73% учасників АТО назвали рідною мовою українську - опитування

[San-Frankivsko]

Частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників.

Такі дані містить дослідження Центру Разумкова.

Цікаво, що серед учасників АТО тих, хто вважає українською рідною більше, ніж серед не учасників.

Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%.

Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%.

Українською та переважно українською вдома розмовляють 60% учасників АТО та 46% не причетних до АТО, російською – відповідно, 14% та 27%, обома мовами – по 25%.

За межами свого дому українською та переважно українською спілкуються 55% учасників АТО та 43% не учасників, російською – 16% та 27%, обома мовами 29% та 28%, відповідно.

Серед учасників АТО, їх рідних і близьких, 69% висловлюються за те, щоб єдиною державною мовою була українська, а серед непричетних до АТО таких 51%. На підтримку державного статусу обох мов виступають 17% непричетних до АТО та 5% причетних.

Цікаво, що англійською на рівні, достатньому для спілкування, володіють 26% учасників АТО та 17% непричетних.

Центр Разумкова здійснює дослідження ідентичності громадян України починаючи з 2005р.

Наведені дані отримані у результаті опитування, проведеного 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 10 071 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 1%.

Джерело: Українська правда

[Олесь Вахній]

Там (в зоні бойових дій) озлоблених чимало. Москвомовність ворога багатьох стимулює до переходу (повернення) на рідну

[KuKa]

Також часто спекулюють російськомовними бійцями з АТО. Як аргумент що не треба зараз мовне питання чіпати.

[Олесь Вахній]

Це якраз нагода. Вороги украінською не спілкуються. Тут є чітке розмежування. Чого б не скористатись?

[San-Frankivsko]

стаття Gzeta.ua по темі цього опитування
http://gazeta.ua/articles/comments-news ... ana/707507



Знешкоджено підривну технологію "дві мови – одна страна"

Забуксувавши на Донбасі, Москва розпочала нове коло гібридної війни атакою на українську мову. Мовляв, вона не має значення, головне — щоб була "єдіная страна". Базовий аргумент — "русскіє ваюют в АТО", тому російська має бути другою державною. Згідно з московською пропагандою, більшість бійців російськомовні. Начебто їм так зручніше, бо вони російськомислячі, отже — росіяни. Тобто доки українці лежать удома на диванах, росіяни їх захищають на фронті.

Раніше такі маніпуляції проходили, але не цього разу. Центр Разумкова 7 червня оприлюднив дослідження "Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості". Українська мова рідна для 73% учасників АТО та їхніх рідних і близьких, згідно з його результатами. Російська — для 6%. Обидві мови назвали рідною 19% учасників Антитерористичної операції. Серед непричетних до АТО українську вважають рідною 55%, російську — 19%, обидві — 23%. Непричетні до АТО — це 74% опитаних, тобто більшість населення України.

Слово "рідний" означає "свій", "близький", "дорогий", "любий", "кровний". Рідна мова — це ознака національної ідентичності де-факто. Вона є надійнішим ідентифікатором, ніж формальна приналежність до тієї чи іншої нації. Тут усе просто. У фактичних українців рідна мова українська, а у фактичних росіян — російська. Ділимо 73 на 6 і отримуємо 12,2. Тобто кількість українців в АТО у 12 разів більша за росіян. Так і має бути, адже росіяни в Україні є етнічною ­меншиною.

А як щодо активності обох етносів в АТО? Концентрація українців там майже в півтора разу більша, порівняно з непричетними (73%: 55% = 1,3). Натомість концентрація росіян в АТО утричі менша (6%: 19% = 0,3). Отже, бойова активність російської меншини учетверо нижча (1.3: 0,3 = 4,3) порівняно з українцями.

А хто ці 19%, для яких обидві мови рідні? Зазвичай це українці, які вийшли з русифікованих сімей, але свідомо повернулися до свого, рідного. У Радянському Союзі українська мова перебувала під жорстким пресом. У сучасній Україні про­довжуються масові утиски за мовною ознакою. Хто в цьому сумнівається — хай погляне на газетні розкладки чи послухає радіо. Мова корінного народу — державна — залишається в Україні другосортною.

Чому вихідці з українських сіл, потрапляючи в міста, швидко починають говорити "по-городському", тобто російською? Тому що Україна досі лишається інформаційною ­колонією Москви. Під впливом триваючого мовного пресингу частина українців легко визнає російську другою рідною. Натомість росіянам нема сенсу визнавати "сільську говірку" своєю другою рідною мовою. Як наслідок, термін "двомовність" кожен із двох етносів сприймає по-своєму. Для українця — це право всюди говорити двома мовами, а для росіянина — це право всюди говорити однією.

Тепер зрозуміло, ким є згадані в дослідженні Центру Разумкова 19% учасників АТО з двома рідними мовами? За рідкісними винятками, це також етнічні українці.

Особливістю гібридної війни є те, що агресор її не оголошує. Це дає йому початкові переваги.

Але при цьому він може нарватися на шалений опір громадянського суспільства. Адже відтепер кожен патріот — це людина-армія, яка захищає свою Батьківщину. Він самостійно визначає початок власної гібридної війни та її закінчення. Для цього він не потребує наказів начальства. Він сам обирає цілі для атаки і методи її проведення — незалежно від того, про що там нагорі домовилися між собою олігархи, мародери, саботажники і зрадники.

Саме це нині відбувається в Україні. Добровольці й волонтери зупинили російську агресію всупереч державній верхівці. Національно-визвольна війна об'єднує активну частину суспільства, виявляє кращих і висуває їх нагору. Нова еліта веде тотальну війну в окопах і за комп'ютерами, в альтернативній економіці і в народній дипломатії, в Україні та за кордоном.

Перше 25-річне коло гібридної війни 1991–2016 років для агресора завершилося невдало. На другому колі війни ініціатива переходить до українців. Починаємо з руйнування сконструйованих Москвою "бойових міфів". Першою великою перемогою стало знешкодження підривної технології "дві мови — одна страна". Далі буде.

[Олесь Вахній]

Значний відсоток так званих "російськомовних" прагнуть аби їхні діти були вже україномовними.

[San-Frankivsko]

в Канаді спостерігаю абсолютно протилежну тенденцію.... левова частка українських "білінгв" (а також змішані російсько/україномовні родини) вважають що українська мова їхнім дітям як третя нога.... достатньо російської....

[Олесь Вахній]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати. Є випадки коли діти або й онуки самостійно цікавитись власним корінням починають. Генетичний гук

[San-Frankivsko]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати.

у мене таке враження, що ти деколи забуваєшся, що пишеш на форумі емігрантів....

[Orlyk]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати.

у мене таке враження, що ти деколи забуваєшся, що пишеш на форумі емігрантів....

Так я поїхав з України і за матеріальним статком в тому числі ( хоча і ніколи там не бідував) бо не бачив і не бачу позитивної перспективи. А ще поїхав від корупції з низу до верху, свовілля держави, хамства, неповаги всіх один до одного, від законів "як дишло" , від холуйського та дрібно-панського менталітету, від вузьколобої агресії та відвертого "жлобства" і т.д. Щоб все це змінити в людях і 100 років не вистачить, хочь всіх пофарбуй в жовто-блакитний, чи на всіх надінь по п'ять вишиванок.. бо як Ви, пане Вахній, влучно зауважили - " Генетичний гук"... , а життя одне !

[Alex Diamantopulo]

А чи вам не здається що статистика найчастіше є інструментом а не результатом? )
Якби не кохана то я мабуть задумався про переїзд тільки зараз, і то, малоймовірно.

[Олесь Вахній]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати.

у мене таке враження, що ти деколи забуваєшся, що пишеш на форумі емігрантів....

Ні, не забуваю.

[Олесь Вахній]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати.

у мене таке враження, що ти деколи забуваєшся, що пишеш на форумі емігрантів....

Так я поїхав з України і за матеріальним статком в тому числі ( хоча і ніколи там не бідував) бо не бачив і не бачу позитивної перспективи. А ще поїхав від корупції з низу до верху, свовілля держави, хамства, неповаги всіх один до одного, від законів "як дишло" , від холуйського та дрібно-панського менталітету, від вузьколобої агресії та відвертого "жлобства" і т.д. Щоб все це змінити в людях і 100 років не вистачить, хочь всіх пофарбуй в жовто-блакитний, чи на всіх надінь по п'ять вишиванок.. бо як Ви, пане Вахній, влучно зауважили - " Генетичний гук"... , а життя одне !

Є таке. Ятрить душу щодня. Але прикро, що ті хто може щось змінити, лишають Украіну на поталу сакашвілям, авакянам, гройсманам, клімкіним....т

[San-Frankivsko]

Ці люди свідомо полишили рідне й подались за матеріальним статком. Дивно було б від них іншого чекати.

у мене таке враження, що ти деколи забуваєшся, що пишеш на форумі емігрантів....

Ні, не забуваю.

тобто тролиш свідомо?....

[Shamrock]

Пане Вахній, ваші ксенофобські висери вже всім набридли. Хочете далі писати на цьому форумі - прошу вас поважати його учасників, надалі уникати образ, мови ненависті і розпалювання ворожнечі. Інакше підете в бан, аж загудить.

[Олесь Вахній]

тобто тролиш свідомо?....

Та ні. Ставлю за мету не забувати про причинибуттяв цьому світі