час, то вся «спецоперація» розсиплеться, немов картковий будинок. Проте я не бачу, щоб інтенсивність російських дій _реально_ сповільнювалася. Якраз навпаки. Хіба що деяким їх спробам вадять атаки українських Байрактарів, які зараз активно вистежують і нищать російські штаби (через поганий зв’язок та загальний хаос російські генерали мусять командувати «на полі бою»).
Поза тим… західний фланг російської 35-ї армії, як видається, наближається зі сходу до Коростеня. Це містечко, яке поки ігнорують у звітах, захищає 12-а бригада української тероборони. Це все: якщо командування Західного військового округу РФ не зробить якогось дива і не знайде ще одну додаткову армію (наприклад, з Білорусі?), то більше жодних наступів у цьому районі не буде. До речі, цей наступ ще більше розпорошує російські сили на все більшій території…
Безпосередньо на північ від Києва російські війська стоять на місці не лише через розлив місцевих річок (про це йшлося ще тиждень тому), але й тому, що вчора там, здається, трапився якийсь бунт в одному з підрозділів. Кажуть (пам’ятайте, що розмови російських військових зараз легко перехопити), що «чеченці полюють на російських дезертирів по лісах», а в районі Бородянки вже відбулося кілька розстрілів. В мене немає сумнівів, що після важких втрат, яких вони зазнали в перші дні, намагаючись прорватися в Київ, кадировці тепер відриваються на російських солдатах.
На захід від Києва росіяни переконані, що їм вдалося знищити дві з 6-7 бригад ЗСУ й тому ситуація, як їм здається, на їхню користь. Упродовж дня вони наступали від містечка Макарів на південь і на південний схід в напрямку на Вітрівку та Бобрицю – обидві знаходяться між трасами Е40 та Е95. Наскільки знаю, в українців там лише 3-4 слабких батальйони (головна маса бригад, що вижили в боях, перебуває глибше на західних околицях Києва); проте вони [ці 3-4 батальйони] чинять затятий опір в Копилові та Ясногородці – так що результат ще невідомий.
Якщо вірити відео, поширеному «Вишестоящими Органами» в Москві, армія РФ зараз розгортає в тому районі артилерійські частини, що мають на озброєнні снаряди «Краснополь» із лазерним наведенням.
На схід від Києва атаки російської 2-ї танкової армії на східному та північно-східному напрямках були відбиті, як і спроба цієї армії перерізати дорогу на Полтаву. Бровари також залишаються під українським контролем. Це все, що можна сказати про «швидкий гвардійський наступ» у цій частині України.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Просіюючи інформацію з різних російських джерел, розумію: ніхто з них не знає, що відбувається в районі Чернігова. Виглядає, що 41-а армія росіян обходить місто в напрямку на південь. Чернігівський осередок опору тримається дуже добре, проте російські підрозділи з’явилися на околицях Ніжина та Крут. Ще 1-2 дні тому українські сили мали зв’язок з гарнізоном у містечку Мена, але, думаю, його втрачено: вочевидь, вся траса Е101 [на південь від Чернігова] перебуває під російським контролем (ну, це за умови, що командування РФ узагалі має контроль над своїми військами). Відповідно, російська 41-а армія потребує так багато сил, аби тримати в напрузі ці українські осередки опору, що вона просто не може приєднатися до 2-ї танкової для штурму Києва.
У тилу 2-ї танкової армії тримаються українські гарнізони Шостки та Конотопа. Принаймні одна батальйонна група цієї армії намагається перешкодити налагодженню контактів між Конотопом та позиціями українських військ за 40-50 км. на південь від міста. Надто мало сил як для такого завдання…
Тримаються також гарнізони в Сумах, Лебедині та Охтирці, хоча останні знаходяться за 50-60 км. від основних сил 1-ї танкової армії (тобто 47-ї та 4-ї танкових дивізій): здається, ці населені пункти також атакували підрозділи 27-ї танкової дивізії. Не певен, що 4-а танкова зможе реалізувати свій прорив на південь і досягнути околиць Полтави. Дорога на Київ «усе ще» відкрита. (Утім, не здивуюся, якщо ці «елітні частини» втратили орієнтацію або просто не можуть рухатися далі через нестачу пального).
Харків учора цілий день масовано обстрілювали, проте південний фланг 1-ї танкової армії не зміг скористатися можливістю наблизитися до міста з заходу. Таким чином, українська 92-а механізована бригада може безперешкодно вдаватися до «активної оборони» й влаштовувати засідки російським колонам із постачання: там ще багато припасів можна висадити в повітря.
Тим часом, російський прорив із південного сходу від міста викликає занепокоєння, оскільки 144-а мотострілецька дивізія досягла Лозової (по дорозі П51) та Барвінкового на півдні, а також, здається, захопила окремі квартали Ізюма – можливо, й усе місто. Наскільки знаю, Лозову боронить Нацгвардія й тому, вочевидь, місто в безпеці. Барвінкове ніхто не боронить; разом з Ізюмом це містечко перебуває в тилу підрозділів ЗСУ, які стоять на лінії розмежування, через що вчора виникла загроза, що їх – разом зі штабом у Краматорську – відріжуть від Дніпра [міста]. Побачимо, як тут будуть розгортатися події, проте, якими б ослабленими не були українські сили, не може бути й мови, щоб вони дали час росіянам «на перекур».
СХІД
На схід від Ізюма українцям, схоже, вдалося стабілізувати свою північно-східну лінію фронту, яка тепер простягається від Попасної, через Лисичанськ до Сєвєродонецька, до Рубіжного та Кремінної. Звісно, ЛНР особливо пишається, що російські сили зараз контролюють близько 70% Луганської області, захопили кілька Т-64 та інших машин.
На південь від цього району: вчора на лінії зіткнення було, головним чином, спокійно, оскільки росіяни зосередили всю свою увагу на Маріуполі. У цьому місті 150-а мотострілецька дивізія 8-ї загальновійськової армії, схоже, вчора просунулась зі сходу, але вони рухаються повільно, оскільки більшість доріг на околицях перекриті барикадами (див. додане фото), а також через те, що хтось із дуже тямущих офіцерів тієї дивізії наказав своїм танкам просуватися вперед вузькими вуличками без будь-якої підтримки піхоти... Якщо подумати, тут і справді потрібні солдати Ассада: їх чудово деруть на шмаття під час операцій в місті в подібних умовах.
Очевидно, частина полку «Азов» (за словами місцевих, саме «полку», а не «батальйону») все-таки залишилася в Маріуполі й заявила про знищення двох російських танків і двох БМП. Місцеві повідомляють, що «вуличні бої тривають». Російські ВКС сильно бомбардували центр міста: схоже на те, що цілилися у будівлі Міжнародного комітету Червоного Хреста та Українського відділення Червоного Хреста. Не влучили в жодну з них, «натомість» бомби знищили торговий центр та кілька житлових будинків. На жаль, сьогодні було вбито щонайменше шестеро мирних жителів, серед яких двоє дітей. А загалом у Маріуполі від російських бомб та артилерії загинуло більше мирних жителів, ніж було (офіційних) втрат усієї української армії у війні за весь цей час. Найбільше постраждав Приморський район: там росіяни обстріляли мечеть султана Сулеймана Пишного (і його дружини Роксолани), де переховуються близько 70-80 турецьких студентів. Місцеві підрозділи Нацгвардії терміново вимагають підтримки Байрактарів.
Одразу після приходу російських військ, ФСБ арештовує мерів довколишніх сіл... (так само, як після багатоденних антиросійських антивоєнних масових протестів у Мелітополі вони заарештували місцевого мера): виникає питання, чи вони вже організували свій аналог айнзацгруп...
На північ від Маріуполя…. тут заплутано… за словами росіян, українці вирівняли свій фронт увівши 55-й артилерійський полк, щоб притиснути росіян у Старомлинівці, водночас відводячи те, що залишилося від 54-ї механізованої бригади, на північ. Відтак, котел на північ від Маріуполя мали б евакуювати, а український фронт зараз приблизно за 80 км на північ від порту… АЛЕ українці стверджують, що вони перейшли в контратаку та відвоювали Волноваху – місто, за яке точилися запеклі бої більшу частину минулого тижня, всього за 15 км на північ від Маріуполя.
…тепер вирішуйте, що з цього правда, а що ні... Думаю, що нам потрібно ще раз набратися терпіння і чекати на оновлення.
ПІВДЕНЬ
49-а загальновійськова армія РФ дійсно намагалася замкнути в котел українську 54-у механізовану бригаду потужними атаками на Гуляйполе, але… кому вірити – росіянам чи українцям? Якщо тільки українці не контратакували Волноваху, я думаю, що вони залишають територію, щоб виграти час, і відходять на північ: чим більше України окуповують росіяни, тим більше їм потрібно військ, щоб контролювати окуповані території… З іншого боку, схоже на те, що 49-а й 8-а російські армії не мають для цього достатньої кількості військ на Маріупольському напрямку. Навіть якщо врахувати сепаратистів, у них там не більше 5-6 батальйонних груп. Це не ті сили, яким би не змогли протистояти 2-3 українські бригади, особливо якщо їх «захистить» від російської авіації погана погода… Знову ж таки, почекаємо – побачимо.
На захід від Дніпра 20-а гвардійська мотострілецька дивізія 58-ї загальновійськової армії розпочала штурм Кривого Рогу, який захищають українська 17-а танкова та місцеві підрозділи Національної Гвардії. Місцева авіабаза вчора також зазнала удару балістичних ракет. Інших подробиць немає… крім того, що росіяни, ймовірно, можуть просуватися вгору західним берегом Дніпра. Як саме: уявлення не маю, бо там на 200 км майже немає доріг – аж до траси, що з’єднує Кривий Ріг з Дніпром [містом]…
Повертаємось на південь: очевидно, посилена 7-а дивізія ВДВ знову розпочала штурм Миколаєва з жорстоким артилерійським обстрілом, за яким пішов наступ піхоти через північні околиці. На цей момент я не знаю, чи вони мали якийсь успіх.
Найбільше мене дивує те, що росіяни не намагаються, скажімо, побудувати понтонний міст десь між Миколаєвом і Вознесенськом, чи висадити черговий вертолітний десант, скажімо, на Мартинівську авіабазу, щоб спробувати пробитися через Буг у напрямку Одеси чи Придністров’я. Звісно, хороших доріг на захід від Бугу дуже мало, та це було б краще, ніж абсолютно безглузде просування на Кривий Ріг чи повторний штурм добре захищеного Миколаєва (який, на мою думку, навряд чи буде успішним).
....А може, намагаються? Вчора увечері заявили про два збитих російських гелікоптери десь «на Херсонщині»: щодо одного з них, Ка-52, є відео-підтвердження. Один член екіпажу вижив. Побачимо, що з цього вийде…"
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
Сьогоднішній звіт австрійського воєнного аналітика Тома Купера, перекладений мною(Rostyslav Semkiv) та Yaroslav Kliashtornyi :
"Всім доброго ранку! [Допис опубліковано 13 березня о 10.40 за Києвом].
Ось мій звіт за останні 24-36 годин.
СТРАТЕГІЯ
…триває третій тиждень російської триденної операції зі звільнення України: все йде по плану Путіна…
…це, звісно, чистий, дистильований сарказм: як вже зазначали 4-5 днів тому, Росія поступово програє цю війну. Втім, дещо за цей час таки змінилося: їхні сили майже напевне рухаються до якогось несподіваного колапсу. Питання лише, коли та де він трапиться.
Російський майстер курити на балконі… ем, заступник міністра іноземних справ Сергєй Рябков застерігає, що Росія обстрілюватиме партії західних поставок військового спорядження Україні. Ну, «скатєртью дорожка», тільки їх спершу ще треба знайти… Неясно, чи це означає, що вони збиватимуть, наприклад, турецькі транспортні літаки, що везуть нові Байрактари та боєприпаси для них у Польщу: після завершення тієї безглуздої конференції в Ізмірі, вже один принаймні сьогодні вилетів.
Українське Міністерство оборони заявляє, що з 117 батальйонно-тактичних груп, введених в Україну, 31 вже неспроможні продовжувати бойові дії: 13 з них знищені, а 15 виведені з України. Втім, давайте будемо реалістами і поділимо цю інформацію на три [лише повністю підтверджені дані – перекл.]. 10 БТГ точно не можуть продовжувати воювати, 4-5 знищені. Принаймні дещо з цього підтверджено даними з Білорусі, згідно яких госпіталі в Гомелі, Мозирі та Наровлі переповнені мертвими та пораненими російськими солдатами: звісно, персонал змусили підписувати зобов’язання про нерозголошення…
…не забуваймо, що подібні звіти циркулюють і з іншого боку. Наприклад, росіяни заявляють, що знищили вже 5-6 українських бригад (тим, хто не орієнтується у воєнній термінології, поясню, що «згрубша» три роти складають батальйон, три батальйони – полк, а три полки – бригаду [чисельність батальйону в Українській армії коливається від 400 до 800 осіб – перекл.]. Росіяни воюють так званими «батальйонно-тактичними групами», кожна з яких складається з батальйону, посиленого окремими допоміжними ротами, що належать до тієї самої бригади. Українська армія поділяється лише на батальйони, які входять напряму до бригади – без поділу на окремі полки).
Не дивує, що все більше даних про можливу участь у вторгненні збройних сил Білорусі. Київ заявив про бомбардування російськими літаками 2-3 населених пунктів на території Білорусі як про можливий привід для вторгнення білоруських військ на Західну Україну. Гм… звісно, Лукашенко просто таки закоханий у Путіна, але враховуючи кількість дезертирів з його збройних сил, які, тим часом, вже приєдналися до Української армії, я маю великі сумніви, що він ризикне посилати через кордон будь-які підрозділи, що можуть розбігтися при перших серйозних труднощах. Попри всі обіцяні Путіним S-400 [ракети «Тріумф»], «Іскандери» і т. д., такі дії можуть зашкодити здоров’ю самого Лукашенка…
ПОВІТРЯ
Люди-яким-треба-трохи-свіжого-повітря (тобто Пентагон) зараз говорять майже такі самі нісенітниці про війну в повітрі, як і «Вишестоящі Органи» (російське міноборони) у Москві, а також інші американські чи європейські експерти. Вони кажуть, що російські ВКС щодня здійснюють по 200 вильотів, проте «окремі літаки не заходять у повітряний простір України». Ага. Хотів би спитати, хіба американські літаки розвідки, заправники і т. д. заходили б в український повітряний простір в аналогічній ситуації? Врешті, щойно кілька років тому американські експерти гостро виступали проти ідеї закрити небо над Сирією – винятково з причини наявності в Ассада сильної протиповітряної оборони. А тепер вони кажуть, що «більшість російських бойових гелікоптерів залишаються не задіяними». Звісно, причина в наданих Америкою «Стінгерах»… Якось так Пентагон недобачив 6-7 вертолітних атак (за участю 30+ гелікоптерів), а також всіх одиночних вильотів російських Мі-24/35, Мі-28, Ка-52 та Мі-8, підбитих польськими «Пьорунами»… Ні, їм там таки треба на свіже повітря. Втім, російські ВКС дійсно менше літають – і через «Стінгери» також: от саме ними вчора було збито два гелікоптери в районі Херсона (один Ка-52 мав реєстраційний номер RF-13408).
… «Вишестоящі Органи» в Москві так часто заявляють про «нейтралізацію» українських літаків, що, враховуючи скільки Україна мала їх до війни, кількість літальних апаратів української армії вже мала б бути від’ємною.
Вчора російські сили запустили три балістичні ракети по нафтобазі у Василькові (на південний схід від Києва): ще 26 лютого там висадили ВДВ – знову ж, використання гелікоптерів десанту Пентагон дивним чином не помітив.
…поясніть, нащо бомбардувати базу з пальним, як усі українські літаки вважаються знищеними?
О, ці вічні мої незручні питання: як же я люблю псувати гарні вечірки…
Ось вам зізнання: я люблю офіційні повідомлення. Я їх обожнюю. Особливо в промовах військових: це просто любов усього мого життя… майже так само, як і групи американських експертів. Вони такі круті – не можу перестати насміхатися.
ПІВНІЧ
Знову ж, суперрозумні американські експерти заявляють, що росіяни «припинили всі бойові дії, перегруповуються й чекають на підкріплення». І так вже тиждень. Або що «російські сили сконцентрували зусилля лише на чотирьох головних напрямках».
Ладно, давайте тепер серйозно: російська армія в Україні близька до колапсу. Направду, я думаю, що якщо українці сконцентрують досить сил та техніки й вдарять у несподіваному місці й у правильний час, то вся «спецоперація» розсиплеться, немов картковий будинок. Проте я не бачу, щоб інтенсивність російських дій _реально_ сповільнювалася. Якраз навпаки. Хіба що деяким їх спробам вадять атаки українських Байрактарів, які зараз активно вистежують і нищать російські штаби (через поганий зв’язок та загальний хаос російські генерали мусять командувати «на полі бою»).
Поза тим… західний фланг російської 35-ї армії, як видається, наближається зі сходу до Коростеня. Це містечко, яке поки ігнорують у звітах, захищає 12-а бригада української тероборони. Це все: якщо командування Західного військового округу РФ не зробить якогось дива і не знайде ще одну додаткову армію (наприклад, з Білорусі?), то більше жодних наступів у цьому районі не буде. До речі, цей наступ ще більше розпорошує російські сили на все більшій території…
Безпосередньо на північ від Києва російські війська стоять на місці не лише через розлив місцевих річок (про це йшлося ще тиждень тому), але й тому, що вчора там, здається, трапився якийсь бунт в одному з підрозділів. Кажуть (пам’ятайте, що розмови російських військових зараз легко перехопити), що «чеченці полюють на російських дезертирів по лісах», а в районі Бородянки вже відбулося кілька розстрілів. В мене немає сумнівів, що після важких втрат, яких вони зазнали в перші дні, намагаючись прорватися в Київ, кадировці тепер відриваються на російських солдатах.
На захід від Києва росіяни переконані, що їм вдалося знищити дві з 6-7 бригад ЗСУ й тому ситуація, як їм здається, на їхню користь. Упродовж дня вони наступали від містечка Макарів на південь і на південний схід в напрямку на Вітрівку та Бобрицю – обидві знаходяться між трасами Е40 та Е95. Наскільки знаю, в українців там лише 3-4 слабких батальйони (головна маса бригад, що вижили в боях, перебуває глибше на західних околицях Києва); проте вони [ці 3-4 батальйони] чинять затятий опір в Копилові та Ясногородці – так що результат ще невідомий.
Якщо вірити відео, поширеному «Вишестоящими Органами» в Москві, армія РФ зараз розгортає в тому районі артилерійські частини, що мають на озброєнні снаряди «Краснополь» із лазерним наведенням.
На схід від Києва атаки російської 2-ї танкової армії на східному та північно-східному напрямках були відбиті, як і спроба цієї армії перерізати дорогу на Полтаву. Бровари також залишаються під українським контролем. Це все, що можна сказати про «швидкий гвардійський наступ» у цій частині України.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
Просіюючи інформацію з різних російських джерел, розумію: ніхто з них не знає, що відбувається в районі Чернігова. Виглядає, що 41-а армія росіян обходить місто в напрямку на південь. Чернігівський осередок опору тримається дуже добре, проте російські підрозділи з’явилися на околицях Ніжина та Крут. Ще 1-2 дні тому українські сили мали зв’язок з гарнізоном у містечку Мена, але, думаю, його втрачено: вочевидь, вся траса Е101 [на південь від Чернігова] перебуває під російським контролем (ну, це за умови, що командування РФ узагалі має контроль над своїми військами). Відповідно, російська 41-а армія потребує так багато сил, аби тримати в напрузі ці українські осередки опору, що вона просто не може приєднатися до 2-ї танкової для штурму Києва.
У тилу 2-ї танкової армії тримаються українські гарнізони Шостки та Конотопа. Принаймні одна батальйонна група цієї армії намагається перешкодити налагодженню контактів між Конотопом та позиціями українських військ за 40-50 км. на південь від міста. Надто мало сил як для такого завдання…
Тримаються також гарнізони в Сумах, Лебедині та Охтирці, хоча останні знаходяться за 50-60 км. від основних сил 1-ї танкової армії (тобто 47-ї та 4-ї танкових дивізій): здається, ці населені пункти також атакували підрозділи 27-ї танкової дивізії. Не певен, що 4-а танкова зможе реалізувати свій прорив на південь і досягнути околиць Полтави. Дорога на Київ «усе ще» відкрита. (Утім, не здивуюся, якщо ці «елітні частини» втратили орієнтацію або просто не можуть рухатися далі через нестачу пального).
Харків учора цілий день масовано обстрілювали, проте південний фланг 1-ї танкової армії не зміг скористатися можливістю наблизитися до міста з заходу. Таким чином, українська 92-а механізована бригада може безперешкодно вдаватися до «активної оборони» й влаштовувати засідки російським колонам із постачання: там ще багато припасів можна висадити в повітря.
Тим часом, російський прорив із південного сходу від міста викликає занепокоєння, оскільки 144-а мотострілецька дивізія досягла Лозової (по дорозі П51) та Барвінкового на півдні, а також, здається, захопила окремі квартали Ізюма – можливо, й усе місто. Наскільки знаю, Лозову боронить Нацгвардія й тому, вочевидь, місто в безпеці. Барвінкове ніхто не боронить; разом з Ізюмом це містечко перебуває в тилу підрозділів ЗСУ, які стоять на лінії розмежування, через що вчора виникла загроза, що їх – разом зі штабом у Краматорську – відріжуть від Дніпра [міста]. Побачимо, як тут будуть розгортатися події, проте, якими б ослабленими не були українські сили, не може бути й мови, щоб вони дали час росіянам «на перекур».
СХІД
На схід від Ізюма українцям, схоже, вдалося стабілізувати свою північно-східну лінію фронту, яка тепер простягається від Попасної, через Лисичанськ до Сєвєродонецька, до Рубіжного та Кремінної. Звісно, ЛНР особливо пишається, що російські сили зараз контролюють близько 70% Луганської області, захопили кілька Т-64 та інших машин.
На південь від цього району: вчора на лінії зіткнення було, головним чином, спокійно, оскільки росіяни зосередили всю свою увагу на Маріуполі. У цьому місті 150-а мотострілецька дивізія 8-ї загальновійськової армії, схоже, вчора просунулась зі сходу, але вони рухаються повільно, оскільки більшість доріг на околицях перекриті барикадами (див. додане фото), а також через те, що хтось із дуже тямущих офіцерів тієї дивізії наказав своїм танкам просуватися вперед вузькими вуличками без будь-якої підтримки піхоти... Якщо подумати, тут і справді потрібні солдати Ассада: їх чудово деруть на шмаття під час операцій в місті в подібних умовах.
Очевидно, частина полку «Азов» (за словами місцевих, саме «полку», а не «батальйону») все-таки залишилася в Маріуполі й заявила про знищення двох російських танків і двох БМП. Місцеві повідомляють, що «вуличні бої тривають». Російські ВКС сильно бомбардували центр міста: схоже на те, що цілилися у будівлі Міжнародного комітету Червоного Хреста та Українського відділення Червоного Хреста. Не влучили в жодну з них, «натомість» бомби знищили торговий центр та кілька житлових будинків. На жаль, сьогодні було вбито щонайменше шестеро мирних жителів, серед яких двоє дітей. А загалом у Маріуполі від російських бомб та артилерії загинуло більше мирних жителів, ніж було (офіційних) втрат усієї української армії у війні за весь цей час. Найбільше постраждав Приморський район: там росіяни обстріляли мечеть султана Сулеймана Пишного (і його дружини Роксолани), де переховуються близько 70-80 турецьких студентів. Місцеві підрозділи Нацгвардії терміново вимагають підтримки Байрактарів.
Одразу після приходу російських військ, ФСБ арештовує мерів довколишніх сіл... (так само, як після багатоденних антиросійських антивоєнних масових протестів у Мелітополі вони заарештували місцевого мера): виникає питання, чи вони вже організували свій аналог айнзацгруп...
На північ від Маріуполя…. тут заплутано… за словами росіян, українці вирівняли свій фронт увівши 55-й артилерійський полк, щоб притиснути росіян у Старомлинівці, водночас відводячи те, що залишилося від 54-ї механізованої бригади, на північ. Відтак, котел на північ від Маріуполя мали б евакуювати, а український фронт зараз приблизно за 80 км на північ від порту… АЛЕ українці стверджують, що вони перейшли в контратаку та відвоювали Волноваху – місто, за яке точилися запеклі бої більшу частину минулого тижня, всього за 15 км на північ від Маріуполя.
…тепер вирішуйте, що з цього правда, а що ні... Думаю, що нам потрібно ще раз набратися терпіння і чекати на оновлення.
ПІВДЕНЬ
49-а загальновійськова армія РФ дійсно намагалася замкнути в котел українську 54-у механізовану бригаду потужними атаками на Гуляйполе, але… кому вірити – росіянам чи українцям? Якщо тільки українці не контратакували Волноваху, я думаю, що вони залишають територію, щоб виграти час, і відходять на північ: чим більше України окуповують росіяни, тим більше їм потрібно військ, щоб контролювати окуповані території… З іншого боку, схоже на те, що 49-а й 8-а російські армії не мають для цього достатньої кількості військ на Маріупольському напрямку. Навіть якщо врахувати сепаратистів, у них там не більше 5-6 батальйонних груп. Це не ті сили, яким би не змогли протистояти 2-3 українські бригади, особливо якщо їх «захистить» від російської авіації погана погода… Знову ж таки, почекаємо – побачимо.
На захід від Дніпра 20-а гвардійська мотострілецька дивізія 58-ї загальновійськової армії розпочала штурм Кривого Рогу, який захищають українська 17-а танкова та місцеві підрозділи Національної Гвардії. Місцева авіабаза вчора також зазнала удару балістичних ракет. Інших подробиць немає… крім того, що росіяни, ймовірно, можуть просуватися вгору західним берегом Дніпра. Як саме: уявлення не маю, бо там на 200 км майже немає доріг – аж до траси, що з’єднує Кривий Ріг з Дніпром [містом]…
Повертаємось на південь: очевидно, посилена 7-а дивізія ВДВ знову розпочала штурм Миколаєва з жорстоким артилерійським обстрілом, за яким пішов наступ піхоти через північні околиці. На цей момент я не знаю, чи вони мали якийсь успіх.
Найбільше мене дивує те, що росіяни не намагаються, скажімо, побудувати понтонний міст десь між Миколаєвом і Вознесенськом, чи висадити черговий вертолітний десант, скажімо, на Мартинівську авіабазу, щоб спробувати пробитися через Буг у напрямку Одеси чи Придністров’я. Звісно, хороших доріг на захід від Бугу дуже мало, та це було б краще, ніж абсолютно безглузде просування на Кривий Ріг чи повторний штурм добре захищеного Миколаєва (який, на мою думку, навряд чи буде успішним).
....А може, намагаються? Вчора увечері заявили про два збитих російських гелікоптери десь «на Херсонщині»: щодо одного з них, Ка-52, є відео-підтвердження. Один член екіпажу вижив. Побачимо, що з цього вийде…"
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 13.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується вісімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Російські окупаційні війська продовжують наступальну операцію проти нашої Держави. Намагаються закріпитися на захоплених позиціях та зберегти темпи наступу на визначених напрямках.
Для нарощування угруповань у Поліському, Таврійському та Південнобузькому операційних районах противником здійснюється формування та переміщення стратегічних резервів до наших кордонів.
Фіксуються випадки масової відмови російських військовослужбовців від “відряджень в Україну” для участі в бойових діях, незважаючи на обіцянки щодо надання статусу “ветерана війни”, додаткових добових виплат та підвищеного посадового окладу.
Нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права, російські окупанти продовжують знищення стаціонарних об’єктів військової та цивільної інфраструктури на території України. Так, 13 березня було завдано ракетних ударів по об’єктах в населених пунктах Умань, Івано-Франківськ, Старичі із застосуванням літаків стратегічної авіації. Крім того, продовжуються пуски ОТКР “Іскандер” з території Білорусі.
На Волинському напрямку противник проводив демонстраційні дії підрозділами зі складу ЗС РБ вздовж Державного кордону України.
На Поліському напрямку підрозділи окупаційних військ проводили заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ, удосконалювали логістичне забезпечення. З метою виключення раптовості дій з боку Збройних Сил України противник активно веде розвідку.
На Сіверському напрямку противник зосередився на перегрупуванні, поповненні запасів, підготовці до відновлення наступу у напрямку Броварів.
На Слобожанському напрямку противник намагається закріпитися на досягнутих рубежах, здійснює перегрупування військ та здійснює спроби відновити наступальні дії на міста Харків і Суми.
На Ізюмському напрямку внаслідок активних наступальних дій Українських захисників противник зазнав втрат в районі населених пунктів Топольське, Шпаківка, Донецьке та відступив.
На Донецькому та Таврійському напрямках ворожі підрозділи намагаються вести штурмові дії, зосереджуючи основні зусилля на просуванні в напрямку Сєвєродонецька.
Безуспішними залишаються спроби захопити Маріуполь.
На Південнобузькому напрямку противник намагається вести рейдові дії та закріпитися на досягнутих рубежах.
Віримо в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 13.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується вісімнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Російські окупаційні війська продовжують наступальну операцію проти нашої Держави. Намагаються закріпитися на захоплених позиціях та зберегти темпи наступу на визначених напрямках.
Для нарощування угруповань у Поліському, Таврійському та Південнобузькому операційних районах противником здійснюється формування та переміщення стратегічних резервів до наших кордонів.
Фіксуються випадки масової відмови російських військовослужбовців від “відряджень в Україну” для участі в бойових діях, незважаючи на обіцянки щодо надання статусу “ветерана війни”, додаткових добових виплат та підвищеного посадового окладу.
Нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права, російські окупанти продовжують знищення стаціонарних об’єктів військової та цивільної інфраструктури на території України. Так, 13 березня було завдано ракетних ударів по об’єктах в населених пунктах Умань, Івано-Франківськ, Старичі із застосуванням літаків стратегічної авіації. Крім того, продовжуються пуски ОТКР “Іскандер” з території Білорусі.
На Волинському напрямку противник проводив демонстраційні дії підрозділами зі складу ЗС РБ вздовж Державного кордону України.
На Поліському напрямку підрозділи окупаційних військ проводили заходи з відновлення боєздатності та перегрупування військ, удосконалювали логістичне забезпечення. З метою виключення раптовості дій з боку Збройних Сил України противник активно веде розвідку.
На Сіверському напрямку противник зосередився на перегрупуванні, поповненні запасів, підготовці до відновлення наступу у напрямку Броварів.
На Слобожанському напрямку противник намагається закріпитися на досягнутих рубежах, здійснює перегрупування військ та здійснює спроби відновити наступальні дії на міста Харків і Суми.
На Ізюмському напрямку внаслідок активних наступальних дій Українських захисників противник зазнав втрат в районі населених пунктів Топольське, Шпаківка, Донецьке та відступив.
На Донецькому та Таврійському напрямках ворожі підрозділи намагаються вести штурмові дії, зосереджуючи основні зусилля на просуванні в напрямку Сєвєродонецька.
Безуспішними залишаються спроби захопити Маріуполь.
На Південнобузькому напрямку противник намагається вести рейдові дії та закріпитися на досягнутих рубежах.
Віримо в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Головнокомандувач ЗС України
13-03-2022 15.22
Ми зруйнували міф про «непереможність» російської армії.
Вони розраховували завоювати нас за 48 годин. Максимум на 3 доби були розраховані запаси їжі, палива, боєприпасів. Але ми зупинили їх і зірвали загарбницькі плани. Противник несе серйозні втрати в особовому складі і техніці.
Ця війна доводить, як далеко ми просунулися вперед за останні роки. Сьогодні армія РФ за рівнем професійності - це ми зразка початку 2014-го.
Показовим прикладом їх «військової майстерності» є історія зі «збитим» українським Байрактаром.
Сьогодні о 9:32 в районі ВЕСЕЛЕ Харківської області підрозділом протиповітряної оборони 6 Армії ЗС РФ із ЗРК "ТОР" на висоті 3200м було збито російський БПЛА, який висувався для проведення розвідки на Харківському напрямку. При цьому, російські військовослужбовці ППО доповіли керівництву про знищення БПЛА "Байрактар" наших Збройних Сил.
Результати розслідування причин зникнення БПЛА ЗС РФ довели факт його збиття власним ЗРК ППО, проте командування армії вирішило приховати цю інформацію.
Ось так воює «друга за потужністю армія світу».
13-03-2022 15.22
Ми зруйнували міф про «непереможність» російської армії.
Вони розраховували завоювати нас за 48 годин. Максимум на 3 доби були розраховані запаси їжі, палива, боєприпасів. Але ми зупинили їх і зірвали загарбницькі плани. Противник несе серйозні втрати в особовому складі і техніці.
Ця війна доводить, як далеко ми просунулися вперед за останні роки. Сьогодні армія РФ за рівнем професійності - це ми зразка початку 2014-го.
Показовим прикладом їх «військової майстерності» є історія зі «збитим» українським Байрактаром.
Сьогодні о 9:32 в районі ВЕСЕЛЕ Харківської області підрозділом протиповітряної оборони 6 Армії ЗС РФ із ЗРК "ТОР" на висоті 3200м було збито російський БПЛА, який висувався для проведення розвідки на Харківському напрямку. При цьому, російські військовослужбовці ППО доповіли керівництву про знищення БПЛА "Байрактар" наших Збройних Сил.
Результати розслідування причин зникнення БПЛА ЗС РФ довели факт його збиття власним ЗРК ППО, проте командування армії вирішило приховати цю інформацію.
Ось так воює «друга за потужністю армія світу».
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
19 день
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 12.00 14.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Російські окупаційні війська, виконуючи злочинні накази військово-політичного керівництва російської федерації, продовжують наступальну операцію проти України.
Проте, на сьогодні, основні завдання щодо розгрому угруповань Збройних Сил України, виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та встановлення контролю над лівобережною частиною України противником не виконані.
На Миколаївському та Криворізькому напрямках окупаційні війська зупинені.
Не маючи значних успіхів, ворог продовжує ведення систематичних бойових дій бомбардувальною авіацією з метою знищення військової та цивільної інфраструктури України. Застосовує боєприпаси великої потужності та невибіркової дії по мирному населенню. Такі дії класифікуються міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин.
На Волинському напрямку ворог продовжує заходи з посилення охорони українсько-білоруського кордону підрозділами ЗС Республіки Білорусь, за допомогою БпЛА проводить повітряну розвідку окремих ділянок місцевості вздовж Державного кордону.
На Поліському напрямку російські окупаційні війська не полишають спроб подолати бар’єрний рубіж по річці Ірпінь і закріпитися в районі населених пунктів Буча та Ірпінь.
Намагаються організувати ведення оборонних дій.
Здійснюється підготовка диверсійно-розвідувальних груп для дій під виглядом військовослужбовців ЗС України.
На Сіверському напрямку ворог активних наступальних дій не проводив. Здійснює перегрупування з метою відновлення спроби наступу в напрямку Києва.
На Слобожанському напрямку противник основні зусилля зосереджує на відновленні втрат, отриманих внаслідок рішучої відсічі поблизу міста Харкова та контратаки ЗС України в районі міста Ізюм.
На Донецькому та Таврійському напрямках противник продовжує вести активні бойові дії. За рахунок чисельної переваги на окремих напрямках має частковий успіх.
На Південнобузькому напрямку ворог намагається продовжити наступ у напрямку на Кривий Ріг. Закріпився на досягнутих рубежах, здійснює перегрупування військ та поповнення запасів. Не полишає спроб оточити Миколаїв.
Російські окупанти продовжують накопичувати на своїй території резерви для ведення війни проти України.
Формуються загони найманців, які за винагороду готові виконувати злочинні накази російських командирів. За наявною інформацією, на території Сирії відкрито центри вербування найманців, де впродовж останніх днів завербовано понад тисячу осіб, близько 400 осіб вже прибули до РФ.
Поблизу українського кордону у Ростовській (РФ) та Гомельській (РБ) областях розгорнуто табори для їх розміщення та підготовки.
Збройні Сили України у взаємодії з іншими складовими сил оборони стримують противника, наносять йому значних втрат у живій силі та військовій техніці, деморалізуючи його особовий склад як в районах ведення бойових дій, так і в районах формування резервів.
Віримо у Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 12.00 14.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Російські окупаційні війська, виконуючи злочинні накази військово-політичного керівництва російської федерації, продовжують наступальну операцію проти України.
Проте, на сьогодні, основні завдання щодо розгрому угруповань Збройних Сил України, виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та встановлення контролю над лівобережною частиною України противником не виконані.
На Миколаївському та Криворізькому напрямках окупаційні війська зупинені.
Не маючи значних успіхів, ворог продовжує ведення систематичних бойових дій бомбардувальною авіацією з метою знищення військової та цивільної інфраструктури України. Застосовує боєприпаси великої потужності та невибіркової дії по мирному населенню. Такі дії класифікуються міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин.
На Волинському напрямку ворог продовжує заходи з посилення охорони українсько-білоруського кордону підрозділами ЗС Республіки Білорусь, за допомогою БпЛА проводить повітряну розвідку окремих ділянок місцевості вздовж Державного кордону.
На Поліському напрямку російські окупаційні війська не полишають спроб подолати бар’єрний рубіж по річці Ірпінь і закріпитися в районі населених пунктів Буча та Ірпінь.
Намагаються організувати ведення оборонних дій.
Здійснюється підготовка диверсійно-розвідувальних груп для дій під виглядом військовослужбовців ЗС України.
На Сіверському напрямку ворог активних наступальних дій не проводив. Здійснює перегрупування з метою відновлення спроби наступу в напрямку Києва.
На Слобожанському напрямку противник основні зусилля зосереджує на відновленні втрат, отриманих внаслідок рішучої відсічі поблизу міста Харкова та контратаки ЗС України в районі міста Ізюм.
На Донецькому та Таврійському напрямках противник продовжує вести активні бойові дії. За рахунок чисельної переваги на окремих напрямках має частковий успіх.
На Південнобузькому напрямку ворог намагається продовжити наступ у напрямку на Кривий Ріг. Закріпився на досягнутих рубежах, здійснює перегрупування військ та поповнення запасів. Не полишає спроб оточити Миколаїв.
Російські окупанти продовжують накопичувати на своїй території резерви для ведення війни проти України.
Формуються загони найманців, які за винагороду готові виконувати злочинні накази російських командирів. За наявною інформацією, на території Сирії відкрито центри вербування найманців, де впродовж останніх днів завербовано понад тисячу осіб, близько 400 осіб вже прибули до РФ.
Поблизу українського кордону у Ростовській (РФ) та Гомельській (РБ) областях розгорнуто табори для їх розміщення та підготовки.
Збройні Сили України у взаємодії з іншими складовими сил оборони стримують противника, наносять йому значних втрат у живій силі та військовій техніці, деморалізуючи його особовий склад як в районах ведення бойових дій, так і в районах формування резервів.
Віримо у Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Черговий звіт австрійського воєнного аналітика Тома Купера.
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
«Всім доброго ранку! [допис опубліковано 14 березня о 9.40 за Києвом]
Ось мій звіт за останні 24-36 годин (від 13 березня 2022 р.)
СТРАТЕГІЯ
Уперше від початку війни українське Міністерство оборони надало офіційні дані про втрати ЗСУ в цій війні: станом на ранок 13 березня загинуло 1.300 українських солдатів.
Тим часом «Вишестоящі Органи» в Москві заявляють про все більшу кількість знищеної української техніки – включно з 99 літаками – звісно, жодних підтверджень вони не надають.
Тривають російсько-українські переговори; український бік повідомляє, що росіяни починають «адекватно оцінювати ситуацію» й що поступове погіршення становища сил РФ в Україні «наближає підписання угоди». Один із переговорників навіть обмовився, що така угода може бути підписана через 2-3 дні, проте я не дуже вірю в швидке закінчення війни: що б не казали члени делегацій, Москва не надсилає жодних сигналів про відкликання своїх вимог від початку конфлікту – а Київ, тим часом, навіть не розглядає можливість капітуляції (як би до цього не підштовхував ізраїльський прем’єр Беннет).
Реагуючи на інформацію про запит Москвою військової допомоги від Китаю, Вашингтон відгукнувся жорстким застереженням проти будь-яких дій в цьому напрямку: кожен уряд, що надаватиме росіянам таку допомогу, стане об’єктом санкцій. Утім, не знаю, чи зможе США накласти санкції на власних олігархів, що пригоршнями черпають прибутки від співпраці з Китаєм.
ПОВІТРЯ
Вчора на світанку, вочевидь реалізовуючи погрозу Рябкова [заступник міністра зовнішніх справ РФ – перекл.] «атакувати канали передачі західних боєприпасів Україні», висловлену в п’ятницю 12 березня, російські сили нанесли ракетний удар по осередку Українській Академії Сухопутних військ на Яворівському полігоні, що за 18 км. від кордону з Польщею. Невідомо, чи були це балістичні ракети, чи морського базування, але швидше останні, з огляду на точність удару: 35 осіб загинули, 134 поранено. Було вражено Міжнародний Центр миротворчості та безпеки, проте незрозуміло, чи його [в даний момент] використовують для тренувань українських військових або складування переданих Заходом боєприпасів.
Удару балістичними або морського базування ракетами також зазнав аеродром в Івано-Франківську – тепер там знищено абсолютно всю інфраструктуру.
Ще російські ВКС обстріляли Святогірський монастир на півночі Донецької області: одне з п’яти святих місць [православ’я] в Україні. Це була винятково погана ідея: такі ідіотизми відвертають від Москви навіть тих нечисленних українців, що поки залишались лояльними (включно з мером Одеси, який колись мав проросійські позиції).
Двомісний російський бомбардувальник було збито в районі Ізюму – вочевидь, за допомогою зенітного комплексу «Оса». Обом пілотам цього разу вдалося приземлитися. Я це наголошую, бо в більшості випадків російські пілоти гинуть або зазнають значних ушкоджень, навіть завчасно катапультувавшись. Напевне, у них там якісь проблеми з парашутами.
До речі, цього разу знову фатальним було рішення льотчиків спуститися нижче покрову хмар: дуже погана ідея, коли в противника є ракети земля-повітря з електронно-оптичним наведенням і достатнім радіусом дії. Втім, російські екіпажі змушені повторювати цю практику, якщо мають завдати точнішого удару – їхні літаки просто не можуть «бачити» крізь хмари і їм бракує систем наведення. Водночас, кидати некеровані бомби зі значної висоти (як вони це постійно робили в Сирії з 2015 року) надто неточно й неефективно.
ПІВНІЧ
Після двох тижнів інтенсивних боїв і втрат, які в окремих батальйонних групах зросли до 20%, російська 35-а армія виснажилася. Більшість її підрозділів є легкоозброєними відділками ВДВ, які абсолютно не готові вести бойові дії, в ситуації, в яку вони зараз потрапили. До всіх інших проблем, вони не можуть перетнути розлиту річку Ірпінь та навіть не намагаються це зробити. Принаймні чотири батальйонні групи [35-ї армії] рухалися з Димера, що на півночі від Ірпеня, але замість наступати далі, самі зазнали контратаки українських сил, які в її процесі, як видається, звільнили село Мощун. Чекаємо на підтвердження. Точно відомо лише, що українці зруйнували понтонний міст росіян у цьому районі (див. фото).
Натомість, на схід від Києва механізовані підрозділи 2-ї танкової армії РФ (яка зайшла в Україну, маючи приблизно 500-600 танків Т-80 і стільки ж бронемашин) учора рішуче атакували вузький відтинок фронту в Броварах. Навіть сьогодні вранці там триває запеклий бій, результати якого поки невідомі.
[Пізніше в коментарях автор висловлює сумнів щодо такої кількості танків цієї армії, адже це офіційні російські звіти – перекл.]
ПІВНІЧНИЙ СХІД
У районі Чернігова російська 41-а армія витратила день, намагаючись вибудувати обхідні шляхи довкола міста: місцевий український гарнізон оголосив про визволення двох сіл на південь від Ніжина – у той спосіб зв’язок з гарнізоном у Ніжині закріплено. Негайний наслідок: ще один російський конвой з боєприпасами потрапив у засідку на трасі М02/Е101 і злетів у повітря.
У Сумах, внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено електростанцію: на даний момент місто залишається без енергії та тепла.
Харків обстрілювали більшу частину вчорашнього дня, проте навіть найближчі російські підрозділи перебувають за 10-15 км. від міста й не мають змоги перейти в атаку. За 70 км. на південний схід ситуація є більш драматичною: вчора росіяни захопили Ізюм (є відео, на якому видно їхні танки в місті). Українські відділки відступили на південь. Київ про це мовчить. [Кілька годин тому, коли Том Купер вже опублікував свій звіт, в мережі з’явилася інформація, що ЗСУ перейшли в контр-наступ і ведуть в Ізюмі вуличні бої: https://focus.ua/.../509216-ukrainskaya-armiya-poshla-v... ].
Таким чином, російська 144-а мотострілецька дивізія перетяла трасу М03 з Харкова на Краматорськ і загрожує іншим шляхам на Полтаву.
Більше того, забравши одну батальйонну групу з позицій на півночі Харкова (це ДУЖЕ ризиковане рішення, що розв’язує руки 93-й механізованій бригаді ЗСУ), командування російської 6-ї загальновійськової армії почало масований наступ на Слов’янськ: очевидно, що місцеве українське командування наказало втримати місто «будь-якою ціною».
Захопивши Ізюм [залишається сумнівним – перекл.], російська 6-а армія заходить в тил частинам ЗСУ, які обороняють лінію зіткнення на Донбасі. [Відповідаючи на коментар до одного зі своїх попередніх звітів, Том Купер писав про винятково укріплені рубежі оборони ЗСУ по лінії зіткнення. На його думку, штурмом взяти їх неможливо, хіба блокувати, відрізавши від решти України. Вочевидь, саме це росіяни намагаються зробити від початку війни, проте невдало – перекл.].
СХІД
Доки на лінії розмежування тихо, Маріуполь продовжують бомбардувати й обстрілювати: станом на вчора заявили про загибель 2.187 мешканців міста. Російський наступ на 24 район погруз у запеклих вуличних боях. Така сама ситуація й на сході міста, де 150-а механізована дивізія РФ, схоже, закріпилася в Лівобережному районі. Міська рада заявила про нестачу продуктів і бійці української армії почали ділитися з місцевим населенням власними запасами їжі.
Тим часом, «гуманітарний конвой», що повинен був, згідно домовленостей, евакуювати цивільних [перед тим завізши в місто провізію – перекл.], потрапив під російський обстріл за 40 км. від Маріуполя й був змушений повернутися в Бердянськ.
З воєнної точки зору «великою новиною» стали фото трьох українських Т-72, підбитих під Варварівкою на північному заході Луганської області. Їх довго тримали на складах, а два роки тому оновили й запустили в дію: поява цих танків може свідчити, що до бою стала одна з трьох резервних механізованих бригад ЗСУ.
Чому ж це «велика новина»?
Тому що за ці майже три тижні війни жодна з 12 українських резервних бригад ще не вступала в бій [раніше автор писав, що всі резерви російської армії вже задіяні – перекл.].
ПІВДЕНЬ
Уздовж східного/лівого берега Дніпра 42-а мотострілецька дивізія російської 49-ї армії провадить «масовану атаку» на Запоріжжя. Водночас, на правому березі 20-а мотострілецька 58-ї армії витратила увесь день, атакуючи Кривий Ріг. Маю наголосити, що от уже два дні жодних перевірених звітів із тієї частини України немає, а тому дуже складно зробити висновки, що там відбувається. Можу лише додати, що Миколаїв продовжують бомбардувати й обстрілювати».
[В коментарях до посту автор додав про Одесу: на його думку місто настільки добре укріплене, що російські війська можуть атакувати його хіба з бажання втратити 2-3 батальйонні групи.
І так. Він вважає, що стратегічно Москва програла війну й це вже невідворотно. Про це є окремий пост і ми його якраз перекладаємо – буде увечері].
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
«Всім доброго ранку! [допис опубліковано 14 березня о 9.40 за Києвом]
Ось мій звіт за останні 24-36 годин (від 13 березня 2022 р.)
СТРАТЕГІЯ
Уперше від початку війни українське Міністерство оборони надало офіційні дані про втрати ЗСУ в цій війні: станом на ранок 13 березня загинуло 1.300 українських солдатів.
Тим часом «Вишестоящі Органи» в Москві заявляють про все більшу кількість знищеної української техніки – включно з 99 літаками – звісно, жодних підтверджень вони не надають.
Тривають російсько-українські переговори; український бік повідомляє, що росіяни починають «адекватно оцінювати ситуацію» й що поступове погіршення становища сил РФ в Україні «наближає підписання угоди». Один із переговорників навіть обмовився, що така угода може бути підписана через 2-3 дні, проте я не дуже вірю в швидке закінчення війни: що б не казали члени делегацій, Москва не надсилає жодних сигналів про відкликання своїх вимог від початку конфлікту – а Київ, тим часом, навіть не розглядає можливість капітуляції (як би до цього не підштовхував ізраїльський прем’єр Беннет).
Реагуючи на інформацію про запит Москвою військової допомоги від Китаю, Вашингтон відгукнувся жорстким застереженням проти будь-яких дій в цьому напрямку: кожен уряд, що надаватиме росіянам таку допомогу, стане об’єктом санкцій. Утім, не знаю, чи зможе США накласти санкції на власних олігархів, що пригоршнями черпають прибутки від співпраці з Китаєм.
ПОВІТРЯ
Вчора на світанку, вочевидь реалізовуючи погрозу Рябкова [заступник міністра зовнішніх справ РФ – перекл.] «атакувати канали передачі західних боєприпасів Україні», висловлену в п’ятницю 12 березня, російські сили нанесли ракетний удар по осередку Українській Академії Сухопутних військ на Яворівському полігоні, що за 18 км. від кордону з Польщею. Невідомо, чи були це балістичні ракети, чи морського базування, але швидше останні, з огляду на точність удару: 35 осіб загинули, 134 поранено. Було вражено Міжнародний Центр миротворчості та безпеки, проте незрозуміло, чи його [в даний момент] використовують для тренувань українських військових або складування переданих Заходом боєприпасів.
Удару балістичними або морського базування ракетами також зазнав аеродром в Івано-Франківську – тепер там знищено абсолютно всю інфраструктуру.
Ще російські ВКС обстріляли Святогірський монастир на півночі Донецької області: одне з п’яти святих місць [православ’я] в Україні. Це була винятково погана ідея: такі ідіотизми відвертають від Москви навіть тих нечисленних українців, що поки залишались лояльними (включно з мером Одеси, який колись мав проросійські позиції).
Двомісний російський бомбардувальник було збито в районі Ізюму – вочевидь, за допомогою зенітного комплексу «Оса». Обом пілотам цього разу вдалося приземлитися. Я це наголошую, бо в більшості випадків російські пілоти гинуть або зазнають значних ушкоджень, навіть завчасно катапультувавшись. Напевне, у них там якісь проблеми з парашутами.
До речі, цього разу знову фатальним було рішення льотчиків спуститися нижче покрову хмар: дуже погана ідея, коли в противника є ракети земля-повітря з електронно-оптичним наведенням і достатнім радіусом дії. Втім, російські екіпажі змушені повторювати цю практику, якщо мають завдати точнішого удару – їхні літаки просто не можуть «бачити» крізь хмари і їм бракує систем наведення. Водночас, кидати некеровані бомби зі значної висоти (як вони це постійно робили в Сирії з 2015 року) надто неточно й неефективно.
ПІВНІЧ
Після двох тижнів інтенсивних боїв і втрат, які в окремих батальйонних групах зросли до 20%, російська 35-а армія виснажилася. Більшість її підрозділів є легкоозброєними відділками ВДВ, які абсолютно не готові вести бойові дії, в ситуації, в яку вони зараз потрапили. До всіх інших проблем, вони не можуть перетнути розлиту річку Ірпінь та навіть не намагаються це зробити. Принаймні чотири батальйонні групи [35-ї армії] рухалися з Димера, що на півночі від Ірпеня, але замість наступати далі, самі зазнали контратаки українських сил, які в її процесі, як видається, звільнили село Мощун. Чекаємо на підтвердження. Точно відомо лише, що українці зруйнували понтонний міст росіян у цьому районі (див. фото).
Натомість, на схід від Києва механізовані підрозділи 2-ї танкової армії РФ (яка зайшла в Україну, маючи приблизно 500-600 танків Т-80 і стільки ж бронемашин) учора рішуче атакували вузький відтинок фронту в Броварах. Навіть сьогодні вранці там триває запеклий бій, результати якого поки невідомі.
[Пізніше в коментарях автор висловлює сумнів щодо такої кількості танків цієї армії, адже це офіційні російські звіти – перекл.]
ПІВНІЧНИЙ СХІД
У районі Чернігова російська 41-а армія витратила день, намагаючись вибудувати обхідні шляхи довкола міста: місцевий український гарнізон оголосив про визволення двох сіл на південь від Ніжина – у той спосіб зв’язок з гарнізоном у Ніжині закріплено. Негайний наслідок: ще один російський конвой з боєприпасами потрапив у засідку на трасі М02/Е101 і злетів у повітря.
У Сумах, внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено електростанцію: на даний момент місто залишається без енергії та тепла.
Харків обстрілювали більшу частину вчорашнього дня, проте навіть найближчі російські підрозділи перебувають за 10-15 км. від міста й не мають змоги перейти в атаку. За 70 км. на південний схід ситуація є більш драматичною: вчора росіяни захопили Ізюм (є відео, на якому видно їхні танки в місті). Українські відділки відступили на південь. Київ про це мовчить. [Кілька годин тому, коли Том Купер вже опублікував свій звіт, в мережі з’явилася інформація, що ЗСУ перейшли в контр-наступ і ведуть в Ізюмі вуличні бої: https://focus.ua/.../509216-ukrainskaya-armiya-poshla-v... ].
Таким чином, російська 144-а мотострілецька дивізія перетяла трасу М03 з Харкова на Краматорськ і загрожує іншим шляхам на Полтаву.
Більше того, забравши одну батальйонну групу з позицій на півночі Харкова (це ДУЖЕ ризиковане рішення, що розв’язує руки 93-й механізованій бригаді ЗСУ), командування російської 6-ї загальновійськової армії почало масований наступ на Слов’янськ: очевидно, що місцеве українське командування наказало втримати місто «будь-якою ціною».
Захопивши Ізюм [залишається сумнівним – перекл.], російська 6-а армія заходить в тил частинам ЗСУ, які обороняють лінію зіткнення на Донбасі. [Відповідаючи на коментар до одного зі своїх попередніх звітів, Том Купер писав про винятково укріплені рубежі оборони ЗСУ по лінії зіткнення. На його думку, штурмом взяти їх неможливо, хіба блокувати, відрізавши від решти України. Вочевидь, саме це росіяни намагаються зробити від початку війни, проте невдало – перекл.].
СХІД
Доки на лінії розмежування тихо, Маріуполь продовжують бомбардувати й обстрілювати: станом на вчора заявили про загибель 2.187 мешканців міста. Російський наступ на 24 район погруз у запеклих вуличних боях. Така сама ситуація й на сході міста, де 150-а механізована дивізія РФ, схоже, закріпилася в Лівобережному районі. Міська рада заявила про нестачу продуктів і бійці української армії почали ділитися з місцевим населенням власними запасами їжі.
Тим часом, «гуманітарний конвой», що повинен був, згідно домовленостей, евакуювати цивільних [перед тим завізши в місто провізію – перекл.], потрапив під російський обстріл за 40 км. від Маріуполя й був змушений повернутися в Бердянськ.
З воєнної точки зору «великою новиною» стали фото трьох українських Т-72, підбитих під Варварівкою на північному заході Луганської області. Їх довго тримали на складах, а два роки тому оновили й запустили в дію: поява цих танків може свідчити, що до бою стала одна з трьох резервних механізованих бригад ЗСУ.
Чому ж це «велика новина»?
Тому що за ці майже три тижні війни жодна з 12 українських резервних бригад ще не вступала в бій [раніше автор писав, що всі резерви російської армії вже задіяні – перекл.].
ПІВДЕНЬ
Уздовж східного/лівого берега Дніпра 42-а мотострілецька дивізія російської 49-ї армії провадить «масовану атаку» на Запоріжжя. Водночас, на правому березі 20-а мотострілецька 58-ї армії витратила увесь день, атакуючи Кривий Ріг. Маю наголосити, що от уже два дні жодних перевірених звітів із тієї частини України немає, а тому дуже складно зробити висновки, що там відбувається. Можу лише додати, що Миколаїв продовжують бомбардувати й обстрілювати».
[В коментарях до посту автор додав про Одесу: на його думку місто настільки добре укріплене, що російські війська можуть атакувати його хіба з бажання втратити 2-3 батальйонні групи.
І так. Він вважає, що стратегічно Москва програла війну й це вже невідворотно. Про це є окремий пост і ми його якраз перекладаємо – буде увечері].
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 18.00 14.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Окупаційні війська продовжують наступальну операцію проти України.
Головна мета ведення бойових дій на території нашої Держави ворогом не досягнута. Отримуючи відсіч і несучи втрати окупаційні війська все частіше змушені переходити до оборони та здаватися у полон Українським захисникам.
На більшості напрямків, при спробі просунутись вперед, противник зіштовхується з опором Збройних Сил України та громадянським супротивом місцевого населення.
Не маючи значних успіхів ворог продовжує нанесенням ракетно-бомбових ударів авіацією, знищуючи об’єкти військової та цивільної інфраструктури України. Застосовує боєприпаси великої потужності та невибіркової дії по житлових районах великих міст, зухвало нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права.
Враховуючи поточну ситуацію загарбники посилили охорону українсько-білоруського кордону підрозділами ЗС Республіки Білорусь.
Окупанти роблять спроби оволодіти населеними пунктами в районі міста Ізюм.
Угруповання сил оборони продовжує вести оборонну операцію у межах Південної, Східної та Північної операційних зон.
Збройні Сили України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, демонструючи масові приклади героїзму, відваги та високого професіоналізму, успішно знищують війська противника.
Ще раз закликаємо довіряти тільки перевіреним джерелам інформації, зберігати спокій та вірити в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 18.00 14.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Окупаційні війська продовжують наступальну операцію проти України.
Головна мета ведення бойових дій на території нашої Держави ворогом не досягнута. Отримуючи відсіч і несучи втрати окупаційні війська все частіше змушені переходити до оборони та здаватися у полон Українським захисникам.
На більшості напрямків, при спробі просунутись вперед, противник зіштовхується з опором Збройних Сил України та громадянським супротивом місцевого населення.
Не маючи значних успіхів ворог продовжує нанесенням ракетно-бомбових ударів авіацією, знищуючи об’єкти військової та цивільної інфраструктури України. Застосовує боєприпаси великої потужності та невибіркової дії по житлових районах великих міст, зухвало нехтуючи нормами Міжнародного гуманітарного права.
Враховуючи поточну ситуацію загарбники посилили охорону українсько-білоруського кордону підрозділами ЗС Республіки Білорусь.
Окупанти роблять спроби оволодіти населеними пунктами в районі міста Ізюм.
Угруповання сил оборони продовжує вести оборонну операцію у межах Південної, Східної та Північної операційних зон.
Збройні Сили України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, демонструючи масові приклади героїзму, відваги та високого професіоналізму, успішно знищують війська противника.
Ще раз закликаємо довіряти тільки перевіреним джерелам інформації, зберігати спокій та вірити в Збройні Сили України! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 14.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти нашої Держави.
Ворог продовжує застосування авіації з метою підтримки наземних угруповань та знищення військової і цивільної інфраструктури на території України.
Триває формування додаткових окупаційних підрозділів для ведення бойових дій на території України. За наявною інформацією, противником заплановано посилення угруповання військ ЗС РФ на Харківському напрямку.
Окупаційні війська продовжують нанесення ракетно-бомбових ударів, обстріли з артилерії та танків цивільної інфраструктури і населених пунктів.
На Волинському напрямку зберігається висока імовірність проведення провокацій на білоруських об’єктах з метою втягування ЗС Республіки Білорусь у конфлікт.
На Поліському напрямку окупаційні війська ведуть бойові дії в районах населених пунктів Поліське, Кропивня, Захарівка, Олива, Слобода, Кухарська, Жовтневе, Озерщина, Липівка, Копилів, Мотижин, Бузова, Гореничі, Буча, Демидів.
На Сіверському напрямку ворог веде бойові дії в районах населених пунктів Любеч, Славутич, Коврита, Золотинка, Мена, Браниця, Каліта, Богданівка, Лукаші, Ромни, Недригайлів. Активних наступальних дій не проводить. Здійснює перегрупування військ, вдосконалює систему матеріально-технічного забезпечення з метою підготовки та відновлення наступу в напрямку на Бровари.
На Слобожанському напрямку ворог не полишає спроб оточити Суми та веде бойові дії в районах населених пунктах Сватове, Ізюм, Грушеваха, Петрівське, Гусарівка, Балаклія, Ліман, Малинівка, Кочеток, Безруки, Олександрівка, Велика Писарівка, Тарасівка, Олешня, Недригайлів, Ромни, Талалаївка. Активних наступальних дій не проводить. З метою посилення терористичних угрупувань на напрямках на Суми, Охтирку, Харків та Ізюм, проводить перегрупування військ і закріплюється на захоплених рубежах. Водночас, існують проблеми із постачанням боєприпасів на вогневі позиції.
З метою доукомплектування підрозділів зі складу 6-ї загальновійськової армії військовослужбовцям строкової служби наполегливо пропонують переходити на контрактну службу.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти визначеними силами ведуть бойові дії в районах населених пунктів Борова, Тернове, Новокраснянка, Луганське, Горлівка, Пантелеймонівка, Микільське, Гуляйполе, Оріхів, Камʼянське.
На Авдіївському напрямку в районі н.п. Кам’янка, під час проведення розвідки боєм окупанти зазнали значних втрат, вимушені були відійти.
На Волноваському напрямку ворог не припиняє спроб прориву в напрямку на Вугледар.
На Маріупольському напрямку противник намагається захопити Маріуполь. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників. Загальні втрати противника склали близько 150 чоловік, 2 танки, 7 БМП та один БТР. Після понесених втрат окупанти припинили наступальні дії та відступили.
Артилерія і авіація нанесли вогневе ураження по скупченню військової техніки та колонах ворога на маршрутах висування. За наявною інформацією за результатами артилерійського вогневого нальоту було знищено 12 одиниць автомобільної техніки.
Також втрат зазнали батальйоні тактичні групи зі складу 336-ї окремої бригади морської піхоти та 11-ї окремої десантно-штурмової бригади.
На Південнобузькому напрямку ворог намагається закріпитися в районах населених пунктів Томина Балка, Надеждівка, Киселівка, Первомайске, Михайло-Ларине, Ульянівка, Піски, Добре, Снігурівка, Архангельске, Заградівка, Осокоровка, Берислав, Каховка.
В Чорноморській та Азовській операційних зонах ознак підготовки до проведення морської десантної операції не виявлено.
Віримо в ЗС України! Разом переможемо! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 14.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває дев’ятнадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Противник продовжує наступальну операцію проти нашої Держави.
Ворог продовжує застосування авіації з метою підтримки наземних угруповань та знищення військової і цивільної інфраструктури на території України.
Триває формування додаткових окупаційних підрозділів для ведення бойових дій на території України. За наявною інформацією, противником заплановано посилення угруповання військ ЗС РФ на Харківському напрямку.
Окупаційні війська продовжують нанесення ракетно-бомбових ударів, обстріли з артилерії та танків цивільної інфраструктури і населених пунктів.
На Волинському напрямку зберігається висока імовірність проведення провокацій на білоруських об’єктах з метою втягування ЗС Республіки Білорусь у конфлікт.
На Поліському напрямку окупаційні війська ведуть бойові дії в районах населених пунктів Поліське, Кропивня, Захарівка, Олива, Слобода, Кухарська, Жовтневе, Озерщина, Липівка, Копилів, Мотижин, Бузова, Гореничі, Буча, Демидів.
На Сіверському напрямку ворог веде бойові дії в районах населених пунктів Любеч, Славутич, Коврита, Золотинка, Мена, Браниця, Каліта, Богданівка, Лукаші, Ромни, Недригайлів. Активних наступальних дій не проводить. Здійснює перегрупування військ, вдосконалює систему матеріально-технічного забезпечення з метою підготовки та відновлення наступу в напрямку на Бровари.
На Слобожанському напрямку ворог не полишає спроб оточити Суми та веде бойові дії в районах населених пунктах Сватове, Ізюм, Грушеваха, Петрівське, Гусарівка, Балаклія, Ліман, Малинівка, Кочеток, Безруки, Олександрівка, Велика Писарівка, Тарасівка, Олешня, Недригайлів, Ромни, Талалаївка. Активних наступальних дій не проводить. З метою посилення терористичних угрупувань на напрямках на Суми, Охтирку, Харків та Ізюм, проводить перегрупування військ і закріплюється на захоплених рубежах. Водночас, існують проблеми із постачанням боєприпасів на вогневі позиції.
З метою доукомплектування підрозділів зі складу 6-ї загальновійськової армії військовослужбовцям строкової служби наполегливо пропонують переходити на контрактну службу.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти визначеними силами ведуть бойові дії в районах населених пунктів Борова, Тернове, Новокраснянка, Луганське, Горлівка, Пантелеймонівка, Микільське, Гуляйполе, Оріхів, Камʼянське.
На Авдіївському напрямку в районі н.п. Кам’янка, під час проведення розвідки боєм окупанти зазнали значних втрат, вимушені були відійти.
На Волноваському напрямку ворог не припиняє спроб прориву в напрямку на Вугледар.
На Маріупольському напрямку противник намагається захопити Маріуполь. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників. Загальні втрати противника склали близько 150 чоловік, 2 танки, 7 БМП та один БТР. Після понесених втрат окупанти припинили наступальні дії та відступили.
Артилерія і авіація нанесли вогневе ураження по скупченню військової техніки та колонах ворога на маршрутах висування. За наявною інформацією за результатами артилерійського вогневого нальоту було знищено 12 одиниць автомобільної техніки.
Також втрат зазнали батальйоні тактичні групи зі складу 336-ї окремої бригади морської піхоти та 11-ї окремої десантно-штурмової бригади.
На Південнобузькому напрямку ворог намагається закріпитися в районах населених пунктів Томина Балка, Надеждівка, Киселівка, Первомайске, Михайло-Ларине, Ульянівка, Піски, Добре, Снігурівка, Архангельске, Заградівка, Осокоровка, Берислав, Каховка.
В Чорноморській та Азовській операційних зонах ознак підготовки до проведення морської десантної операції не виявлено.
Віримо в ЗС України! Разом переможемо! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
20 день
Ми переходимо в контрнаступ...
Головнокомандувач ЗС України
20-03-2022 6.30
20 днів відкритої війни. 20 днів стійкості і героїзму. 20 днів боротьби.
Збройні Сили України виконують поставлені завдання. Ми зупинили агресора, розгорнули частини резерву і на визначених напрямках переходимо в контрнаступ.
На превеликий жаль, ми несемо втрати. Вони в декілька разів менші, ніж у противника. Але життя і здоров'я кожного нашого воїна безцінне.
Співчуваю родинам загиблих.
Обіцяю, ми помстимося за кожного побратима і посестру, за мирних українців, за наших дітей.
Ми переходимо в контрнаступ...
Головнокомандувач ЗС України
20-03-2022 6.30
20 днів відкритої війни. 20 днів стійкості і героїзму. 20 днів боротьби.
Збройні Сили України виконують поставлені завдання. Ми зупинили агресора, розгорнули частини резерву і на визначених напрямках переходимо в контрнаступ.
На превеликий жаль, ми несемо втрати. Вони в декілька разів менші, ніж у противника. Але життя і здоров'я кожного нашого воїна безцінне.
Співчуваю родинам загиблих.
Обіцяю, ми помстимося за кожного побратима і посестру, за мирних українців, за наших дітей.
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 12.00 15.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває двадцята доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.
Стан, положення, характер дій сил оборони суттєвих змін не зазнали. Сили оборони України продовжують успішно протистояти окупантам.
Протягом дня противник активних наступальних дій не проводив, зосереджував зусилля на поповненні поточних втрат, вербуванні найманців з інших країн, вирішенні проблемних питань з логістичного забезпечення окупаційних військ, що діють на території України. Неодноразово надходила інформація щодо організації центрів підготовки найманців у російському Смоленську та білоруських Гомелі і Бобруйську.
На Волинському напрямку противник утримує угруповання на охороні українсько-білоруського державного кордону. При цьому, зберігається висока ймовірність провокацій, направлених на втягування білоруської сторони до складу окупаційних військ.
На Поліському напрямку противник здійснив невдалу спробу прориву оборони наших військ на напрямку Гута-Межигірська, Лютіж. Водночас, окупанти не мали успіху у захопленні Макарова.
На Сіверському напрямку противник намагається наростити угруповання, організувати логістичне забезпечення для відновлення наступу на Чернігів.
На Слобожанському напрямку головною метою противника лишається оточення міст Суми та Харків.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти не досягли успіхів в районі Лисичанська, зазнали втрат, відійшли. В районі Рубіжного ворог намагається закріпитися на західних околицях міста. Продовжує штурмові дії на західній і східній околицях Маріуполя за підтримки авіації та артилерії.
На Південнобузькому напрямку ворог активних дій не здійснює, намагається утримати раніше захоплені позиції.
Не маючи успіху на основних напрямках дій окупаційні війська в порушення норм Міжнародного гуманітарного права продовжують наносити ракетні та авіаційні удари по цивільних об’єктах, мирному населенню та об’єктах критичної інфраструктури.
Морально-психологічний стан противника залишається на низькому рівні, що створює додаткові проблеми окупаційному командуванню зі своєчасного поповнення поточних втрат та посилення угруповання на напрямках, де ворог був розбитий вщент українськими захисниками.
Разом перемога! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 12.00 15.03.2022 щодо російського вторгнення
Триває двадцята доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.
Стан, положення, характер дій сил оборони суттєвих змін не зазнали. Сили оборони України продовжують успішно протистояти окупантам.
Протягом дня противник активних наступальних дій не проводив, зосереджував зусилля на поповненні поточних втрат, вербуванні найманців з інших країн, вирішенні проблемних питань з логістичного забезпечення окупаційних військ, що діють на території України. Неодноразово надходила інформація щодо організації центрів підготовки найманців у російському Смоленську та білоруських Гомелі і Бобруйську.
На Волинському напрямку противник утримує угруповання на охороні українсько-білоруського державного кордону. При цьому, зберігається висока ймовірність провокацій, направлених на втягування білоруської сторони до складу окупаційних військ.
На Поліському напрямку противник здійснив невдалу спробу прориву оборони наших військ на напрямку Гута-Межигірська, Лютіж. Водночас, окупанти не мали успіху у захопленні Макарова.
На Сіверському напрямку противник намагається наростити угруповання, організувати логістичне забезпечення для відновлення наступу на Чернігів.
На Слобожанському напрямку головною метою противника лишається оточення міст Суми та Харків.
На Донецькому та Таврійському напрямках окупанти не досягли успіхів в районі Лисичанська, зазнали втрат, відійшли. В районі Рубіжного ворог намагається закріпитися на західних околицях міста. Продовжує штурмові дії на західній і східній околицях Маріуполя за підтримки авіації та артилерії.
На Південнобузькому напрямку ворог активних дій не здійснює, намагається утримати раніше захоплені позиції.
Не маючи успіху на основних напрямках дій окупаційні війська в порушення норм Міжнародного гуманітарного права продовжують наносити ракетні та авіаційні удари по цивільних об’єктах, мирному населенню та об’єктах критичної інфраструктури.
Морально-психологічний стан противника залишається на низькому рівні, що створює додаткові проблеми окупаційному командуванню зі своєчасного поповнення поточних втрат та посилення угруповання на напрямках, де ворог був розбитий вщент українськими захисниками.
Разом перемога! Слава Україні!
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
Сьогоднішній допис австрійського воєнного аналітика Тома Купера (переклад - спільно з Микола Ковальчук ):
«Доброго ранку всім!
[Допис опубліковано 15 березня о 10.45 за Києвом – перекл.].
14 березня в Україні «мало що» відбувалося; звісно, так не скажеш про тих людей, які чи родичі й друзі яких зараз перебувають під обстрілами...
Тому мій огляд дня буде відносно коротким; натомість, незабаром я озвуся з «Частиною 1» мого загального аналізу війни в повітрі над Україною від її початку 24 лютого.
СТРАТЕГІЯ
Армія РФ згрібає які лиш може резерви. 40-а бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту та навіть підрозділи 102-ї військової бази в Гюмрі (Вірменія), плюс більшість так званих «миротворців» із Нагорного Карабаху – всі вже відіслані в Україну.
Вірменія – та сама країна, яку толерують за її квазі-демократію і яка щойно два роки як програла війну проти «джихадистів» з Азербайджану. Приватні джерела повідомляють, що зараз вона спрямовує 2.100 солдатів на підтримку контингенту РФ в Україні. Офіцери та старшини цих підрозділів мають досвід Другої війни в Нагорному Карабасі. Головним чином, це спецназ, артилерійські та протитанкові підрозділи.
ПОВІТРЯ
З обидвох боків за останні два дні випущено вже багато балістичних ракет [се новина для мене: раніше автор ніколи не згадував, що в нас також досить ракет – перекл.], також російські Ту-95 та Ту-160 завдавали удари крилатими ракетами. Росіяни по другому колу обстрілюють українські авіабази, а також промислові підприємства. Натомість українські сили нанесли удар по Донецьку двома балістичними ракетами «Точка» [український бік наполягає, що це була саме «Точка», а не «Точка-У» – тобто ракети були випущені по Донецьку російськими військовими з провокативною метою; якщо подумати, то для ЗСУ зараз просто немає жодного сенсу обстрілювати Донецьк – перекл.]
ПІВНІЧ
На захід від Києва більша частина містечка Ірпінь перебуває в українських руках. На сході битва за Бровари, яка тривала ще від 13-го березня, схоже, виснажила обидві сторони, а тому вчорашній день пройшов відносно спокійно. Росіяни намагаються посилити свої батальйонні групи й тому блокують трасу Е95, а також, як видається, знову намагаються збудувати понтонну переправу через ріку Трубіж [це не зовсім зрозуміло – річка відносно далеко на схід від Броварів – перекл.].
Повідомляють, що російські 1-а та 2-а танкові (або 2-а загальновійськова – залежить від джерела) армії знімають війська з облоги Сум та Охтирки, щоб перекинути їх на східні околиці Києва. Принаймні місцеві кажуть, що дороги від цих міст на Київ запруджені військовою технікою. Тим часом, вималювалася «традиція» в російської 4-ї танкової дивізії [«гвардейская краснознаменная Кантемировская» – перекл.] втрачати нові й нові Т-80 у своєму просуванні на захід (див. фото: українці захопили три танки неушкодженими, оскільки ті застрягли в болоті). Три танки – таке собі «середнє число» щоденних втрат цієї дивізії від початку війни.
ПІВНІЧНИЙ СХІД / СХІД
Вчора 144-а мотострілецька дивізія таки захопила Ізюм, але під час боїв місто було повністю зруйновано, тож українці, схоже, зупинили подальший наступ. Якщо так, то зараз 144-а у тилу підрозділів ЗСУ, задіяних на лінії зіткнення із сепаратистами з Луганська і Донецька.
ПІВДЕНЬ
Після провалу наступу на Запоріжжя протягом останніх двох днів 42-а мотострілецька дивізія російської 49-ї армії зазнала контратаки від українців у районі Василівки і втратила близько 200 одиниць транспорту – а це бойове устаткування цілої БТГр [батальйонно-тактичної групи].
На західному березі Дніпра українські захисники зупинили наступ 20-ї мотострілецької дивізії на Кривий Ріг. Окремі джерела стверджують, що насправді росіян відкинули десь на 50 км на південь від міста.
Триває облога Миколаєва, його піддають систематичним артилерійським обстрілам, але українці евакуюють цивільних через річку Південний Буг та перевозять до Одеси.
Переклад: Ростислав Семків, к. ф. н., доцент каф. літературознавства Києво-Могилянської Академії; директор вид-ва "Смолоскип"
Том Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.
Сьогоднішній допис австрійського воєнного аналітика Тома Купера (переклад - спільно з Микола Ковальчук ):
«Доброго ранку всім!
[Допис опубліковано 15 березня о 10.45 за Києвом – перекл.].
14 березня в Україні «мало що» відбувалося; звісно, так не скажеш про тих людей, які чи родичі й друзі яких зараз перебувають під обстрілами...
Тому мій огляд дня буде відносно коротким; натомість, незабаром я озвуся з «Частиною 1» мого загального аналізу війни в повітрі над Україною від її початку 24 лютого.
СТРАТЕГІЯ
Армія РФ згрібає які лиш може резерви. 40-а бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту та навіть підрозділи 102-ї військової бази в Гюмрі (Вірменія), плюс більшість так званих «миротворців» із Нагорного Карабаху – всі вже відіслані в Україну.
Вірменія – та сама країна, яку толерують за її квазі-демократію і яка щойно два роки як програла війну проти «джихадистів» з Азербайджану. Приватні джерела повідомляють, що зараз вона спрямовує 2.100 солдатів на підтримку контингенту РФ в Україні. Офіцери та старшини цих підрозділів мають досвід Другої війни в Нагорному Карабасі. Головним чином, це спецназ, артилерійські та протитанкові підрозділи.
ПОВІТРЯ
З обидвох боків за останні два дні випущено вже багато балістичних ракет [се новина для мене: раніше автор ніколи не згадував, що в нас також досить ракет – перекл.], також російські Ту-95 та Ту-160 завдавали удари крилатими ракетами. Росіяни по другому колу обстрілюють українські авіабази, а також промислові підприємства. Натомість українські сили нанесли удар по Донецьку двома балістичними ракетами «Точка» [український бік наполягає, що це була саме «Точка», а не «Точка-У» – тобто ракети були випущені по Донецьку російськими військовими з провокативною метою; якщо подумати, то для ЗСУ зараз просто немає жодного сенсу обстрілювати Донецьк – перекл.]
ПІВНІЧ
На захід від Києва більша частина містечка Ірпінь перебуває в українських руках. На сході битва за Бровари, яка тривала ще від 13-го березня, схоже, виснажила обидві сторони, а тому вчорашній день пройшов відносно спокійно. Росіяни намагаються посилити свої батальйонні групи й тому блокують трасу Е95, а також, як видається, знову намагаються збудувати понтонну переправу через ріку Трубіж [це не зовсім зрозуміло – річка відносно далеко на схід від Броварів – перекл.].
Повідомляють, що російські 1-а та 2-а танкові (або 2-а загальновійськова – залежить від джерела) армії знімають війська з облоги Сум та Охтирки, щоб перекинути їх на східні околиці Києва. Принаймні місцеві кажуть, що дороги від цих міст на Київ запруджені військовою технікою. Тим часом, вималювалася «традиція» в російської 4-ї танкової дивізії [«гвардейская краснознаменная Кантемировская» – перекл.] втрачати нові й нові Т-80 у своєму просуванні на захід (див. фото: українці захопили три танки неушкодженими, оскільки ті застрягли в болоті). Три танки – таке собі «середнє число» щоденних втрат цієї дивізії від початку війни.
ПІВНІЧНИЙ СХІД / СХІД
Вчора 144-а мотострілецька дивізія таки захопила Ізюм, але під час боїв місто було повністю зруйновано, тож українці, схоже, зупинили подальший наступ. Якщо так, то зараз 144-а у тилу підрозділів ЗСУ, задіяних на лінії зіткнення із сепаратистами з Луганська і Донецька.
ПІВДЕНЬ
Після провалу наступу на Запоріжжя протягом останніх двох днів 42-а мотострілецька дивізія російської 49-ї армії зазнала контратаки від українців у районі Василівки і втратила близько 200 одиниць транспорту – а це бойове устаткування цілої БТГр [батальйонно-тактичної групи].
На західному березі Дніпра українські захисники зупинили наступ 20-ї мотострілецької дивізії на Кривий Ріг. Окремі джерела стверджують, що насправді росіян відкинули десь на 50 км на південь від міста.
Триває облога Миколаєва, його піддають систематичним артилерійським обстрілам, але українці евакуюють цивільних через річку Південний Буг та перевозять до Одеси.
Переклад: Ростислав Семків, к. ф. н., доцент каф. літературознавства Києво-Могилянської Академії; директор вид-ва "Смолоскип"
-
alysa
- Повідомлень: 1435
- З нами з: 22 вересня 2014, 18:40
- Дякував (ла): 75 разів
- Подякували: 186 разів
Генеральний штаб ЗСУ
Оперативна інформація станом на 24.00 15.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується двадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Триває наступальна операція проти України. Завдання щодо розгрому угруповань ЗС України, виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та інші завдання противником не виконані. Водночас, окупанти зупинені на Миколаївському напрямку.
Ворог намагається посилити угруповання військ за рахунок додаткового перекидання на територію України батальйонних тактичних груп, сформованих зі зведених підрозділів, що зазнали втрат протягом перших десяти діб операції, військових найманців з числа громадян іноземних держав. Крім того, за наявною інформацією, російським військовим керівництвом прийнято рішення про достроковий випуск курсантів вищих військових навчальних закладів на території російської федерації з подальшим залученням їх до бойових дій проти України.
На Волинському напрямку дії противника змін не зазнали, основні зусилля зосереджуються на посиленні охорони українсько-білоруського кордону. Виявлено перекидання до прикордонних з Україною районів підрозділів 120ї окремої мотомтрілецької бригади (МІНСЬК) Північно-Західного оперативного командування ЗС РБ.
На Поліському напрямку ворог активних наступальних дій не проводив. Зазнавши втрат, ворог, в порушення норм Міжнародного гуманітарного права, здійснює хаотичне мінування місцевості, створюючи небезпечні умови існування мирному населенню України. Поряд з цим противник здійснював перегрупування, відновлення боєздатності розгромлених у попередніх боях підрозділів. Внаслідок ефективних дій ЗС України ворог несе значні втрати в живій силі і техниці.
На Сіверському напрямку противник протягом дня зосереджував зусилля на веденні розвідки. Має проблеми з забезпеченням військ боєприпасами.
На Слобожанському напрямку противник намагається посилити наявне угруповання шляхом зосередження резервів поблизу державного кордону, перекрити доступ до міста Суми з південного напрямку та блокувати місто Ізюм. Успіхів не має.
На Донецькому напрямку ворогом прийнято невдалу спробу просування на напрямках населених пунктів Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ, в результаті чого окупанти зазнали значних втрат та були змушені відійти у вихідне положення. В районі Попасної противник намагається утримати зайняте положення. Не має успіху в районі Авдіївки.
Найгіршою обстановка залишається в районі Маріуполя, де противник намагається блокувати місто на західній і східній околицях міста. Має значні втрати, змушений ввести резерви зі складу 810-ї окремої бригади морської піхоти.
На Південнобузькому напрямку противник зосередив зусилля на утриманні зайнятих рубежів, удосконаленні інженерного обладнання наявних позицій. Не відмовляється від задуму продовження наступу в напрямку Кривого Рогу. Внаслідок ефективної роботи підрозділів Сил оборони України в районі Чорнобаївки ворог втратив сім бойових вертольотів.
Загалом, станом на 15 березня 2022 року, ворогом втрачено (знищено повністю, або втрачена боєздатність) до 40 % підрозділів, залучених до т.зв. “операції” на території України.
Віримо в ЗС України! Ворог знесилений та деморалізований! Слава Україні!
Оперативна інформація станом на 24.00 15.03.2022 щодо #російського_вторгнення
Завершується двадцята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.
Триває наступальна операція проти України. Завдання щодо розгрому угруповань ЗС України, виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та інші завдання противником не виконані. Водночас, окупанти зупинені на Миколаївському напрямку.
Ворог намагається посилити угруповання військ за рахунок додаткового перекидання на територію України батальйонних тактичних груп, сформованих зі зведених підрозділів, що зазнали втрат протягом перших десяти діб операції, військових найманців з числа громадян іноземних держав. Крім того, за наявною інформацією, російським військовим керівництвом прийнято рішення про достроковий випуск курсантів вищих військових навчальних закладів на території російської федерації з подальшим залученням їх до бойових дій проти України.
На Волинському напрямку дії противника змін не зазнали, основні зусилля зосереджуються на посиленні охорони українсько-білоруського кордону. Виявлено перекидання до прикордонних з Україною районів підрозділів 120ї окремої мотомтрілецької бригади (МІНСЬК) Північно-Західного оперативного командування ЗС РБ.
На Поліському напрямку ворог активних наступальних дій не проводив. Зазнавши втрат, ворог, в порушення норм Міжнародного гуманітарного права, здійснює хаотичне мінування місцевості, створюючи небезпечні умови існування мирному населенню України. Поряд з цим противник здійснював перегрупування, відновлення боєздатності розгромлених у попередніх боях підрозділів. Внаслідок ефективних дій ЗС України ворог несе значні втрати в живій силі і техниці.
На Сіверському напрямку противник протягом дня зосереджував зусилля на веденні розвідки. Має проблеми з забезпеченням військ боєприпасами.
На Слобожанському напрямку противник намагається посилити наявне угруповання шляхом зосередження резервів поблизу державного кордону, перекрити доступ до міста Суми з південного напрямку та блокувати місто Ізюм. Успіхів не має.
На Донецькому напрямку ворогом прийнято невдалу спробу просування на напрямках населених пунктів Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ, в результаті чого окупанти зазнали значних втрат та були змушені відійти у вихідне положення. В районі Попасної противник намагається утримати зайняте положення. Не має успіху в районі Авдіївки.
Найгіршою обстановка залишається в районі Маріуполя, де противник намагається блокувати місто на західній і східній околицях міста. Має значні втрати, змушений ввести резерви зі складу 810-ї окремої бригади морської піхоти.
На Південнобузькому напрямку противник зосередив зусилля на утриманні зайнятих рубежів, удосконаленні інженерного обладнання наявних позицій. Не відмовляється від задуму продовження наступу в напрямку Кривого Рогу. Внаслідок ефективної роботи підрозділів Сил оборони України в районі Чорнобаївки ворог втратив сім бойових вертольотів.
Загалом, станом на 15 березня 2022 року, ворогом втрачено (знищено повністю, або втрачена боєздатність) до 40 % підрозділів, залучених до т.зв. “операції” на території України.
Віримо в ЗС України! Ворог знесилений та деморалізований! Слава Україні!